Успіхи й недоліки “Книжкового Арсеналу”: без тисняви із музикою, але у пилюці

2021-06-30 09:33:59 Марія Бліндюк

Ювілейний фестиваль відбувся 23-27 червня в “Мистецькому арсеналі”. Це перша масштабна літературна подія поза інтернетом після майже дворічної перерви, адже у 2020 році “Книжковий Арсенал” скасували через пандемію, а Book Forum Lviv відбувався онлайн.

Організатори Х Міжнародного фестивалю “Книжковий Арсенал” цього року обрали гібридний формат, поєднавши онлайн- і офлайн-формати, а також більше залучивши простір подвір’я “Мистецького арсеналу”. Що з цього вийшло – розповідає в репортажі оглядачка книжкового ринку Марія Бліндюк.

Вулична їжа, поезія та дитячі книжки

Одна з найбільш ефективних форм запобігання поширенню вірусу – свіже повітря й уникнення скупчень людей. Тому, окрім традиційної Вуличної сцени, де відбувалися презентації, дискусії, читання та концерти, на вулицю перенесли Дитячу сцену та стенди дитячих видавництв.

Співорганізатором програми для дітей та підлітків став Український інститут книги. Події для дітей порушували теми екології й фемінізму, знайомили дітей із українськими письменниками й письменницями та залучали до читання інтерактивними перфомансами.

Переміщення дитячого ярмарку суттєво звільнило простір у будівлі і знизило ризик зараження коронавірусом, адже, на відміну від дорослих, дітей поки не вакцинують.

Дитячу зону розташували за зоною харчування – раніше цей простір не задіювався активно, отже, відвідувачі й відвідувачки не завжди доходили туди через брак вказівників і комунікації. Мапа всіх майданчиків “Книжкового Арсеналу”, опублікована на сайті, могла би розв’язати цю ситуацію, а також полегшити логістику загалом.

Через третю хвилю пандемії у квітні 2021 року Х Книжковий Арсенал перенесли з кінця травня на кінець червня. Впродовж п’ятьох днів середня температура вдень трималася між 30-34 градусами, і важко уявити, як працівники і працівниці стендів стояли годинами під наметами.

Видавництва й відвідувачі висловлювали своє невдоволення в коментарях під дописом організаторів, а згодом писали і власні, згадуючи брак води, пилюку, що бруднить книжки, та недоцільність вартості оренди з умовами простору. Також видавчині пишуть про те, що багато книжок доводиться списувати через те, що вони зіпсовані брудом.

Окрім того, що вищезгаданий ряд кіосків з їжею був на шляху до дитячого ярмарку, черги формувалися також на сонці, а безвітряна погода не розвіювала запахи чебуреків, що поширювалися аж до Вуличної сцени. Насправді за таких умов бракувало точки суто з водою – щоби розвантажити черги й нагадувати людям про необхідність підтримувати водний баланс.

Натомість намет Вуличної сцени нагрівався не так сильно, а вечірні події Кураторської програми Сергія Жадана “Вголос. Про себе” зібрали сотні глядачів і глядачок.

Цю програму підтримала компанія Uklon, запропонувавши знижки відвідувачам та розмістивши банери зі слоганом “Читай без зупинок”. Разом із креативною digital-агенцією Postmen вони відкрили інтерактивний стенд – це один із прикладів підтримання бізнесом культури з іміджевими інтеграціями, що трапляються в Україні дедалі частіше.

Партнерами фестивалю були компанія Visa та фонд Zagoriy Foundation. Із допомогою Visa відвідувачі й відвідувачки могли написати історію на інтерактивному екрані, обираючи довільний розвиток подій. А фонд Zagoriy Foundation на своєму стенді розвіював стереотипи навколо благодійних фондів.

Всередині. Простір, події, виставки

У будівлі “Мистецького арсеналу” цьогоріч справді більше місця. Навіть у вихідні, коли була максимальна кількість людей, можна вільно пересуватися залами. Зважаючи, що після жорстких карантинів люди відвикли від масових скупчень, це був якомога лагідніший вихід із зони комфорту. А вільний від натовпів простір заповнили виставкові проєкти – цьогоріч їх було 16.

Традиційно другий поверх “Мистецького арсеналу” зайняли ілюстраторські стенди, де можна було придбати постери, оригінали робіт, стікери тощо.

Також на другому поверсі розташувалися Бізнес-сцена з дискусіями навколо індустрії, Музична сцена зі програмою Люби Морозової “Сім струн для дядька Михайла” та Кінозал, де відбувалися презентації мультимедійних проєктів та кінопокази.

У розкладі фестивалю, окрім назв, локацій та імен учасників і учасниць, хотілося би бачити описи, що розширили б уявлення про події.

Попри карантинні обмеження, за словами організаторок, на “Книжковому Арсеналі” було представлено понад 200 видавництв. Фестиваль провів 300 подій, частина з яких була записана завчасно або відбувалася онлайн, а ще частина – транслювалася на платформі MEGOGO.

Звісно, цього року бракувало закордонних гостей, принаймні у звичних масштабах. Проте завдяки Zoom деякі з них зрештою брали участь у дискусіях і паралельно перекладалися, не затримуючи темп розмови. Навіть попри такий формат події зберігали чіткий графік, за яким слідкувала велика команда волонтерів і волонтерок.

Важливо, що організатори зуміли провести онлайн професійну програму “Література на експорт”, якою прагнуть зацікавити іноземні ринки в українських книжках. Цього року встановлювали прямі контакти з міжнародними партнерами попри карантинні обмеження.

Найбільш характерна щорічна ознака “Книжкового Арсеналу” – кілометрова черга на вхід. У черзі стояли під сонцем, писали списки бажаного на ярмарку, сварилися, сміялися, намагалися її обдурити, але черга однаково завжди перемагала.

Цього року квитки можна було придбати винятково онлайн та лише на певний часовий проміжок. В обраний проміжок часу необхідно було ввійти на територію “Мистецького арсеналу”. Залишатися там можна було до закриття. Відтак біля входу збиралися лише декілька людей, які сканували QR-код, не придбавши квиток завчасно.

А ще у 2021 році зросла кількість пільгових категорій. Тепер безплатно відвідати фестиваль могли ветерани, люди з інвалідністю, діти до 12 років, музейні працівники, власники карток ІСОМ та люди з пенсійними посвідченнями.

Замість підсумків

Х Міжнародний фестиваль “Книжковий Арсенал” зумів вивести індустрію зі стану онлайн-анабіозу. Хоча у звіті кажуть, що цього року на 30% менше людей, ніж 2019 року, деякі видавництва однаково говорять про успішні продажі.

Але є велике невдоволення дитячою зоною через брак захисту від пилюки та спеки. Зазвичай “Книжковий Арсенал” відбувається в травні, і це все-таки більш комфортний період для вуличних подій.

Внутрішня локація була підготована до карантинних обмежень і забезпечила зручніше пересування простором для людей, зокрема, з візками.

Загальне враження від фестивалю: він був насичений подіями важливими і для відпочинку, і для формування книжкової індустрії.

Що треба знати

• Топами продажів “Книжкового Арсеналу” стали: Вілла Деккера” Юрія Винничука, “Велика президентка маленької країни. Історія Далі Грибаускайте” Дайви Ульбінайте, “Гітлер і Сталін. Тирани і Друга світова війна” Лоренс Ріс, “Елі й Ґастон: Дух осені” Людовіка Війєна, Селін Дереньокур, “Бунтарки: нові жінки і модерна нація”, збірка есеїв про українських письменниць ХІХ-ХХ століть, “Іван Окаяний” Володимира Яворівського, “Медицина доказова і не дуже”, лікаря та автора блогу MED GOblin Андрія Сем’янківа, “Люби без ілюзій. Як звільнитися від токсичних стереотипів і побудувати здорові стосунки” Анни Топіліної, Джейн Ейр” Шарлотти Бронте (ілюстратор — Олексій Щербак) (повий перелік)
• “Книжковий Арсенал” проводиться Мистецьким арсеналом з 2011 року. За словами організаторів, його місія — створювати такі взаємодії між людьми, спільнотами, інституціями, коли поєднання естетичного переживання та інтелектуального включення в контексті книги посилює спроможність людини та суспільства.
• Цього року фестиваль прийняв на 30 відсотків людей менше ніж у 2019 році. Це пов’язано з карантинними обмеженнями: квитки продавали лише онлайн та на певні часові слоти. Проте велику частину подій можна було дивитися онлайн у безплатній трансляції.
• У межах фестивалю відбулося понад 300 подій — презентацій, дискусій, концертів, перформансів, лекцій та 16 виставок. Завершився захід гучним концертом гурту “Жадан і Собаки”.

Оригінал статті на Читомо: Успіхи й недоліки “Книжкового Арсеналу”: без тисняви із музикою, але у пилюці