«Українці в Польщі: історія порятунку»: дипломанти першої хвилі конкурсу документальної прози

«Українці в Польщі: історія порятунку»: дипломанти першої хвилі конкурсу документальної прози

Юлія Бережко-Камінська

Із червня 2022 року Інститут літератури оголосив прийом творів документальної прози українців, які внаслідок війни в Україні опинилися в Польщі. За умовами конкурсу, в жанрі журнальної статті, щоденника, мемуарів, есе чи нарису необхідно розповісти про власний досвід або досвід інших людей, які змушені були рятувати свої життя і родини в сусідній державі.

Саме цим і поділилися перші учасники конкурсу.

«Усе, що відбувалося, здається фантасмагорією. Але це правда. Це реальність. Страшна реальність… Фантасмагорична реальність», – розпочинає свою історію Олександра Жукова з Бородянки, що на Київщині.

«Мамо, прокидайтеся, почалось», – вони рвучко заходять до кімнати і вмикають телевізор, не відриваючись від своїх смартфонів… Було зрозуміло, що саме почалося…» – схвильовано згадує Інеса Доленник із Кривого Рогу.

«Не знаю, чи смерть буває білою. Коли вона наближається, тобі якось усе одно, у що вона вдягнена (темно-зелений мундир німецького офіцера вермахту чи вицвіле хакі з масними плямами від тушонки російського солдата), байдуже, якою мовою говорить тобі вмирати. Смерть темних кольорів, нічних, безжальних. Болотяних? Тьмяних? Ненависних? І пахне чиїмись останками, тілами, яких лишилося пів або чверть, яких залишили тут. Хтось має це прибрати, казав сусід Санька, брав лопату, сміттєві пакети, незношені маски з епохи ковіду і йшов у березень, потім у квітень, і в травень пішов би, та його не стало. Постріл у голову…» – веде свою оповідь Роксолана Жаркова зі Львова.

У кожній історії – біль, страх, відчай, нерозуміння, як жити далі, утрати, страждання, жаскі й часом сурреалістичні деталі. У кожній історії – скалічені життя. Але разом із тим – щемні слова вдячності полякам – раніше зовсім не знайомим людям, – які зустріли, прийняли, втішили, розрадили, підтримали, нагодували, вдягли і дали надію на подальше життя.

«У мене немає дому. Ці слова пронизують наскрізь. Як дідусь зрозумів, що в мене немає дому? На зупинці заходить вагітна жінка, я хочу звільнити їй місце, та вона зупиняє мене усмішкою: не треба, – і йде далі, сідає позаду нас. Вона теж знає, що в мене немає дому?» – запитує Ірина Феофанова, яка потрапила до Кракова з Ірпеня.

«Христя розгублена, слова вдячності застрягають у горлі, сковують судомою рот. Полька просто обіймає всіх по черзі, й ці обійми багато про що говорять. У них і теплота, і турбота, і біль, і розуміння…» – пише вінничанка Наталія Доляк.

«Коли їдете подорожувати, то знаєте, коли повернетеся. А тут не знаєш, чи повернешся і чи буде куди»… Але «досвід переживання травматичних подій учить нас жити одним днем. Тому в Кракові я найперше купила собі красивий одяг. І горнятка, як у Чеслава Мілоша… Кілька разів на тиждень ходжу на Казімєж купувати на базарі полуницю. Вони вкрали в нас весну, але принаймні я об’їмся полуницею – цього їм у мене не вкрасти. Я купую дитині морозиво й суп в українців, що відкрили ресторанчик за рогом. Я позичаю українські книжки, щоб читати їх уголос дитині. Щоб у неї було хоча б щось, що пов’язує її з домом. Я знову почала писати. Хоча б цей текст. Я пишу це, щоб не забути. Пишу з думкою про те, що колись це все буде в минулому, і я згадуватиму ці дні геть з іншої перспективи. З перспективи нашої – і вашої, дорогий Польський Народе, – Перемоги», – підсумовує свій твір киянка Ольга Купріян.

Журі конкурсу були українські письменники: Любко Дереш, Таня П’янкова та Юлія Бережко-Камінська. Із-поміж надісланих робіт обрано десять найкращих, авторами яких є:

  1. Жаркова Роксолана (лідер дипломантів першої хвилі);
  2. Купріян Ольга;
  3. Феофанова Ірина;
  4. Доленник Інеса;
  5. Доляк Наталія;
  6. Кущенко Олена;
  7. Жукова Олександра;
  8. Маркелова Тамара;
  9. Обшарська Раїса;
  10. Донченко Олена.

За словами журі, конкурсні роботи з документалістики оцінювати особливо складно, адже необхідно дуже тонко витримати баланс між яскравістю фактажу та художнім рівнем викладу. Однак твори фіналістів першої хвилі цікаві як своїм смисловим наповненням, так і свідчать про достойний рівень літературного оформлення.

Нагадуємо, конкурс триває до 15 жовтня 2022 року.

Наступні кваліфікаційні етапи:

  • 10 фіналістів із числа авторів робіт, поданих від 16 липня 2022 року до 31 серпня 2022 р.
  • 10 фіналістів із числа авторів робіт, поданих від 1 вересня 2022 року до 15 жовтня 2022 р.

Фінал:

  • переможці 1-го, 2-го і 3-го місць будуть обрані з 30-ти фіналістів.

Заявки надсилайте електронною поштою на адресу konkurs.ukraina@instytutliteratury.eu.

Докладніше про умови конкурсу — за посиланням.

posestry.eu

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: «Українці в Польщі: історія порятунку»: дипломанти першої хвилі конкурсу документальної прози

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

У метро Києва встановили назву станції «Площа українських героїв»

У Києві встановили літери на перейменованій станцій метро «Площа Українських Героїв». Про це на своїй фейсбук-сторінці розповів шрифтовий дизайнер Богдан Гдаль. 
Відлиті у повнорозмірні

Чародійницькі ліки для читачів

10 квітня ошатна бібліотека селища Слобожанське Дніпропетровської області приймала довгоочікуваних гостей – митців Еліну Заржицьку та Олену Швець-Васіну.

На зустрічі були присутні вчителі Слобожанськ

Карандєєв у Херсоні оглянув театр, музей і бібліотеки

Т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв під час робочої поїздки в Херсон оглянув обласний театр, музей і бібліотеки.

Про це повідомляє пресслужба МКІП, передає Укрінф

Перекладачка Ірина Маркова потребує допомоги

Перекладачка Ірина Маркова потребує допомоги у лікуванні. Про це повідомили на фейсбук-сторінці видавництва Komubook.
«Талановита перекладачка і просто дуже мила та розумна дівчина Ірин

Поет і військовий Дмитро Лазуткін став речником Міноборони

Військовослужбовець, поет, лавреат Шевченківської премії 2024 року Дмитро Лазуткін став речником Міністерства оборони України. Про це повідомили в етері телемаратону, відрекомендувавши

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"