Український інститут книги опублікував офіційну позицію щодо формування бюджету установи в 2022 році
2021-09-28 10:29:22 Олеся Котубей

Раніше Суспільне Культура писало про відсутність коштів на закупівлю книжок у бібліотечні фонди в проєкті державного бюджету на 2022 рік. Український інститут книги (УІК) прокоментував ситуацію навколо формування бюджету установи на наступний рік.

УІК підтвердив, що у проєкті бюджету на 2022 рік справді не передбачені кошти на видатки розвитку (капітальні) за кодами 3110 і 3160. Саме за ними Інститут закуповує книжки для бібліотек, виконує роботи з цифровізації та здійснює закупівлі обладнання довгострокового користування.

В УІК вважають, що це пояснюється тим, що капітальні видатки треба довше формувати і погоджувати, принаймні, у сфері культури вони погоджуються між першим і другим читанням Закону про державний бюджет. Зараз на різних рівнях тривають обговорення коштів на видатки розвитку (капітальні), для яких УІК уже підготував необхідні аргументи з обґрунтуванням збільшення бюджету.

Зокрема, це питання включено в порядок денний засідання профільного Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, що відбудеться 29 вересня, про що Суспільному Культура розповіла народна депутатка Євгенія Кравчук: “Комітет гуманітарної та інформаційної політики не буде підтримувати варіант бюджету, якщо там не будуть внесені зміни на збільшення фінансування”.

Детальніше основні статті витрат бюджету УІК пропонує переглянути в таблиці 1. УІК заявляє, що щороку вони виявляють проактивну позицію при формуванні бюджету:

“Ми очікуємо, що у 2022 році Українському інституту книги загалом буде виділено 681 млн грн за обґрунтованими нами потребами, замість 151 млн грн, які були виділені цього року, — коментує проєкт бюджету УІК на 2022 рік директорка установи Олександра Коваль. — Зокрема, з 2022 року ми запланували розпочати надавати гранти, кошти на які вже частково враховані в проєкті бюджету на 2022 рік, а також сертифікати на безоплатне отримання книжок, які поки що не враховані, але неодмінно будуть”.

У складі поданого Українським інститутом книги бюджетного запиту на 2022 рік є і 183 млн грн на придбання книжкової продукції, за які можна буде поповнити фонди приблизно 2 тисяч публічних бібліотек сумарно на 1,1 млн примірників. Збільшення суми поповнення бібліотечних фондів у 2022 році обґрунтовується наступними потребами:

Досягти поставлених показників Стратегії розвитку читання (перебуває в процесі погодження долученими ЦОВВ, очікуємо затвердження Кабміном до кінця 2021 року). В рамках стратегії планується збільшити відсоток регулярно читаючого дорослого населення з 46 до 51% впродовж 5 років.
Повернутися на рівень 2018 року в кількості закуплених примірників – 1 млн. прим.
Наблизитися до виконання нормативу оновлення бібліотечних фондів, що складає 5% на рік (такий коефіцієнт забезпечить повне оновлення фондів за 20 років). Без збільшення фінансування цей показник складає 0,6%, тож на повне оновлення фондів необхідно 166 років. Для виконання нормативу щороку на поповнення фондів має виділятися 700-900 млн грн (у цінах 2021 року).

Нагадуємо, що у 2021 році державній установі “Український інститут книги” виділені бюджетні асигнування в сумі 151 млн грн, у т.ч. 50 млн грн на поповнення бібліотечних фондів. Як видно з таблиці 2, видатки на поповнення бібліотечних фондів, які у 2018 р. було використано в розмірі 114 млн грн, в наступні роки без погодження з Інститутом були зменшені у 2019 до 85,6 млн грн, у 2020 — до 48,4 млн грн, а у 2021 — до 50 млн грн.

Український інститут книги опублікував офіійну позицію щодо формування бюджету установи в 2022 році

З 2022 року УІК запланували розпочати надавати гранти:

Видавцям на видання суспільно важливих книжок українських авторів та перекладів зі світових мов, які потребують дофінансовування або повного фінансування (за постановами ВР та Уряду).
Закладам культури, освіти, громадським організаціям та іншим спроможним інституціям на проведення заходів популяризації читання.
Іноземним видавцям на переклад творів українських авторів іншими мовами (замість Програми підтримки перекладів, яка діяла у 202-2021)
Публічним бібліотекам бібліотек територіальних громад, за які вони зможуть самостійно закуповувати книжки, пріоритетні саме для своєї читацької аудиторії.
Письменникам, перекладачам та ілюстраторам на створення нових творів.

Питання можливості надання Інститутом грантів — з 2020 року на розгляді в Мінфіні, який наразі не погоджує цю можливість, тож УІК потребує додаткових аргументів і підтримки громадськості й депутатів Верховної ради України, щоб їх переконати.

Серед інших проєктів УІК, передбачених у їхньому бюджетному запиті, які чекають затвердження, — запровадження сертифікатів на купівлю книжок за вибором покупця, з наступною компенсацією продавцеві вартості куплених книг з коштів державного бюджету. Цей проєкт орієнтований на підлітків, які досягли 14-річного віку (в цьому віці зафіксований катастрофічний спад зацікавленості читанням), а також батьків новонароджених дітей. Для тестування цих сертифікатів зроблено запит на 200 млн грн, загальна ж потреба для цих двох категорій — на рівні 700 млн грн на рік.

В УІК звертають увагу, що при розподілі виділених коштів вони приймають рішення, керуючись затвердженим Порядком використання коштів відповідно до завдань Стратегії розвитку читання, а також Паспортом бюджетної програми, який затверджується МКІП після погодження з Мінфіном. Наглядова рада, директорка Інституту, інші посадові особи УІК, а також експерти не мають права на самостійне прийняття рішень щодо розподілу коштів.

“Справа за розумінням представниками різних гілок влади важливості книговидання і читання для розвитку мешканців України, яке має перетворитися на виділення достатнього фінансування з державного і місцевих бюджетів і надання режиму пріоритетної підтримки цього напрямку, — наголошує Олександра Коваль. — Дуже сподіваємося, що президент України зверне увагу на цю тему у своєму щорічному посланні”.

Що відомо

Кількість книжок на душу населення.

Станом на 2019 рік, в Україні було видано менше ніж 0,5 книжки на душу населення, а у 2020 році — лише 0,25 книжки. У той час у Польщі середньорічним показником є 2,45 виданих книг, у Чехії та Словаччині — 3, у Туреччині — 5 книг, виданих на душу населення.

Кошти, які готовий витратити покупець на книжку.

47% опитаних у дослідженні покупців (а їх не більше, ніж 50% населення України) у 2020 році витрачали на 1 книгу від 65 до 150 грн. Ще 25% готові заплатити за книжку від 150 до 250 грн. Середньостатистичний українець витрачає на українські книжки не більше, ніж 80 грн (0,25 євро), а середньостатистичний європеєць — понад 20 євро.

Кількість регулярних читачів.

Кількість читачів, що читають не менше як раз на місяць, серед дорослих становить 46%. І лише 8% українців читають щодня.Український інститут книги публікує роз’яснення ситуації щодо формування бюджету установи на наступний рік.