«Ти мене полюбиш за залізну відданість вкраїнському народу…»

«Ти мене полюбиш за залізну відданість вкраїнському народу…»

До Міжнародного дня рідної мови

Про походження свята. Для українців ця дата має свій сенс. Адже століттями «добрі сусіди» й особливо ж ті, що з півночі, котрі називають себе братнім народом, так любили братів-українців і нашу рідну мову, що аж називали  нас малоросами. Й сьогодні їх незаконнонароджений «цар» продовжує справу нищення українців та української мови.

Поміж знищених були й наші земляки. Це талановиті
письменники: Микола Кучер, Микола Невидайло, Свирид Мусіяка й наймолодший поміж
них Олександр Григоренко.

Тож нині зібралися верхньодніпровські поети в читальній залі центральної міської бібліотеки для відзначення Міжнародного дня рідної мови й ушанування пам’яті визначних земляків. А ще й збіглося так, що знищеному радянською системою Олександру Григоренку 22 лютого мало б виповнитися 84 роки.

Автор цих рядків закцентував увагу присутніх на біографії поета. Адже батько Григоренка був учасником Першої й Другої світових воєн. У Першій був полоненим австро-угорської імперії, а в Другій – німецьких загарбників. У тридцятих роках минулого століття отримав від радянської влади смертну кару, яку замінили на десять років ув’язнення. В другій половині сорокових років знову був засуджений і відправлений до таборів.

Олександр відчув усі принади радянської влади ще з дитинства. Закінчивши сім класів, хотів отримати середню освіту. Та – зась! Сім’я не мала грошей на навчання. Довелося хлопцеві навчатися вдома, а потім скласти екзамени за десятий клас екстерном.

Вірші Сашко писав з дитинства. Коли ж його призвали до війська, він і там творив. Читав свої поезії товаришам по службі. Й поплатився. Шість років мордовських таборів, такий присуд «гуманного радянського суду» за вірші про любов до України, до рідної української мови.

 І хоча Олександр загинув майже шістдесят років тому, він залишив нам у спадок свої чудові вірші. Ось їх і декламували присутні на заході.

 Затим Іван Демченко, місцевий поет, член НСЖУ ознайомив нас зі своїми новими віршами: «Неоголошена війна», «Час не поглине отчого труда», «А на сході російські фашисти». Ольга Шабельська не тільки читала поезії, а ще й співала авторських пісень: «Позлітались чорні хмари», «Совість», а Ніна Кременчуцька прочитала свій вірш «Жінка Україна».

На завершення автор цих рядків задекламував вірш Олександра Григоренка «Бажаній нареченій», написаний ним наприкінці 1961 року під час перебування в таборі.

Цей вірш і сьогодні звучить актуально.

БАЖАНІЙ НАРЕЧЕНІЙ

Ти мене полюбиш не за
пісню.

Ти мене полюбиш не за
вроду.

Ти мене полюбиш за залізну

Відданість вкраїнському
народу.

Бо й для тебе іншої
любові,

Відданості більшої нема,

Бо пісенній
придніпровській мові

Поклялась у вірності й
сама.

Та коли я душу буревісну

Переллю в живе життя твоє,

Ти тоді полюбиш і за
пісню,

І за вроду, вже яка не є.

Слова з цієї поезії «Ти мене полюбиш за залізну відданість вкраїнському народу» вже стали для місцевих поетів і багатьох жителів міста закликом, зважаючи на чергову грізну хвилю агресії російських загарбників.

Євген
Безус, член НСПУ

м. Верхньодніпровськ

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: «Ти мене полюбиш за залізну відданість вкраїнському народу…»

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Продовження попаданки!

Усім привіт! 

Оновлення книги Академія дружин драконів вже на сайті! 

 

                        Запрошую до прочитання 

поціновувачів фентезі,

Досьє на персонажа

Ім’я: Белла

Фамілія: Франкс

Рід: Франкс

Країна: Україна (перебування в цей момент)

Вік: 16

Ріст: 165 см

Характер: хитра; весела; вигадлива.

Родичі: Ян Косориконіг – зведений брат ; Ольга Косориконіг – опікун.

Сильні

Не варто проходити повз)

Ваша підтримка дуже важлива для мене)Підтримайте мене та цю книгу)І деякий подарунок для вас)

Няня по зальоту

Оце я потрапила! Так, саме такі думки завітали до мене в голову, коли я дізналася, що мені доведеться підміняти

Я теж хочу собі принца!

Привіт всім) Останнім часом мене тягне на історії про королівства)) Як тільки я дочитала до останньої випущеної глави книжку Юліанни “Та єдина, яку він шукав”, то одразу почала шерстити букнет на ще щось подібної тематики

Нова обкладинка та трішки перчику)

Слава Україні! 

Шановні читачі, хочу повідомити, що історія

“День студента”

отримала нову обкладинку! Ось так вона виглядає зараз)  

Також хочу поділитися враженнями про книгу, яку нещодавно почала

Перейти до блогу

Нові автори

Ірина Мостепан (Мельник)

Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]

Діана Анджейчик Кількість робіт: 6 Денис Нарбут

Народився 13 березня 1985 року в м.Армянськ (АР Крим, Україна). Після смерті батька, переїхав з матір’ю та братом в м.Вознесенськ, Миколаївська обл. Публікуватися почав з 16 років у друкованих газетах, книгахзбірниках, альманахах у м.Вознесенськ та м.Миколаїв та інтернетпорталах України. Протягом тривалого часу писав мало. З середини 2020 року повернувся до активного написання віршів та публікацій. […]

Ірина Каспрук

Я – Ірина Каспрук. Поетеса, авторка поетичної збірки “Вплітаючи квіти у своє волосся”. Друзі часто називають мене Сонячна, тому більше моєї поезії ви знайдете у соцмережах за #sonyachna. Детальніше ознайомитись з моєю творчістю можна ось тут : https://www.facebook.com/irkaspruk/

Камелія Кількість робіт: 8 Перейти до "Нові автори"