«Ти мене полюбиш за залізну відданість вкраїнському народу…»

«Ти мене полюбиш за залізну відданість вкраїнському народу…»

До Міжнародного дня рідної мови

Про походження свята. Для українців ця дата має свій сенс. Адже століттями «добрі сусіди» й особливо ж ті, що з півночі, котрі називають себе братнім народом, так любили братів-українців і нашу рідну мову, що аж називали  нас малоросами. Й сьогодні їх незаконнонароджений «цар» продовжує справу нищення українців та української мови.

Поміж знищених були й наші земляки. Це талановиті
письменники: Микола Кучер, Микола Невидайло, Свирид Мусіяка й наймолодший поміж
них Олександр Григоренко.

Тож нині зібралися верхньодніпровські поети в читальній залі центральної міської бібліотеки для відзначення Міжнародного дня рідної мови й ушанування пам’яті визначних земляків. А ще й збіглося так, що знищеному радянською системою Олександру Григоренку 22 лютого мало б виповнитися 84 роки.

Автор цих рядків закцентував увагу присутніх на біографії поета. Адже батько Григоренка був учасником Першої й Другої світових воєн. У Першій був полоненим австро-угорської імперії, а в Другій – німецьких загарбників. У тридцятих роках минулого століття отримав від радянської влади смертну кару, яку замінили на десять років ув’язнення. В другій половині сорокових років знову був засуджений і відправлений до таборів.

Олександр відчув усі принади радянської влади ще з дитинства. Закінчивши сім класів, хотів отримати середню освіту. Та – зась! Сім’я не мала грошей на навчання. Довелося хлопцеві навчатися вдома, а потім скласти екзамени за десятий клас екстерном.

Вірші Сашко писав з дитинства. Коли ж його призвали до війська, він і там творив. Читав свої поезії товаришам по службі. Й поплатився. Шість років мордовських таборів, такий присуд «гуманного радянського суду» за вірші про любов до України, до рідної української мови.

 І хоча Олександр загинув майже шістдесят років тому, він залишив нам у спадок свої чудові вірші. Ось їх і декламували присутні на заході.

 Затим Іван Демченко, місцевий поет, член НСЖУ ознайомив нас зі своїми новими віршами: «Неоголошена війна», «Час не поглине отчого труда», «А на сході російські фашисти». Ольга Шабельська не тільки читала поезії, а ще й співала авторських пісень: «Позлітались чорні хмари», «Совість», а Ніна Кременчуцька прочитала свій вірш «Жінка Україна».

На завершення автор цих рядків задекламував вірш Олександра Григоренка «Бажаній нареченій», написаний ним наприкінці 1961 року під час перебування в таборі.

Цей вірш і сьогодні звучить актуально.

БАЖАНІЙ НАРЕЧЕНІЙ

Ти мене полюбиш не за
пісню.

Ти мене полюбиш не за
вроду.

Ти мене полюбиш за залізну

Відданість вкраїнському
народу.

Бо й для тебе іншої
любові,

Відданості більшої нема,

Бо пісенній
придніпровській мові

Поклялась у вірності й
сама.

Та коли я душу буревісну

Переллю в живе життя твоє,

Ти тоді полюбиш і за
пісню,

І за вроду, вже яка не є.

Слова з цієї поезії «Ти мене полюбиш за залізну відданість вкраїнському народу» вже стали для місцевих поетів і багатьох жителів міста закликом, зважаючи на чергову грізну хвилю агресії російських загарбників.

Євген
Безус, член НСПУ

м. Верхньодніпровськ

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: «Ти мене полюбиш за залізну відданість вкраїнському народу…»

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Український інститут книги проведе «Тиждень поезії»

Український інститут книги з 16 до 24 березня проведе всеукраїнську інформаційно-просвітницьку акцію «Національний тиждень читання. Тиждень поезії».

Про це повідомила пресслужба Міністерства культури

Окупаційна влада Криму обшукала дім кримськотатарської активістки Лутфіє Зудієвої

22 лютого російські силовики затримали кримськотатарську правозахисницю й активістку «Кримської солідарності» Лутфіє Зудієву, а в її будинку, що в тимчасово окупованому Джанкої, провели

Місто індустріальних монументів, людей і моря – яким був Маріуполь до окупації

До другої річниці блокади Маріуполя Вано Крюґер пригадує яким було це місто до початку повномасштабного вторгнення – під час проведення «StartUp Гогольfest». Перша версія цього есею бул

У Держкомтелерадіо розповіли, як формують комітети присуджуваних ним премій

Державний комітет телебачення і радіомовлення України розповів, скільки літературних премій організовує і назвав суми винагород переможцям. Про це комітет повідомив у відповідь на інфор

Актуальні збори, до яких закликають долучитися українські діячі культури

Українська літературна спільнота продовжує активно збирати кошти на потреби Збройних сил України. Розповідаємо про актуальні збори:

видавчиня, літературна редакторка, волонтерка Ірина

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"