Словаччина, Чехія та Румунія виявились найстійкішими до інформаційного впливу Росії та…

Словаччина, Чехія та Румунія виявились найстійкішими до інформаційного впливу Росії та…

Словаччина посіла третє місце з восьми країн Центральної та Східної Європи за рівнем протидії російському та китайському впливам. Найбільшу стійкість проявили Чехія та Румунія.

Про це йдеться у дослідженні GLOBSEC щодо стійкості та вразливості країн до іноземного впливу, особливо Росії та Китаю.

За даними аналітиків, ці країни-гіганти впливають на місцеві ЗМІ, громадську думку, а в деяких випадках і на політиків. Про вплив режимів у Росії та Китаї в Центральній та Східній Європі говорять давно.

У дослідженні було проаналізовано загалом вісім країн Центральної Європи та Західних Балкан у п’яти аспектах: суспільне ставлення, політичні умови, державне управління, інформаційний простір та громадянський і академічний простір. Серед Болгарії, Чехії, Угорщини, Чорногорії, Північної Македонії, Румунії та Сербії Словаччина увійшла в трійку найбільш стійких країн. Найбільш стійкими за комплексними результатами дослідження визнані Чехія та Румунія.

Що стосується Словаччини, то найбільшою слабкістю країни є симпатія громадськості до Російської Федерації та схильність словаків піддаватися дезінформації.

“Сильна протрансатлантична орієнтація країни була зміцнена за останнє десятиліття завдяки підтримці більшості основних політичних гравців, включаючи кількох президентів та міністрів закордонних справ. Проте прокремлівські особистості продовжують з’являтися на політичній сцені й намагаються використовувати ключову вразливість країни – ставлення громадян”, – йдеться у дослідженні.

Pan Slavic Unity

За індексом вразливості Словаччина опинилась на найнижчій сходинці за суспільними настроями в опитуванні. Згідно з даними GLOBSEC, це в основному питання спорідненості словаків із Росією, яке тягнеться з “романтичних і неправильних уявлень XIX-го століття панславізму”. Поняття панслов’янської єдності, мовної близькості, спільної історії та культурних зв’язків Москва використовує у 4 з 8 досліджених країн  – у Сербії, Болгарії, Чорногорії та Словаччині. Відсутність дискусії щодо минулого та недостатня стратегічна комунікація державних інституцій тут призводять формування проросійських суспільних настроїв. Виняток становлять Чехія та Румунія.

Позитивні настрої постійно підтверджують результати дослідження, оскільки 61% словацьких респондентів не бачать Росію як загрозу, а 47% вважають Росію найважливішим стратегічним партнером Словаччини.

На Західних Балканах, в Румунії та Болгарії спостерігається також певне розчарування неспроможністю ЄС забезпечити обіцяні економічні та соціальні вигоди, що підсилюється внутрішньою корупцією та центристською політикою держави.

“Такі настрої підсилюються системним прокремлівським впливом”, – йдеться у дослідженні GLOBSEC.

Кремль усе ще має значний вплив у Болгарії, Угорщині, Чорногорії, Північній Македонії та Сербії. Тоді як просування інтересів Пекіна впливовими політичними суб’єктами є дещо менш поширеним, але відіграє важливу роль в Угорщині, Чорногорії, Північній Македонії та Сербії.

Informationlandscape

Відмінності в ситуаційній обізнаності також можна побачити в кількості стратегічних документів та їхньому регулярному оновленні (або відсутності) чи в щорічних звітах спецслужб. У той час як Чехія оновлювала свою стратегію безпеки чотири рази з 2000 року, Словаччина зробила це лише один раз за останні 16 років.

Крім того, річні звіти розвідувальних служб публічно не оприлюднені в Сербії, Чорногорії, Північній Македонії та навіть Угорщині. Це також не сприяє поінформованості громадськості, яка бере участь у дискусіях із ключових проблем безпеки країни та збільшують простір для теорій змови.

Як висновок – слов’янські країни, як правило, більш вразливі до російського та прокремлівського впливу, що зумовлює необхідність протистояти уявленню про панславізм XIX століття. Державам потрібно комунікувати ефективні контрнаративи з іншими, більш сучасними ідентичностями, на противагу СРСР. Спадщина комунізму у частині країн навіть через три десятиліття призвела до появи численних проблем у регіоні – нестабільності політичних інститутів, громадської думки та глибоко вкорінених проблем корупції та кумівства.

За твердженням аналітиків, членство в міжнародних організаціях (наприклад, ЄС і НАТО) сприяє більшій спрямованості на перспективу спільних політичних рішень, орієнтації на центри передового досвіду та колективної оборони. Однак відмінності у якості державного управління, ухвалення відповідного законодавства та доброчесність виборів у досліджуваних країнах підкреслюють різний рівень уразливості у відповідних суспільствах. Тому важливо продовжувати інтеграційні процеси, спільні стандарти та політику.

Оскільки дане дослідження не включало Україну, то варто додати результати рейтингу “Індекс стійкості до дезінформації в Центральній і Східній Європі” (Disinformation Resilience Index, DRI). Відповідно до них саме українці продемонстрували найвищу стійкість до дезінформації Росії та Китаю серед 10 досліджуваних країн.

Джерело: InfoPost.Media

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Словаччина, Чехія та Румунія виявились найстійкішими до інформаційного впливу Росії та…

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Всеукраїнський рейтинг «Книжка року-2023» оголосив переможців

Всеукраїнський рейтинг «Книжка року-2023» оголосив переможців конкурсу. Про це повідомили на сайті Буквоїд.
У конкурсі за всіма категоріями (7 номінацій по 2-4 підномінації в кожній) оц

Відійшов у засвіти відомий науковець-українознавець і громадський діяч Петро Кононенко

Національна спілка письменників України з глибоким сумом повідомляє, що 28 лютого після важкої хвороби відійшов у засвіти відомий науковець-українознавець, громадський діяч, доктор філологічних наук, пр

Літературна премія Європейського Союзу оголосила номінантів

Оголосили номінантів літературної премії Європейського Союзу 2024 року (European Union Prize for Literature, EUPL). Про це повідомляють на сайті EUPL.
До журі цього року увійшов українс

Відомі фіналісти міжнародної премії з арабської художньої літератури

Міжнародна премія з арабської художньої літератури 2024 (IPAF) визначила короткий список фіналістів. Про це повідомляється на сайті премії.
До короткого списку потрапили 6 книжок:
 

«С

В Канаді презентували книжку “Листи з України”, підготовану відомою журналісткою Le Devoir

Цієї середи, 28 листопада, в Монреалі представили книжку «Листи з України» (фр.« Lettres d’Ukraine »), ініційовану та укладену Маґдалін Бутро (Magdaline Boutros), журналісткою-міжнародн

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"