Тарас Кремінь: Усе більше сайтів перейшли на українську мову
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь упродовж 3 місяців 2024 років отримав 569 звернень щодо порушення мовного закону. Про це повідомили на сайті омбудсмена.
За словами посадовця, кількість скарг на російськомовну версію українських сайтів поступово зменшується: у січі-березні 2023 році українці надіслали понад 300 таких звернень, а у 2024 — 145.
«На мою вимогу понад тисяча інтернет-ресурсів усунули порушення. Такий результат украй важливий для захисту національних інтересів та кожного громадянина», — наголосив Уповноважений.
Загалом майже половина звернень стосувалася порушень у сфері обслуговування споживачів. 82 скарги стосувалися порушень безпосередньо під час обслуговування, ще 46 — подання інформації про товари та послуги недержавною мовою.
Порушення мовного законодавства за галузями:
- реклама (86 скарг);
- охорона здоров’я (35);
- культура (17);
- медіа (26);
- транспорту (18);
- з боку педагогів у спілкуванні з учнями (21);
- у сфері вищої освіти (23);
- у діяльності органів влади (18);
- в установах комунальної та державної форм власності (9).
Найбільше повідомлень про порушення закону надійшло з Києва (197), а також Одеської (102), Харківської (73), Дніпропетровської (42), Київської (24), Запорізької (13), Львівської (9) та Миколаївської (9) областей.
Як відомо, мовна динаміка щодо кількості комерційних запитів української та російської мовами в пошуковику свідчить, що кількість запитів українською поступово зростає.
Чільна ілюстрація: Ілля Колесник/Forbes Ukraine
Оригінал статті на Suspilne: Тарас Кремінь: Усе більше сайтів перейшли на українську мову
Блог
З роси і води!
Творче об`єднання гумористів і сатириків Київської організації Національної спілки письменників України, всі колеги по творчості, а також сила-силенна читачів вітають свого літературного побратима та улю
В Україні зʼявилось нове видавництво «КоїМояКай», яке спеціалізується на літературі Балкан
В Україні зʼявилося нове видавництво «КоїМояКай», яке спеціалізується на перекладах балканської літератури. Про це Читомо повідомила його співзасновниця, видавчиня та перекладачка Ірина
Мальопис «Коротка історія довгої війни» вийде у Франції
Мальопис «Коротка історія довгої війни» художниці та культурологині Маріам Найем та ілюстраторів Юлії Вус та Івана Кипібіди вийде французькою мовою. Про це повідомили на фейсбук-сторінц
Керівницю проєкту “Фільтр” від Мінкульту відзначили у Міжнародній асоціації грамотності
Голова національного проєкту Міністерства культури та інформаційної політики з медіаграмотності «Фільтр» Ольга Кравченко потрапила до списку «30 до 30» від Міжнародної асоціації грамотн
Оксфордський словник визначив дитяче слово року-2024
«Дитячим словом» 2024 року за версією Оксфордського словника стало слово «доброта». Про це повідомляється на сайті Oxford University Press.
Дитяче слово року Оксфордський словник обрав
Нові автори
Микита РижихПереможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.
Роксолана Жаркова
Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]
Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський
Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook
Перейти до "Нові автори"
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.