Слідами древніх джерел

2021-12-14 12:09:09 Анатолій Хільченко

Слідами древніх джерел

Розмірковуючи над темами власних рукописів, намагаюся закласти в їхні сюжети, як можу, хоч це і не вдається у повній мірі,  традицію добрих взірців світогляду, про які зберігаються звістки, зокрема, у творіннях святих угодників Божих. 

«…По Богу неможливо жити інакше, як померши для гріха».

Святитель Іоанн Златоуст

«Авва Макарій жив у глибокій пустелі один, а поблизу була інша пустеля, де жило багато братів. Одного разу старець дивився на дорогу і бачить — йде сатана в образі людському в довгому лляному одязі, який був увесь у дірах, і в дірах висіло багато посудин. Старець спитав його: “Куди йдеш?” Сатана відповів: “Іду відвідати братію”. “Для чого ж у тебе ці посудини?” — спитав знову старець. Він відповів: “Несу їжу братії”. Старець спитав: “І всі вони з їжею?” «Так, — відповів сатана, — якщо одне не сподобається, дам інше, щось та сподобається».

святитель Феофан Затворник
Древній патерик

«Належить тобі знати й таку підступність демонів. Іноді вони поділяють себе на групи. Одні приходять зі спокусою. І коли ти шукаєш допомоги, входять інші в ангельському вигляді і проганяють перших, щоб ти спокусився думкою, що вони справжні ангели, і впав у зарозумілість, що удостоєний того. Постарайся бути скільки можна смиренномудрим і мужнім, — і ворожий напад демонів не торкнеться душі твоєї і бич їх не наблизиться до тіла твого. Ангелам Своїм заповідає про тебе (Господь) зберегти тебе (Пс. 90, 10-11); і вони незримо відіб’ють від тебе всяке вороже дійство. Хоч і шум, і тупіт, і крики, і лайки почує від демонів, хто намагається тримати чисту молитву, але не спаде помислом і не зрадить його їм, говорячи до Бога: Не злякаюся зла, бо Ти зі мною (Пс. 22, 4) ), і тому подібне. Під час таких спокус застосовуй невпинно коротку, але напружену молитву. Якщо демони погрожують тобі, що раптово з’являться в повітрі, щоб здивувати тебе і викрасти твій розум, не бійся їх…»

святитель Феофан Затворник
Збірник «Святі отці про молитву та трезвіння» — Розділ 5. Преподобного Ніла подвижника Синайського. Слово про молитву.

«Якось до матері Сарри прийшли пустельники. Вона запропонувала тим, хто прийшов, кошик із плодами. Залишаючи добрі плоди, пустельники їли лише гнилі. Сарра сказала їм: «Воістину ви пустельники».

святитель Феофан Затворник
Древній патерик

«Говорили, що в одному селищі хтось постив, тож прозвали його постником. Почувши про нього, авва Зенон покликав його до себе. Той з радістю прийшов до нього. Помолившись, вони сіли. Старець почав працювати мовчки, постник, не знаходячи про що говорити з ним, почав нудьгувати і, нарешті, каже старцеві: “Помолися про мене, авво! Я хочу йти додому”. “Навіщо?” — спитав його старець. Він відповів: “У мене серце ніби у вогні, і я не знаю, що з ним робиться; коли був я в селі, постив до самого вечора, і ніколи не траплялося зі мною подібного”. Старець каже йому: «У селі ти був ситий слухом; але тепер ступай і з цього часу приймай їжу о дев’ятій годині, а якщо що робиш, роби таємно».

святитель Феофан Затворник
Древній патерик

«Авва Аммун із Раїфа прийшов одного разу в Клісму відвідати авву Сісоя і, бачачи, що старець сумує про відхід із пустелі, сказав йому: “Чого ти сумуєш, авво? І що ти в такій старості міг би зробити тепер у пустелі?” Старець, спрямувавши на нього сумний погляд, сказав: «Що ти кажеш мені, Аммуне? Хіба не досить для мене було б у пустелі і однієї волі розуму мого?»

святитель Феофан Затворник
Древній патерик

«Розповідали про авву Пімена. Жив він у Скиту з двома братами, і менший засмучував їх. Авва сказав іншому братові: «Менший брат засмучує нас; підемо звідси!» Вийшли та залишили його. Той, бачачи, що їх довго немає, і здогадавшись, що вони пішли від нього, побіг за ними. Авва Пімен сказав: «Почекаємо брата, бо він втомиться». Коли той наздогнав їх, то вклонився і сказав: «Куди ви йдете і залишаєте мене одного?» Старець відповів йому: Ти ображаєш нас, тому ми йдемо. Він погодився: “Правда, правда, але підемо разом куди хочете!” Старець, бачачи простоту його, сказав братові своєму: «Повернемося, брате; він без наміру робив нам прикрості, це диявол внушав йому».

святитель Феофан Затворник
Древній патерик

«Ішов один мирянин із сином своїм до авви Сисоя на гору авви Антонія. Дорогою син його помер. Батько не зніяковів, але з вірою приніс його до старця і впав перед ним із сином, ніби кланяючись йому, щоб отримати від нього благословення. Потім підвівся і вийшов, залишивши сина біля ніг старця. Старець, думаючи, що син ще кланяється йому, каже хлопцеві: «Устань і йди геть», бо не знав, що він був мертвий. Померлий одразу встав і вийшов. Батько, побачивши його, здивувався і, прийшовши до старця, вклонився і розповів, у чому справа. Старець, вислухавши, засмутився, бо цього не хотів. Учень його (т. б. старця) заборонив мирянину комусь казати  про це до смерті старця.

святитель Феофан Затворник
Древній патерик

«Прийшов один начальник до монастиря подивитися на авву Симона. Братія попередили старця, сказавши йому: «Авво, приготуйся! Один начальник, почувши про тебе, йде прийняти від тебе благословення». 
“Добре, я приготуюся”, — сказав авва Симон. Вдягнувши на себе кентон (одяг, пошитий з багатьох різнокольорових клаптиків) і взявши в руки хліб із сиром, авва сів біля дверей і став їсти. Начальник прийшов зі своєю свитою. Побачивши старця, вони подивилися на нього з презирством і сказали: «Це і є той пустельник, про якого ми чули?» — і відразу пішли.

святитель Феофан Затворник
Древній патерик

Хтось спитав старця: «Чому нинішні подвижники не отримують благодатних дарів, як древні?» Старець відповів: «Тому що тоді була любов, і кожен піднімав ближнього вгору; нині любов охолола, і кожен тягне ближнього вниз. З цієї причини ми не отримуємо благодать».

святитель Феофан Затворник
Древній патерик

 

Допис оприлюднений у контексті місії групи «Інститут прикладної теології»

Оригінал статті на Букнет: Слідами древніх джерел