Так ніхто не кохав… Не пропустіть знижку!
Так ніхто не кохав… Не пропустіть знижку!
Вітаю!
Традиційно додаю уривок з чого все починалось:
Сиджу, дивлюся на нього й не можу повірити, що це той самий Паша. Звісно, я здогадувалась, майже впевненою була, але він так змінився. Кардинально!
— Як поживаєш, Ангелок? — сідає навпроти мене на стілець, пропалюючи своїм поглядом.
— Кхм, — намагаюся прочистити горло, бо здатність нормально розмовляти досі не повернулась. — Все добре. А ти як? Як склалося твоє життя? Ми не бачились…
— Майже сім років, — перебиває мене. — А ти нітрохи не змінилася, така ж красуня.
— Хотілося б мені в це вірити, — промовляю збентежено, відчуваючи як щоки наливаються фарбою. Наче й нічого не сказав, а я соромлюся, наче вперше комплімент почула. Насправді в чоловічому колективі чую їх постійно, але ніколи так не соромлюсь, як перед Пашею. — Яким вітром тебе занесло до мене?
— Вчора нам не вдалося поговорити, ти надто швидко втекла, навіть не впізнавши мене.
— Я впізнала. Майже… Просто, ти змінився.
— Так, трохи підріс, — починає сміятися і я теж не можу стримати усмішку.
— А як знайшов мене? — питаю з цікавістю, роздивляючись його обличчя. Така кардинальна різниця, наче вчора бачила зовсім іншого чоловіка. Усмішка робить його обличчя не таким суворим.
— Ну, це просто, — розводить руками. — Я знаю про тебе багато чого, Ангеліно Вікторівно Соколовська.
— Справді, не подумала, — нервово усміхаюсь, бо під його поглядом гублюся й несу казна-що. Подумки сварю себе й примушую взяти в руки.
— Мені потрібна твоя допомога, якщо чесно, — каже, уважно спостерігаючи за моїми емоціями. Уявляю, як зараз виглядаю. Щоки червоні, очі перелякані — краса неземна, в переносному значенні цього слова.
— Що трапилося? Я уважно слухаю, — відкриваю записник й роблю серйозний вираз обличчя. Щоб заспокоїти розбурхані нерви, тягнуся до глечика з водою й наливаю собі трохи у склянку. Головне зубами не цокотіти об скло. Ти, Ліно, як перелякане дівчисько. Не бачила ніколи гарного чоловіка? Та їх кожен день повно навкруги, але від погляду на Пашу, аж ноги німіють. А головне, що він сидить собі спокійнісінько з напівусмішкою й спостерігає за моїми діями.
Щиро дякую за увагу!
Гарного дня всім та суперового настрою!
З повагою, Ерін.
Оригінал статті на Букнет: Так ніхто не кохав… Не пропустіть знижку!
Блог
90-ті, нульові й непокаране зло у романі «Хазяїн» Маркіяна Камиша
Маркіян Камиш — добре відомий читацькій спільноті як сталкер і автор романів про Чорнобильську зону. У його новій книзі «Хазяїн» не буде Чорнобиля, але будуть ландшафти української Півн
У Харкові перейменували вулиці на честь Семенка, Йогансена й Ушкалова
У Харкові перейменують 48 вулиць та 3 станції метрополітену. Про це повідомили на сайті Харківської міської обласної адміністрації.
На мапі Харкова будуть зокрема такі вулиці:
вул. Гр
У Києві музей Булґакова знову облили червоною фарбою
19 липня будівлю Київського літературно-меморіального музею Булґакова облили червоною фарбою. Про це музей повідомив на своїй фейсбук-сторінці.
«Замість поваги до закону, участі у грома
У межах всеукраїнського проєкту «Вільні читають українською!» вдалося зібрати близько 20 тисяч книжок для поповнення бібліотек та створення мобільних книжкових куточків у 6 деокупованих
У Мелітополі росіяни незаконно утримують журналістку Ірину Левченко
Журналістку з Мелітополя Ірину Левченко незаконно утримують в одній з катівень у місті. Про це повідомило медіа «Новини Приазовʼя».
За словами сестри журналістки Олени Руденко, Ірину дв
Нові автори
Микита РижихПереможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.
Роксолана Жаркова
Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]
Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський
Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook
Перейти до "Нові автори"
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.