Українське слово. Як російські письменники українську мову вчили

Українське слово. Як російські письменники українську мову вчили

Пишучи у своїх дослідженнях про українсько-російські культурні зв’язки, мені, на диво, досить часто доводиться зустрічатися з комплексом меншовартості серед сучасних українців. Мої читачі часто не хочуть вірити, що серед видатних діячів російської культури завжди було багато таких, що поважали та цінували українську культуру та українську мову, вважали українське культурне надбання нічим не меншим за російське та взагалі загальнолюдське.

Почнемо з Івана Тургенєва (1818–1883). У 1859 році в Петербурзі він близько знайомиться з учасниками місцевої української громади – Тарасом ШевченкомПантелеймоном КулішемМиколою КостомаровимВасилем Білозерським, що саме тоді заходилися видавати в російській столиці перший український журнал «Основа». З особливим пієтетом члени петербурзької української громади ставилися до Марка Вовчка (Марії Вілінської-Маркович).

Марко Вовчок (Марія Вілінська-Маркович) (1833–1907) – письменниця, перекладачка
Марко Вовчок (Марія Вілінська-Маркович) (1833–1907) – письменниця, перекладачка

Цього ж, 1859 року, Тарас Шевченко присвячує Марку Вовчку свою поезію:

Недавно я поза Уралом
Блукав і Господа благав,
Щоб наша правда не пропала,
Щоб наше слово не вмирало;
І виблагав. Господь послав
Тебе нам, кроткого пророка
І обличителя жестоких
Людей неситих. Світе мій!
Моя ти зоренько святая!
Моя ти сило молодая!
Світи на мене, і огрій,
І оживи моє побите
Убоге серце, неукрите,
Голоднеє. І оживу,
І думу вольную на волю
Із домовини воззову.
І думу вольную… О доле!
Пророче наш! Моя ти доне!
Твоєю думу назову.

1860 року Тарас Шевченко надіслав Марії Вілінській-Маркович свій фотопортрет із дарчим написом: «Моїй єдиній доні Марусі Маркович і рідний і хрещений батько Тарас Шевченко» (Автор фото Андрій Деньєр, 1859 рік)
1860 року Тарас Шевченко надіслав Марії Вілінській-Маркович свій фотопортрет із дарчим написом: «Моїй єдиній доні Марусі Маркович і рідний і хрещений батько Тарас Шевченко» (Автор фото Андрій Деньєр, 1859 рік)

Вілінська-Маркович справила таке незабутнє враження на Івана Тургенєва, що заради неї він вирішив вивчати українську, аби перекласти та видати її найкращі твори російською. І хоч українська йому не дуже далася, і врешті-решт до допомоги з перекладом йому довелося долучити Пантелеймона Куліша, але того ж таки 1859 року в Петербурзі друком виходить перша перекладена російською збірка оповідань письменниці під назвою «Украинские народные рассказы Марка Вовчка», а наступного, 1860 року, в журналі «Отечественные записки» повість «Інститутка», і в обох творах автором перекладу вказаний Іван Тургенєв.

Аркадій Нікітін. «Портрет Івана Тургенєва», 1857 рік
Аркадій Нікітін. «Портрет Івана Тургенєва», 1857 рік

Великому російському письменнику, класику російської літератури було за честь стати перекладачем на свою рідну мову творів українки. В російськомовному довіднику «Русские писатели. Биобиблиографический словарь» (Москва, «Просвещение», 1990, т. 1, стор. 148) можна прочитати: «Уже самим названием сборника Тургенев подчеркнул право украинского языка и литературы на самостоятельность, что имело в ту пору большое общественно-политическое значение».

Ілля Рєпін (Ріпин). «І. С. Тургенєв», 1874 рік
Ілля Рєпін (Ріпин). «І. С. Тургенєв», 1874 рік

Нагадаємо ж тут, що і сама Марія Вілінська-Маркович була етнічною росіянкою. Народилася вона в Орловській губернії, і, як сама згадувала, мала батька-росіянина, бабцю «по матері – польку та литвинку», а діда «по матері – уродженця Московської губернії». Та одружившись з українцем Опанасом Марковичем, і сама стала свідомою українкою.

Останнім часом в Україні з’являються дослідження, автори яких намагаються довести, що твори, які виходили під іменем Марка Вовчка, написані більшою мірою Опанасом Марковичем, ніж його дружиною, але ми тут цього питання торкатися не будемо, бо для нас у цій статті важливішим є ставлення Івана Тургенєва до українського слова.

Пригадавши ж видатних росіянок, які під впливом своїх чоловіків стали свідомими українками, назвемо тут і Олександру Єфименко (1848–1918), із дому Ставровських, що народилася в далекій Архангельській губернії, але познайомившись з українцем Петром Єфименком, що відбував на російській Півночі політичне заслання, стала згодом визначним українським істориком, автором праці «Історія українського народу», 1906 рік.

Українська історикиня, етнічна росіянка Олександра Єфименко (1848–1918)
Українська історикиня, етнічна росіянка Олександра Єфименко (1848–1918)
Титульний аркуш праці Олександри Єфименко «Історія українського народу», 1906 рік
Титульний аркуш праці Олександри Єфименко «Історія українського народу», 1906 рік

Ще більш цікавою є історія російського поета, якого іноді називали «російським Шевченком», Олексія Кольцова (1809–1842). Кольцов народився у Воронежі, на російській території, але на півдні Воронезької губернії розташовувалася Східна Слобожанщина, територія колишнього Острогозького слобідського полку, де жило багато українців.

Олексій Кольцов. Портрет роботи Кирила Горбунова. 1838 рік
Олексій Кольцов. Портрет роботи Кирила Горбунова. 1838 рік

Кольцов походив із купецької родини, і в торгових справах йому доводилося бувати й на Східній Слобожанщині, і в самій Україні. Українська тематика настільки захопила серце й душу молодого поета, що він не тільки почав писати поезії на українські теми (особливо Кольцов захоплювався чумацтвом), але вивчив українську мову і спробував писати свої поезії українською.

Чумаки
Чумаки

Збереглося лише три поезії, написані ним по-українськи. Читаючи їх, відразу можна відчути, що писала їх людина, для якої українська не є рідною. Але саме бажання російського поета вивчити українську та писати нею — викликає повагу.

Григорій Гончаров. «Кольцов у донських степах», 1953 рік
Григорій Гончаров. «Кольцов у донських степах», 1953 рік

Літературний критик кінця ХІХ століття Михайло Комаров справедливо зазначав: «спроба Кольцова писати по-українськи представляється вкрай цікавою, тим паче, що вона відноситься до того часу, коли українською були надруковані тільки «Енеїда» Котляревського та деякі вірші Гулака-Артемовського, досить поширені в Україні, але навряд чи знайомі Кольцову, що жив постійно у Воронежі й притому взагалі мало знайомому з літературою».

Пам’ятна срібна монета до 200-річчя з дня народження Олексія Кольцова. Росія, 2009 рік
Пам’ятна срібна монета до 200-річчя з дня народження Олексія Кольцова. Росія, 2009 рік

Нижче наводжу одну з україномовних поезій Кольцова мовою оригіналу, аби ви могли й самі відчути «на смак» це намагання росіянина писати українською.

Олексій Кольцов

Возвращение запорозцов с Кавказа

Видкиль запорозци,
Видкиль се ийдут?
Чи от туркив, ляхив?
Чи из Питенбурха?
Иль чи за Кубанью
Рубались дня со три,
Со чиркесом у горах?
Здоров, пане хлопцы,
Здоров пробували;
А де ж вы козакив
Ще инших девали?
Як ихали з дому
Було вас багацко:
А теперь щось трошки.
Один з запорозцив
Одтак промовляе:
«Ой, знайте ль вы, братци,
Де Кубань мутная
Геть к морю несётся;
Де лесы и горы,
Де дики черкисы
Свои сакли мают;
Там то ти козаки:
Там то вси удалы,
Порубани, мёртвы,
Навеки застались…»
(1829, 25 грудня)

Ігор Роздобудько – історик, перекладач, член Малої Ради Громади українців Росії

Чільна світлина — Праця Фортуната Піскунова «Словниця Української (або Югової-Руської) мови», видана в Одесі у 1873 році

Джерело: radiosvoboda.org.

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Українське слово. Як російські письменники українську мову вчили

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

У Канівському музеї на Тарасовій Горі відбулася презентація унікального видання «Шевченковий…

Про це повідомила на своїй сторінці у фейсбуку Валентина Коваленко.

«Друзі, МИ ЦЕ ЗРОБИЛИ!

Антиімперська, антимосковська риторика Шевченкого Слова сьогодні зрідні духом кожному українцеві, хто ста

В Ужгороді оголосили короткий список VI Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози…

16 травня в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф.Потушняка під час презентації нової художньої книжки «Птах у своєму гнізді» письменника, Шевченківського лауреата, сценариста к

21 подія Книжкового Арсеналу, яку радить Читомо

Книжковий Арсенал у 2024 матиме близько сотні подій, у попередні допандемійні та доповномасштабні роки кількість заходів досягала і 450. Попри зменшення обсягу подієвої частини, її смис

Як допомогти постраждалим від обстрілу друкарні й видавництву

Компанія «Фактор» відкрила збір коштів для допомоги постраждалим від ракетного обстрілу друкарні Factor Druk, скоєного росією напередодні. Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомила Юл

Стали відомі імена загиблих працівників друкарні у Харкові

Компанія «Фактор» оприлюднила імена загиблих працівників друкарні Factor Druk внаслідок російського ракетного удару по Харкову 23 травня. Про це повідомила Читомо комунікаційна менеджер

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"