Уперше за два роки війни не Росія, а представник країни НАТО…

Уперше за два роки війни не Росія, а представник країни НАТО…

Макрон піднімає ставки.

У своєму посланні до Федеральних зборів Путін відрефлексував на ініціативу Макрона відправити в Україну військових країн НАТО. Значить, зачепило. Хоча в Москві позловтішалися, що не всі в Євросоюзі, та й у штаб-квартирі НАТО, цю ідею підтримали.

Але початок дискусії про війська НАТО в Україні – це вже крок до інших сценаріїв, ніж ті, які існували ще вчора.

Це дійсно вперше за два роки війни, коли не Росія, а представник країни НАТО піднімає ставки. Нагадаю, що Франція теж є ядерною країною. І це дуже важливий нюанс.

До цього бряцання ядерною головкою дозволяв собі лише Путін та його посіпаки. Вони вловили страх західних суспільств і західних лідерів – і періодично діставали із «широких штанин» погрозу про ядерний попіл. Діставали, отримували «ай-яй-яй» від Китаю, ховали і знову йшли на чергове коло погроз.

Рівно до того моменту, коли у світі реально перестали сіпатися від нового нетверезого вихаркування Медведєва (на всяк випадок – цілого заступника секретаря Радбезу РФ).

І видається так, що окремі західні лідери врешті-решт за ці два роки подолали паралізуючий страх і починають діяти асиметрично.

Для Макрона, який, підозрюю, до війни пройшов увесь курс путінської лжеісторії (а про що ж іще міг розповідати по чотири години очільник Кремля, як не про те, що Україну придумав Ленін?), нинішня ініціатива – це заявка на лідерство в Європі. На фоні падіння впливу США, які заходять у власну політично-світоглядну кризу та втрачають функції світового поліцейського. На фоні виляння хвостом канцлера Німеччини. На фоні бажання окремих країн зробити якось так, щоб повернутися в часи до 24 лютого 2022 року. Але й на фоні активностей, які проявляють президент Чехії, прем’єр-міністерка Данії та лідери декількох інших країн, які виходять на передову допомоги Україні.

На 7 березня Макрон збирає лідерів усіх парламентських партій, аби з ними обговорити ситуацію в Україні. І ідею відправки в Україну спецпризначенців, як повідомляють французькі ЗМІ.

Слідкуємо.

P.S. І щоб уже двічі не вставати, не завадило б і нашому політичному керівництву нарешті зустрітися з усіма головами фракцій парламенту. Говорити вже давно є про що.

Джерело: Viktor Shlinchak / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

gordonua.com

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Уперше за два роки війни не Росія, а представник країни НАТО…

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Дещо про новинку

Любі читачі й читачки ♥️ Хочу з вами трохи поговорити про новинку яка вчора стартувала на моїй сторінці. Історія під назвою Поки б’ється серце є другою книгою з циклу. Перша книга про Олега й Аріну з “Його бажана

А інколи я читаю фентезі) хоч і не пишу давно

Привіт, хочу розповісти вам про книгу, оновлення якої чекаю щодня))) Так вже сильно мені запали в душу герої, хоч інколи головну героїню хочеться чимось стукнути)) А героя мені шкода, вічно героїня його відштовхує =((( 

Тут

Трохи ілюстрацій

На Тенета вишневої діви

 

Глорія мені зараз найбільше подобається та, котра на обкладинці.

А ось це принц Корвін 

 

А ось це мені ШІ видав, коли я намагалася випросити в нього ілюстрація для ранку після

❤️лайк-тайм❤️

Вітаю ❤️ 

 

Ірина запропонувала створити лайк-тайм блог, а я й погодилася)

Взагалі, на початку свого творчого шляху я доволі критично ставилася до подібних ідей. Я якось вважала, що лайки — це якість твору

Карл Шльоґель: Вчитися в України. Уроки опору

В останній день Франкфуртської книжкової виставки 2025 року історика та есеїста Карла Шльоґеля нагородили Премією миру від Німецької асоціації видавців і книгорозповсюджувачів — в

Перейти до блогу

Нові автори

Ірина Небеленчук

Ірина Олександрівна Небеленчук – кандидат педагогічних наук, викладач комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського», письменниця, перекладач, громадський діяч. Ірина Небеленчук народилася в селищі Новгородці Кіровоградської області. Закінчила філологічний факультет Кіровоградського державного педагогічного університету ім. О. С. Пушкіна. У 2011 році захистила дисертацію «Діалогові технології навчання учнів 5-9 класів» на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 (теорія […]

Кропивницька Наталя

Мене звати Наталя Кропивницька. Проживаю у маленькому, але історичному, містечку на Вінниччині. Маю вищу інженерно-технічну освіту. Вірші завжди були частинкою моєї творчої сторони, якою хочу поділитися з іншими і почути конструктивну критику.

Сергій Волошин Кількість робіт: 3 Мамалыжка Кількість робіт: 5 Володимир Присяжнюк

Володимир Присяжнюк (1966 р. н., м. Івано-Франківськ) — поет, пісняр, прозаїк. Автор книги поетичних пародій "Тобі сюди, Алісо!" (2016) та збірок лірики “Усередмісті моєї пам’яті“ (2017), “Експресії“ (2019), публікувався в багатьох літературних альманахах та колективних збірниках, зокрема, в літературних журналах “Дніпро “, “ДЗВІН“, “Німчич“, “Форум”, у періодичній пресі, зокрема, в газетах “ Літаратура і мастацтво“(Республіка […]

Микола Істин

Микола Істин  (1972 р.н.) –  поет, прозаїк, есеїст. Живе і працює в Івано-Франківську. Автор численних поетичних публікацій в інтернет-виданнях, і в друкованій літературній періодиці. Презентував ряд самвидавчих збірок, зокрема: «Літературне відкриття» (книгарня «Є», м. Івано-Франківськ, 2013 р.), «Поезія некстмодернізму» (Форум видавців, Львів, 2014 р.). Електронні версії книг розміщені в бібліотеках «Java», «Libruk», «Чтиво», та інших. Оприлюднював свою […]

Ліна Ланська Кількість робіт: 8 Наталія Писаренко

За освітою я економіст- фінансист, за покликанням душі – поет і казкарка. Вірші почала писати зі школи та непереборна потреба висловити свої відчуття через поетичні образи виникла близько останніх сіми років, пишу двома мовами – російською і українською, які обидві є рідними для мене. Поезія для мене це неповторний світ краси, а краса природи і […]

Денис Нарбут

Народився 13 березня 1985 року в м.Армянськ (АР Крим, Україна). Після смерті батька, переїхав з матір’ю та братом в м.Вознесенськ, Миколаївська обл. Публікуватися почав з 16 років у друкованих газетах, книгахзбірниках, альманахах у м.Вознесенськ та м.Миколаїв та інтернетпорталах України. Протягом тривалого часу писав мало. З середини 2020 року повернувся до активного написання віршів та публікацій. […]

Марія Яновська

Родом із Прикарпаття (селище Ланчин Надвірнянського району), 09.02.1959 р.н. Працювала у сфері транспорту, сільського господарства, та на державній службі. Освіта вища.1977-1982р.р. навчалась в Чернівецькому державному університеті ім. Ю. Федьковича. Вірші пише з дитинства. Автор 6 поетичних збірок: «Квіти любові»,«Не забувай», «Голос голубки», «Стежина до щастя», «Мереживо долі», «Намисто мрій» та збірки віршів для дітей «Подарунок […]

Галина Британ

Галина Британ (Вітів) народилася 12.11.1982 року в селі Стрілки Старо-Самбірського району Львівської області. В 1999 році закінчила Стрілківську серед-ню школу. В цьому ж році вступила в самбірський педагогічний коледж імені Івана Филипчака, закінчила коледж в 2003 році, отримавши спеціальність – вчитель молодших класів та іноземної мови. Навчалася в тернопільському педагогічному університеті імені В. Гнатюка. Працювала […]

Юлія Демчина Кількість робіт: 1 Катерина Холод

Катерина Холод. Мешкає в м. Ірпінь. Пише твори для дорослих та дітей. Лауреатка IV премії «Смолоскипа» (2019, 2020). Переможниця конкурсів Open World (2020), «Тріада часу» (2019), «Смарагдові вітрила» (2021) та конкурсу ім. Герася Соколенка (2020). Фіналістка конкурсу «Як тебе не любити…» (спецвідзнака «Коронації слова») (2020). Фіналістка конкурсу ім. Григора Тютюнника (2020), «Золотої лози» (2020), «Шодуарівської […]

Оксана Винник Кількість робіт: 5 Ліра Воропаєва Кількість робіт: 4 Перейти до "Нові автори"