Українська демонологія. Частина 2

2022-02-16 04:55:40 Аврелія Ліліум

Українська демонологія. Частина 2

Русалки – істоти народної міфології, що населяли водойми, ліси, поля, болота й навіть гірські місцевості. Вони можуть бути як лихими створіннями так і можуть допомогти, а ще бувають просто пустутливими. Русалками ставали померлі діти і дівчата, що померли на русальний великдень, свято Купала та на інші язичницькі свята.

Озерниці, водяниці, бродниці – русалки утоплениці, люблять бавитися у воді, а ще більше топити людей, найчастіше вродливих парубків. Мають бліду, блідо-синю шкіру, одягнуті у рвані сорочки (іноді у плаття та савани), волосся або зелене – як водорості, або не відрізняється від волосся живих дівчат, дуже рідко можна зустріти озерницю з вінком на голові. А ще їх називають “берегині” це від слова берег, але аж ніяк не від слова “берегти”.

Мавки, нявки – ними ставали померлі діти, та діти погублені власними батьками, рідше викрадені нечистю. Мавки – берегині лісу, полів та рослин, що населяють ці місця. Мавкам давали назву саме від рослини або місця, які вони оберігали: 1. М’ятниця оберігає однойменну рослину. 2. Дубиця – красуня, що живе у гіллі дуба. 3. Вівсяниця – мавка, яка живе у посівах вівса. 4. Вербиця – героїня “Лісової пісні”. 5. Росяниця, вона посилала ранкову й вечірню росу на рослини. Але мавки могли нашкодити, як решта русалок: закохати в себе парубка щоб потім його погубити, люблять лякати, лоскотати і душити. Особливість мавок – їхня спина без шкіри, крізь яку можно побачити увесь їх внутрішній світ. Оберігом від нявок є полин та звіробій.

Гричихи, житнянки – польові русалки (мавки), більш добрі, ніж їхні водяні та лісові сестри. Своїми танцями сприяють росту збіжжя. У полі їх майже неможливо побачити, але є рідкісна можливість помітити їх силуети, оповиті легким туманом, а також сяючі очі, як у звіра. Їхнього погляду варто уникати, бо один погляд і ви втратите лік часу, довго будете блукати по полю у пошуках виходу, а ще можете отримати сильний головний біль.

Лобасти – потворні мешканці водойм, схожі на бридких старух. По відношенню до людей дуже жорстокі. 

Болотниці, омутниці – мешканки болота, виглядають як вродливі дівчата та є одне “але” – замість людських ніг вони мають качині лапи (або козячі, кому що подобається:). Якщо вони захочуть втопити парубка, який їм сподобався або дівчину, якій заздрять, то у них це вийде на всі 100.

Оригінал статті на Букнет: Українська демонологія. Частина 2