Третина українців на прифронтових і деокупованих територіях ходять до бібліотек

Третина українців на прифронтових і деокупованих територіях ходять до бібліотек

Одним із найпопулярніших видів дозвілля серед українців на прифронтових і деокупованих територіях є читання: його практикують 40% українців, водночас до бібліотек ходить третина людей: 10% відвідують їх раз на місяць або частіше, 15% — раз на кілька місяців чи пів року. Про це свідчить дослідження соціологічної групи «Рейтинг».

Згідно з дослідженням, у містах люди мають більшу зацікавленість до усіх видів культурних заходів, а в селах та містечках насамперед цікавляться концертами, фестивалями і творчими гуртками.

 

Найкраще бібліотеки працюють у Чернігівській, Сумській та Миколаївській областях, де понад 75% людей знають про те, що у їхніх селах і містах книгозбірні працюють. Найгірша ситуація — в Херсонській (21%) та Харківській (48%) областях. В інших регіонах майже 60% зазначили, що бібліотеки наразі працюють.

 

Водночас 10% опитаних, котрі знають про роботу бібліотек, ходять до них щомісяця або частіше. Близько 15% зазначили, що відвідують їх кілька разів впродовж півріччя. Не відвідують книгозбірні близько двох третин таких опитаних.

 

Відвідувачі книгозбірень відносно найкраще оцінили роботу працівників бібліотек, високі оцінки отримали й перелік заходів, і матеріальна оснащеність бібліотек. Найкращі оцінки роботи бібліотек за різними критеріями поставили жителі Харківської, Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської областей. Серед відвідувачів бібліотек Чернігівської та Сумської областей відносно частіше фіксували невизначені оцінки.

 

Більшість українців з прифронтових територій не підтримують закриття закладів культури в малонаселених пунктах. 78% вважають, що відновлювати/відбудовувати зруйновані заклади культури потрібно лише після закінчення війни, відновлення зараз підтримують лише 17%. Найчастіше проти негайної відбудови виступили херсонці і жителі Херсонської області.

 

Переважна більшість українців вважають, що сфера культури у їхній громаді фінансується недостатньо. Підтримують фінансування культурних закладів 50% опитаних, не підтримують – 44%, не змогли відповісти – 6%.

 

«Фінансування культури часто сприймається респондентами як конкурентне до фінансування ЗСУ. Саме тому визначаючи велику значущість культури під час війни, вони постійно розмірковують, як фінансувати культуру, якщо гроші потрібні на фронті. Часто це питання не має хорошого рішення з їхньої точки зору. Частина респондентів вважає, що культуру треба фінансувати мінімально, так, щоб підтримувати зарплати працівникам культури, проводити тільки скромні локальні події, а не дорогі заходи. Потреби фронту мають бути пріоритетом держави, а потім вже культура», — переконані автори дослідження.

 

Про культурне життя громади від близьких та знайомих відносно частіше дізнаються у Харківській та Херсонській областях, з каналів Telegram – у Харківській, Запорізькій та Херсонській областях, з Facebook – у Сумській, з інтернет-сайтів та Instagram – у Запорізькій, з місцевого телебачення у Дніпропетровській.

 

Дослідження доводить, що більшість громад знає про грантову підтримку культури і намагається подаватися на гранти, деякі громади мають успішні випадки отримання та використання грантів.

 

Опитування також свідчить, що мешканці прифронтових територій найчастіше мають регіональну ідентичність, українську громадську ідентичність теж має дуже велика кількість людей, гірші ж показники щодо європейської тожсамості. Відносно вищий рівень відчуття європейської ідентичності зафіксований у Сумській, Запорізькій, Миколаївській та Херсонській областях, найнижчий — в Одеській та Харківській. Відчуття радянської ідентичності є у незначної кількості респондентів, дещо частіше серед старшого населення та тих, у кого мова спілкування російська. Дещо частіше про радянську ідентичність відповідали в Одеській та Запорізькій області, рідше – у Сумській.

 

Повністю висновки соціологічної групи «Рейтинг» можна переглянути тут.

 

Опитування провели серед населення Чернігівської, Сумської, Харківської, Дніпропетровської, Запорізької, Одеської,
Миколаївської та Херсонської області віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та типом поселення. Вибіркова сукупність: загалом 3200 респондентів (по 400 респондентів на кожну область). Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Статистична похибка вибірки (з довірчою імовірністю 0,95): не більше 4,9% для кожної з областей. Терміни проведення: 17 листопада – 4 грудня 2023.

 

В якісному етапі дослідження взяли участь 312 респондентів. Було проведено 120 глибинних інтерв’ю (по 15 глибинних інтерв’ю серед 5 категорій респондентів в кожній з досліджуваних областей) та 24 фокус-групові дискусії (по 3 фокус-групи серед місцевого населення в кожній з досліджуваних областей). Терміни проведення: 21 листопада – 3 грудня 2023.

 

Як повідомлялося, під час поїздок на деокуповані та прифронтові території Український ПЕН передасть 25 тисяч різножанрових книжок англійською мовою.

 

 

Чільне зображення: Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України

Оригінал статті на Suspilne: Третина українців на прифронтових і деокупованих територіях ходять до бібліотек

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

В Україні відкрили нове видавництво «Уроборос»

В Україні з’явилося нове видавництво «Уроборос», яке видаватиме жанрову і не жанрову літературу, нонфікшн і класику. Про це повідомляється у телеграм-каналі видавництва.
У видавництві «

Національну бібліотеку імені Ярослава Мудрого пошкодила російська ракета

Приміщення Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого у Голосіївському районі постраждало від чергової російської масованої ракетної атаки на Україну. Про це повідомили на ф

Британці не дозволяють видавати Гаррі Поттера білоруською через санкції

Білоруське видавництво «Янушкевіч» в Польщі не може домовитися з правовласниками серії книг Джоан Ролінґ про Гаррі Поттера через міжнародні санкції білорусі. Про це видавництво повідоми

Книжками і не тільки: як українським дітям допомагають розвинути екосвідомість

Якщо нинішнє покоління тридцятирічних навички екологічного ставлення до світу формувало переважно у дорослому віці, то у сучасних українських дітлахів є всі шанси зростати екосвідомими

У Кривому Розі відкрили вуличну бібліотеку на честь загиблого захисника

У парку Щастя в одному з мікрорайонів Кривого Рогу родина загиблого на фронті військового Олексія Різниченка відкрила вуличну бібліотеку його пам’яті. Про це Читомо повідомила сестра Ол

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"