Сучасна білоруська література. «Краєвид з ментоловим ароматом»

Що пересічний українець знає про Білорусь? Щось та й знає. Знає, що там уже десятиліттями незмінно править «бацька Лукашенка». І українці його найбільше шанують серед зарубіжних політиків. Принаймні донедавна так говорила соціологія. Хоча зараз, коли «бацька» показав своє диктаторське обличчя, влаштувавши в Білорусі проти своїх противників жорсткий терор, можливо, ставлення в українців до нього зміниться.
Про це пише day.kyiv.ua.
А ще багато українців вірить у «білоруське чудо». Мовляв, там порядок, підприємства працюють, люди живуть якщо не заможно, то нормально. Хоча це не зовсім так.
А те, що білоруська мова, культура в незалежній Білорусі маргіналізовані, то на це в нас не дуже звертають увагу. Як колись у часи «перебудови» говорив якийсь донецький шахтар: мовляв, однаково, на якій мові спілкуватися, була б ковбаса.
Ну, якщо про Білорусь у пересічного українця є певна інформація (ми сусіди!), то боюсь, що про білоруську літературу (тим паче – сучасну) він не зможе щось сказати. У ліпшому випадку згадає, що є така начебто білоруська письменниця Світлана Алєксієвич – лауреатка Нобелівської премії з літератури за 2015 рік. Щоправда, пише вона російською мовою. Та й прохолодно ставиться до відродження білоруської мови та культури. Тому, певно, однозначно трактувати її як білоруську письменницю не випадає.
Однак, попри маргіналізацію білоруської культури як у радянські часи, так і в часи незалежної Білорусі, усе ж білоруська література білоруською мовою існує. До того ж вона доволі цікава. Інша справа, що малознана. Навіть у себе в Білорусі.
Одним із провідних сучасних білоруських письменників є Уладзімєр Арлов – відомий і як поет, і як прозаїк. За фахом він історик. У Білорусі в нього вийшло чимало науково-популярних книг – «Х віків білоруської історії», «Країна Білорусь» тощо. І вони були тиражними та успішними.
Арлов лишається істориком і в поезії, і у своїй художній прозі. Він вільно оперує фактами, які може знати лише фахівець, інтерпретуючи їх часто під парадоксальним кутом зору. Також у його поезіях історичні реалії виступають, як тло для перебігу фабули. І взагалі, більшість віршів Арлова — сюжетні, насичені дією. Історичність переплітається із сучасністю, сон — із явою.
Письменнику належить низка художніх творів на історичну тематику. Стосуються вони історії Білорусі. Арлов залишається істориком, навіть коли описує близькі нам часи.
Твори Арлова фактично під забороною в Білорусі. Його не видають державні видавництва, а його книжки не беруть державні книгарні.
Він видається у приватних видавців, невеликими накладами і переважно сам розпродує свої книжки на зустрічах із читачами, часто теж влаштованими нелегально.
За есей «Незалежність — це…» Арлова судили на початку 2020 року, присудивши чималий грошовий штраф. Він цей есей лише зачитав на мітингу.
Твори Арлова перекладалися українською мовою й видавалися українськими видавництвами. Зокрема, в нинішньому році у видавництві «Старого Лева» вийшла збірка його прози під назвою «Краєвид з ментоловим ароматом» (в перекладі Олександра Ірванця).
Відкривається вона повістю, яка й дала їй назву. Цей твір сповнено містики і передчуття розкриття таємниці. У «Краєвиді…» майже нема персонажів. Це повість про ідеальну жінку, за кохання до якої треба дорого заплатити.
А вже наступний твір збірки, «Сибірська повість», написана зовсім інакше. Ця повість і наступні за нею «Полоцькі оповідання» являють Арлова-реаліста, жорсткого і правдивого. Проте при зовнішній жорсткості, письменник усе ж буває дуже ліричним, зокрема в спогадах про дитинство.
Завершує збірку «Орден Білої Миші». Це дотепна історія, в якій Король «невеликої за європейськими розмірами конституційної монархії» розмовляє з єдиним у його королівстві Письменником. Письменник перемагає у цьому поєдинку, а сам твір приваблює поєднанням антиутопії з досвідом самого автора тексту, який і далі змушений жити в межах «королівства». Не важко здогадатися, що тут ідеться про сучасну Білорусь і її «довічного правителя».
Сподіваюся, знайдуться в Україні поціновувачі Арлова та сучасної білоруської літератури, яку він репрезентує.
Петро Кралюк
Оригінал статті на НСПУ: Сучасна білоруська література. «Краєвид з ментоловим ароматом»
Блог
У «Фоліо» пояснили, чому надрукують книжку, від якої відмовилося видавництво ЖупанськогоВидавництво «Фоліо» надрукує книжку «Легенди Смарагдового острова», співавторами якої є Васіліса Мазурчук (Трофимович) і Віталій Кривоніс. Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомив ген
Анджеліна Джолі про Вікторію Амеліну: Ми в неоплатному боргу перед усіма, хто ризикує життямПід час урочистої церемонії вручення нагороди Trophée Chopard на Каннському кінофестивалі акторка і гуманітарна діячка Анджеліна Джолі вшанувала пам’ять митців, які загинули внаслідок в
Пішла з життя мовознавиця Марія ПлющУ віці 99 років померла мовознавиця і професорка Марія Плющ. Про це повідомили на сайті факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка державного універ
Через бойкот письменників вручили всі премії PEN America Literary Awards, окрім однієїУ Нью-Йорку відбулася 61-ша церемонія вручення літературних премій PEN America — одна з найважливіших літературних подій США. Про це повідомили на сайті американського PEN.
Впродовж веч
Лавреаткою літературної премії Європейського Союзу 2025 року (European Union Prize for Literature, EUPL) стала італійська письменниця Ніколетта Верна, її нагородили за роман «Дні скла».
Перейти до блогу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.