«Теорії змов» Максима Яковлєва: безглуздя та шкода конспірології

«Теорії змов» Максима Яковлєва: безглуздя та шкода конспірології

Максим Яковлєв. Теорії змов. Як (не) стати конспірологом – Віхола, 2023 – 352 с.

 

Інформаційний простір перенасичений фейками, плітками та дезінформацією. Різноманітні теорії змов у цьому бурхливому потоці безглуздя посідають особливе місце. У своїй книжці політолог-міжнародник Максим Яковлєв розглядає складові конспірологічного світогляду та особливі методологічні прийоми, «за допомогою яких маститі конспірологи фантазують над словами, чаклують над цифрами, аналізують фото і зображення та доходять до своїх чудернацьких висновків».

 

Навіщо? Щоб спонукати читачів перевіряти факти, запевнити, що піддавати їх сумніву – цілком нормально для сучасної людини, яка прагне убезпечити себе від маніпуляцій, ІПСО та інших шкідників інформаційного середовища.

 

Публікуємо уривок з книжки, який нам надало видавництво «Віхола».

 

Віра в те, чого нема, може проявлятися у вигляді якогось хобі чи теми для посиденьок за кавою чи пивом з однодумцями. Однак якщо переконання про існування чогось нереального переростає в одержимість, яку своїми заявами підтримують лідери країн, ми матимемо справу з небезпечними конспірацистськими трендами. У 2005 р. у зверненні до Федеральних зборів Путін назвав розпад СРСР найбільшою геополітичною катастрофою ХХ ст. Не він один сумує за радянським минулим, але дехто просто сумує, дехто намагається за допомогою кривавої неоімперської політики відродити совок, а хтось відмовляється вірити в те, що його більше не існує з відверто корисливими цілями: приміром, щоб не платити за комірне чи не повертати банкам кредити.

 

У сучасній Росії, за приблизними оцінками, 150 тисяч людей належать до різних рухів, які об’єднує віра в те, що Російська Федерація — несправжня держава, а «компанія», яка приховує від людей правду про те, що СРСР досі живий.

 

Їх називають некрокомуністами і за аналогією з одним забороненим у Росії релігійним рухом сектою свідків СРСР, або дещо нейтральніше — рух громадян СРСР. Разом вони формують неформальний суспільний рух прихильників теорії змови, згідно з якою Радянський Союз як суверенна держава та суб’єкт міжнародних відносин усе ще продовжує де-юре існувати. Змова полягає в тому, що прихильники вічно живого СРСР вважають себе його громадянами, а відтак відмовляються брати участь у «змові» у вигляді сучасної держави під назвою «Російська Федерація». «Громадяни СРСР» відмовляються визнавати конституційний лад сучасної РФ, дотримуватися її чинного законодавства і слухняно підкорюватися органам влади «організації», яка, на їхню думку, діє незаконно замість Радянського Союзу. Цей рух не має централізованої структури, а складається з різних груп, згуртованих навколо яскравих свідків «живого совка».

 

 

Появу некрокомунізму як громадського руху в його сучасній формі (щоб не плутати з глибоко вкоріненою традицією ностальгії за радянським минулим) можна відстежити до конкретної дати. 25 січня 2010 р. в Арбітражному суді Москви 48‑річний дантист Сергій Тараскін, який не хотів звільняти приміщення в Зеленограді, надане йому під стоматологічну клініку, що фінансово прогоріла, повідомив суддям, що РРФСР окупована злочинним угрупованням «РФ» і за законами воєнного часу він стає т. в. о. імператора Російської імперії, президента СРСР і РРФСР, а також верховним головнокомандувачем, законодавцем та суддею. Зробивши таку заяву в суді, С. Тараскін вирішив, що відтепер має всю повноту влади, і додав, що він виходить з-під юрисдикції «РФ» і більше нікому нічого не винен. Наступним його кроком практично одразу після виходу із суду було повідомлення про захоплені посади ватажків злочинного угруповання «РФ», тобто Путіну та Медведєву.

 

Пізніше він навіть видав наказ про призначення останнього «прем’єр-міністром СРСР». У травні 2022 р. Зеленоградський суд Москви засудив С. Тараскіна до 8 років колонії загального режиму. Створена ним організація «Союз слов’янських сил Русі» (СССР) визнана екстремістською, Тараскіна звинуватили в тому, що він та його поплічники вмовляли адептів живого СРСР переписувати на самопроголошеного «т. в. о. президента СРСР» свої квартири. Тараскін заявляв своїм послідовникам, що ті як «радянські громадяни» не повинні виплачувати кредити і не мають сплачувати послуги ЖКГ, а ще стверджував, що кожному з них належить по 14 мільярдів рублів — справжніх, радянських, бо гроші Банку Росії він справжніми не вважає.

 

Іншого помітного діяча руху некрокомуністів звати Сергій Торгунаков, мешканець Новосибірська, який не зміг виплатити кредити на видання книжки і диску «Друге пришестя Ісуса Христа 2012 року». Апокаліпсису 2012 р. не сталося, пан Торгунаков вирішив, що він і є втіленням Ісуса Христа, який точно не збирається повертати «Альфа-Банку» кредит, бо самої РФ — не існує, її гроші нічим не забезпечені, а всіх жителів СРСР узагалі ошукали. У 2014 р. Торгунаков був призначений (угадайте, яким «т. в. о. президента СРСР») на посади т. в. о. голови Новосибірської області, головного судді, головного законодавця регіону й ще на 18 посад.

 

 

Торгунаков вів направду дуже бурхливу діяльність: закликав представників влади і силових структур переходити на бік «СРСР», видавав безліч наказів, обіцяв, що відроджений СРСР буде «Царством Божим» тощо. Як пише одне російське видання, прибічники Торгунакова «у Красноярську пропонують позбавити кредиту за скромну винагороду від 5000 рублів (це менше від 40 доларів США) на місяць до 20 % від суми договору, у Барнаулі створюють інтернет-магазин, а в Курську збирають пожертвування на війну з “міфами” про існування ВІЛ».

 

Наприкінці грудня 2015 р. Торгунаков разом зі своєю першою заступницею Ольгою Селютіною навідався до відділка новосибірської поліції, щоб вручити найсвіжіші «накази влади РРФСР». Поліцейські гумор не зацінили, викликали швидку, лікарі діагностували в Торгунакова параноїдальний синдром, а суд відправив його на примусове лікування як людину непередбачувану і потенційно небезпечну. У лютому 2016 р. Торгунаков вийшов на свободу, грозився подати в суд на лікарню, оголосив себе «в. о. президента СРСР» і продовжив свою бурхливу діяльність, зокрема видавав «космічні паспорти» «громадян СРСР» (не уявляю, як це поєднується), де «професійні волхви» та астрологи визначали, ким людина була в минулих життях.

 

У березні 2021 р. Ленінський районний суд Краснодара засудив до трьох років і шести місяців колонії-поселення лідерку кубанського відділення руху «громадяни СРСР» Марину Мелихову, яка мала темну історію невдалих бізнесів, невиплачених боргів, створення фінансових пірамід ще перед вступом до лав некрокомуністів, а після навернення до секти свідків СРСР почала називати сучасну Росію «управляйка», тобто компанією, якою керують ззовні (дуже конспірологічненько), закликала боротися за відновлення СРСР, і, звісно ж, не сплачувати за послуги ЖКГ, не платити податки — все «за класикою». Пані Мелихова також відзначилася антисемітизмом, радикальними закликами до повалення «злочинної влади РФ», груповими візитами до різних установ (міськводоканалу, поліції, синагоги) тощо.

 

Ці три персонажі становлять далеко не вичерпний перелік шахраїв і пройдисвітів, які обманюють людей, обіцяють їм позбутися боргів, навіть закликають до захоплення влади.

 

Влітку 2019 р. в Нижньовартовську поліція затримала понад 20 членів «радикальної секти» «Додому в СРСР», які нібито планували збройне захоплення адміністративних будівель, але зважаючи на те, як діє російська система «правосуддя», невідомо, чи це правда. Втім самі свідки СРСР часто знімають і викладають свої візити до державних органів чи установ із погрозами за невиконання своїх «наказів».

 

Валентина Реунова, яка проголосила себе «головою Президії Верховної Ради СРСР», разом з однодумцями збирає інформацію про тих, хто, на їхню думку, винуватий у розпаді СРСР. За це вони позбавляють винуватців громадянства СРСР — Валентина Реунова «і компанія» станом на 2019 р. вчинила так із 60 особами, в тому числі з Путіним і Медведєвим. На початку 2020 р. мешканець міста Чайковський у Пермському краї Ріф Хазієв після численних конфліктів з приставами і безрезультатних спроб відстояти своє право «громадянина СРСР» не платити за послуги ЖКГ наклав на себе руки. Ось так захоплення теорією змови про «тимчасову окупацію СРСР» та, відповідно, вічно живий совок штовхає людей на безглузді вчинки.

 

Купити книжку

 

 

 

Оригінал статті на Suspilne: «Теорії змов» Максима Яковлєва: безглуздя та шкода конспірології

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Закон про мову зобов’яже місцеві друковані медіа виходити українською

З 16 липня для місцевих друкованих медіа набуває чинності 25 стаття закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка зобов’язує медіа мати версії держ

Лондонський книжковий ярмарок очолюватиме новий директор

Новим директором Лондонського книжкового ярмарку стане Адам Ріджвей. Про це Читомо повідомила заступниця виконавчого директора PR-компанії Midas Амелія Найт.
Раніше ярмарок очолював Гар

Українська фотокореспондентка стала переможницею World Press Photo

Всесвітньо відомий фотоконкурс World Press Photo оголосив світових лауреатів престижного конкурсу у 2024 році.

Як передає Укрінформ, список переможців опублікований на офіційному сайті конкурсу.

Оце кіно! Або як розповісти підліткам про кінематограф?

Ольга Бірзул. Твоя книга про кіно. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2024. — 164 с. / 14+
 
Не кожен, хто вважає себе кіноманом, здатен відрізнити фільми нової французької хвилі від ар

Проєкт Читомо і PEN «Слова і кулі» вийде друком у форматі книжки

В Україні виходить друком збірка інтерв’ю з українськими письменниками та журналістами, які стали військовими та волонтерами «Слова і кулі».
До видання увійдуть розмови з людьми, які «р

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"