“Ужвій. У піжмурки з долею” – у Львові презентували книжку Наталії…
У дзеркальній залі Львівської опери відбулася презентація книжки Наталії Колесніченко-Братунь “Ужвій. У піжмурки з долею”.
Книжка вийшла у видавництві “Фоліо”. Це четверта художня книжка письменниці та науковиці.
“Історія Наталії Ужвій – це історія людини, яка пройшла, я так розумію, не «між крапельок», а мала багато проблем у житті, але залишилася для майбутнього великою актрисою, не зробивши жодного кроку, за який нам було б за неї зараз соромно. І в цій книзі багато про це є. І коли ми зараз фактично заново створюємо біографічну літературу, я хочу сказати, що у «Фоліо» є п’ять основних серій, які ми щорічно поповнюємо. Одна з цих серій – мистецькі біографії, яка є напівхудожньою. Тут не можна сказати, що автор на сто відсотків написала тільки факти, які були. Багато є лакун, і вона додумала багато чого. Тобто можна сказати, що це і художня біографія, і історична правда”, – сказав видавець Олександр Красовицький на презентації книжки.
Презентована книжка є дивовижною, бо автор дуже делікатно показала ту імперію страху і той пресинг, коли ти робив те, що інколи мусив робити. Тому що йшлося про твою дитину, про твою сім’ю, страшні втрати. І дуже делікатно, на великій ноті щирості, правдивості, документалізму ця книжка подає цю епоху страху.
“Ідея написати книгу фактично була підкинута моєю покійною подругою Стефанією Андрусів, не конкретно про Ужвій, а про те, що наш читач хоче бачити художні біографії виданих людей. А також це, без сумніву, кинута фраза нашого відомого журналіста, культуролога, театрознавця Олега Вергеліса, який сказав, що дуже було б цікаво прочитати про цю родину, про це можна писати роман. Це видимий поштовх. А невидимий — пов’язаний із тим, що мене назвали в честь Наталії Ужвій.
Метою написання книги було не тільки те, що я хотіла розповісти про Ужвій, а радше передати певний дух епохи на соціопсихологічному рівні. Я хотіла поєднати певний художній домисел, відтворення мною певних обставин її життя з архівними, науковими матеріалами, мемуаристикою та листуванням так, щоб це було єдиною сюжетною лінією, щоб воно перепліталося”, – розповіла авторка Наталя Колісніченко-Братунь.
Відірватися від книжки не можливо. Вона настільки легко написана, настільки драматургічно переключає від напруження на відпочинок, від дитинства на паралель, від конфлікту до паузи. Вона побудована легко, майстерно і читається на одному подихові.
«Я радий, що я цю книжку отримав, прочитав і довідався те, про що фактично мало що знав. Для мене особисто було цікаво читати і сторінки про поета Михайля Семенка. Бо ті речі, які написані в книжці, доповнили для мене його дуже цікавий образ в літературі. Автор знайшла цікавий метод написання, бо фактично з’являються дві Наталки: «Наташа» і «Наталя». І цим вона зуміла передати багато моментів із родинного життя та показати ті моменти, про які люди хочуть почути або почитати. Це цікава сторінка книжки», – зазначив дисидент та громадський діяч Ігор Калинець.
Книжку вже можна придбати у книгарнях Львова. І хоч ця, уже четверта, книжка тільки побачила світ, але в авторки є вже плани на наступну. Сподіваємось чекати довго не доведеться.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
Оригінал статті на НСПУ: “Ужвій. У піжмурки з долею” – у Львові презентували книжку Наталії…
Блог
Поезія Мусаковської і Андруховича — нові переклади за кордономУ США вийшли поетичні збірки Set change («Зміна декорацій») Юрія Андруховича та The God of Freedom («Бог свободи») Юлії Мусаковської.
Поетична збірка Юрія Андруховича вийшла в американ
У Львові вулицю Технічну перейменували на честь Ірини Фаріон — мовознавиці, громадської діячки та колишньої депутатки, вбитої у липні 2024 року. Рішення про це ухвалили на засіданні Льв
Переклади осені: іспанська фантастика, американський роман і політична сатира зі Шрі-ЛанкиЦієї осені ледь не кожне українське видавництво стикнулося із затримками з друком. Втім, це не завадило порадувати читачів новинками, адже ідеальний сезон для проведення часу із книжкою
Російську літературу переробляють на туалетний папір на ВолиніУ Ковелі збирають російську літературу для подальшого перероблювання. Ініціаторами стали місцеві волонтери громадської організації UA Resistance Foundation.
Зібрані книжки активісти від
Камеля Дауда, цьогорічного лауреата Гонкурівської премії, звинуватили у використанні реальної історії життя пацієнтки його дружини як основи для роману «Гурії».
Роман розповідає історію
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.