Снайдер про новий термін «рашизм»: Українська ідентичність пов’язана зі здатністю жити між двома мовами

Снайдер про новий термін «рашизм»: Українська ідентичність пов’язана зі здатністю жити між двома мовами

Американський історик Тімоті Снайдер розмірковує про нове слово, яке використовують українці, — «ruscism» (рашизм). Про це він пише у колонці The War in Ukraine Has Unleashed a New Word на The New York Times.

Історик пише, що для пояснення звірства росіян в Україні, влада та цивільні особи вживають слово «рашизм». Так, коли міська влада Маріуполя намагалися пояснити масштаби вбивств вчинених російськими військовими «час від часу емоції проскочили: мимохідь члени ради називали російських злочинців терміном осуду, який знає кожен українець, хоча його ще немає в словниках і (поки що) не можна сказати англійською: “рашизм”»

 

Вживають це слово й для висловлення жаху та осуду. Снайдер зазначає, що це слово траплялося йому, коли він читав «про Ірпінь, Бучу, Тростянець, про тіла, розтрощені танками, про розстріляних на вулиці велосипедистів, про осквернені трупи, то знову і знову в коментарях, у ЗМІ, навіть в офіційних заявах української держави. Оскільки росія відновлює спробу знищити українську державу своїм великоднім наступом на Донбасі, українці продовжуватимуть вживати це нове слово».

 

Історик пояснює, що «рашизм» має значення «fascism», але замість літери «r» вживається «f» і це має значення «russian fascism». Щодо транслітерації, то найкращий спосіб на думку Снайдера передати значення слова англійською мовою може бути «ruscism», хоча мова не йде про русизми. Але тут відразу прослідковується відношення до росії («rus»), до політики («ism») і до крайніх правих («ascism»).

«Мені довелося писати «рашизм» як «ruscism» англійською, тому що нам потрібно «rus» з «u», щоб побачити посилання на росію. Однак, втрачаючи оригінальну українську «а», ми послаблюємо багатошаровий зв’язок — адже «а» в «рашизмі», як зручно, дозволяє українському слову асоціювати росію та фашизм так». 

 

Щоб пояснити англомовному світу відмінність Снайдер вдається і до більшого аналізу слова: «Але зачекайте: як «ra» (написано «ра» кирилицею) може запропонувати росію українською? Ви можете здогадатися, що «росія» в українській мові також має «а» в першому складі, але це не так. Пишеться через «о»: росія. Ви можете пам’ятати, що українці також знають російську, і здогадатися, що, можливо, слово «росія» російською мовою пишеться з «а». Це не так: у російській мові також слово має «о» як перший голосний. Але здогадка ставить нас на правильний шлях. Ми ось-ось побачимо, що українці можуть грати з російською так, як не можуть росіяни — що українське слово може містити в собі посилання на росію, яке самі росіяни ніколи б не вловили».

 

Снайдер пише, що українці за останнє десятиліття помітили нахил росії до фашизму: культи лідера і мертвих, корпоративну державу, міфічне минуле, цензуру, теорії змови, централізовану пропаганду, а тепер і війну, руйнування: «Навіть коли ми справедливо обговорюємо, наскільки цей термін застосовний до західних діячів і партій, ми схильні не помічати центральний приклад відродження фашизму, яким є режим путіна в російській федерації».

 

Зазначає історик і про двомовність української нації, про те, чому слово «рашизм» цікаве у цьому контексті: «це слово, створене зсередини, з кількох мов, як комплекс каламбурів і посилань, які показують, що двомовне суспільство обмірковує своє скрутне становище і спілкується з самим собою. Його поява демонструє, як люди, які перемикають код, можуть збагатити мову, роблячи жахливу війну більш зрозумілою для себе. Путінський етнічний імперіалізм наполягає на тому, що українці повинні бути росіянами, тому що вони розмовляють російською. Роблять — і говорять українською. Але українська ідентичність так само пов’язана зі здатністю жити між мовами, ніж з використанням будь-якої з них».

 

Нагадаємо, що раніше історик заявив, що Німеччина спонсорує російський фашизм, а також  писав про історію пакту Ріббентропа-Молотова в Другій світовій війні та роль німецько-радянських домовленостей у поділі світу.

 

Також Тімоті Снайдер додав до авдіоверсії своєї книжки «Про тиранію. Двадцять уроків XX століття» 20 нових уроків про Україну та російсько-українську війну.

Оригінал статті на Suspilne: Снайдер про новий термін «рашизм»: Українська ідентичність пов’язана зі здатністю жити між двома мовами

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Продовження попаданки!

Усім привіт! 

Оновлення книги Академія дружин драконів вже на сайті! 

 

                        Запрошую до прочитання 

поціновувачів фентезі,

Досьє на персонажа

Ім’я: Белла

Фамілія: Франкс

Рід: Франкс

Країна: Україна (перебування в цей момент)

Вік: 16

Ріст: 165 см

Характер: хитра; весела; вигадлива.

Родичі: Ян Косориконіг – зведений брат ; Ольга Косориконіг – опікун.

Сильні

Не варто проходити повз)

Ваша підтримка дуже важлива для мене)Підтримайте мене та цю книгу)І деякий подарунок для вас)

Няня по зальоту

Оце я потрапила! Так, саме такі думки завітали до мене в голову, коли я дізналася, що мені доведеться підміняти

Я теж хочу собі принца!

Привіт всім) Останнім часом мене тягне на історії про королівства)) Як тільки я дочитала до останньої випущеної глави книжку Юліанни “Та єдина, яку він шукав”, то одразу почала шерстити букнет на ще щось подібної тематики

Нова обкладинка та трішки перчику)

Слава Україні! 

Шановні читачі, хочу повідомити, що історія

“День студента”

отримала нову обкладинку! Ось так вона виглядає зараз)  

Також хочу поділитися враженнями про книгу, яку нещодавно почала

Перейти до блогу

Нові автори

Ірина Мостепан (Мельник)

Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]

Діана Анджейчик Кількість робіт: 6 Денис Нарбут

Народився 13 березня 1985 року в м.Армянськ (АР Крим, Україна). Після смерті батька, переїхав з матір’ю та братом в м.Вознесенськ, Миколаївська обл. Публікуватися почав з 16 років у друкованих газетах, книгахзбірниках, альманахах у м.Вознесенськ та м.Миколаїв та інтернетпорталах України. Протягом тривалого часу писав мало. З середини 2020 року повернувся до активного написання віршів та публікацій. […]

Ірина Каспрук

Я – Ірина Каспрук. Поетеса, авторка поетичної збірки “Вплітаючи квіти у своє волосся”. Друзі часто називають мене Сонячна, тому більше моєї поезії ви знайдете у соцмережах за #sonyachna. Детальніше ознайомитись з моєю творчістю можна ось тут : https://www.facebook.com/irkaspruk/

Камелія Кількість робіт: 8 Перейти до "Нові автори"