“Солодке життя” Романа Малиновського. В’язкість моменту

“Солодке життя” Романа Малиновського. В’язкість моменту

На початку осені у видавництві Meridian Czernowitz презентували дебютну прозову книжку Романа Малиновського, письменника й видавця “Вавилонської бібліотеки” та “Цивілізації”. До збірки “Солодке життя” ввійшло 13 оповідань про невисловлені бажання, в’язку пристрасть і підступність людської природи. Літкритикиня Суспільного Марія Бліндюк розповідає, як автор утримує напругу та де ця проза перегукується з італійськими постмодерністами.

"Солодке життя" Романа Малиновського. В’язкість моменту

“Солодке життя” Романа Малиновського, ілюстрації Андріани Чуніс, Meridian Czernowitz.

Збірка запозичила назву в однойменного фільму Федеріко Фелліні (La Dolce Vita), де журналіст жовтої преси впродовж сімох днів і ночей бродить Римом у пошуках пригод. Свого часу критик Роберт Річардсон у своїй роботі “Література та кіно” (Literature and Film) писав, що Федеріко Фелліні замість звичного лінійного сюжету зі становленням персонажа використовує мозаїку з випадкових картин життя, які є тільки відображеннями внутрішнього світу героя.

Свідомо чи ні, але Роман Малиновський використовує подібну “естетику випадковостей”. У 13 історіях 13 різних реальностей, різних компаній та навіть жанрів. Щойно ми неслися в сюрреалістичній буфонаді циркової трупи, а вже за мить сидимо в дев’ятиповерхівці, дивлячися на зорі та слухаючи “Demon Days” Gorillaz. Але на відміну від фільму Фелліні, у книжці немає героя, який об’єднав би ці випадковості.

У цьому бажанні охопити якомога більше та якомога швидше вгадується дебютність “Солодкого життя”: коли хочеться спробувати розкрутити одночасно всі ідеї, що довго нуртували в голові. Познайомити з усіма героями й героїнями, поділитися всіма таємницями – наче зустріч колишніх друзів, яким треба за лічені хвилини наздогнати всю плинність часу. Виплеснути все й відразу, але не втратити увагу слухача. Зберегти саспенс, але не знехтувати емпатією. Так і автор – намагається укластися у двісті сторінок, хоча за спиною декілька років.

"Солодке життя" Романа Малиновського. В’язкість моменту

Роман Малиновський, фото Антона Сорочака.

Заразом ця мультижанровість подекуди пропонує неочевидні (а отже недорозкриті) поєднання, як-от 14-денний маршрут поїзда у високотехнологічному всесвіті майбутнього. Навіть у нашому сьогоденні за добу можна пролетіти з одного кінця Землі в інший. Важко собі уявити реальність, де настільки спрогресує біологія й водночас здеградує інженерія, як у “Каїрському експресі”.

Кожен сюжет Романа Малиновського – наче пілотна серія сезону. Наприкінці оповідання, ледь не в останньому абзаці, автор залишає розчерк неочікуваного кліфхенгера. Тільки от через те, що дія “заморожується”, читач безпомічно спостерігає, як герої летять у відкриті фінали. Це нагадує знущання Італо Кальвіно в романі “Якщо подорожній одної зимової ночі”, де автор щорозділу починає нову оповідь, щоби незабаром її обірвати в найзахопливішому моменті. Й ця постмодерністська гра зрештою підводить читача до цілісної картини, а от “Солодке життя” лише дражнить уяву. Адже хочеться розшифрувати романтизацію ісламу в очах героя “Двадцятьох п’ятьох днів”, дізнатися причини психопатичних фантазій у “Мелодрамі”, додивитися кінець світу до кінця.

Водночас складається враження, що персонажам і персонажкам не до снаги змінювати декорації, отже, вони переймають риси одне одних й місцями повторюються замість того, щоби римуватися. Нервові ковтки алкоголю, часті й короткі погляди на годинник, віддалене спостереження за жінками перетікають між реальностями, замість того, щоби розкритися на повну в одній із них.

Попри неточності й розмаїту фестивальність “Солодкого життя”, збірку утримує абсолютне відчуття в’язкості моменту. Сцени сексу та сцени вбивства тут однаково обплутують атмосферою, що підсилюється ілюстраціями Андріани Чуніс. Можливо, саме тому хочеться побачити деякі з цих сюжетів у розлогішій формі. Навіть якщо героям або героїням і не вдасться змусити вас співпереживати їм, вони точно зможуть прикувати вас до крісла, щоби їхню історію вислухали. Ви й не помітите, як опинилися посеред безкінечного жування в “Бенкеті”, і вас пронизує сопрано жінки зі сцени.

"Солодке життя" Романа Малиновського. В’язкість моменту

Оригінал статті на Читомо: “Солодке життя” Романа Малиновського. В’язкість моменту

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Шляхи пам’яті та боротьби: 5 нових фотокниг про Україну

Цього року видавничий світ збагатився кількома виданнями, що ставлять перед собою завдання відтворити та проаналізувати складний контекст історичних та сучасних подій в Україні. 
Одні а

Дитячу книжку Катерини Єгорушкіної видали у Польщі

У Польщі вийшла дитяча книжка Катерини Єгорушкіної «Мої вимушені канікули». Про це письменниця повідомила на своїй фейсбук-сторінці.
У Польщі книжку надрукувало Wydawnictwo No Bell, її

Видавництво вдруге стало лавреатом премії KyivPride Awards

Видавництво «Видавництво» відзначили нагородою «Френдлі-бізнес», що дається за значний внесок у захист та просування прав і видимості ЛГБТІК+ людей від організації KyivPride. Про це пов

Зірка «Володаря перснів» звернувся українською до учасників кінофестивалю «Миколайчук OPEN»

На відкритті кінофестивалю «Миколайчук OPEN» у Чернівцях голівудський актор і режисер Вігго Мортенсен розпочав свою промову з кількох фраз українською.

Про це повідомляє у фейсбуку пресслужба фестива

В Індії переслідують письменницю Арундаті Рой

За 14 років після першої скарги уряд столиці Індії Делі надав дозвіл на переслідування письменниці Арундаті Рой відповідно до антитерористичних законів Індії.
Письменницю переслідують

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"