Ситуація, в якій не бажаю опинитися нікому

Ситуація, в якій не бажаю опинитися нікому

Ситуація, в якій не бажаю опинитися нікому

Всім привіт!

Підказка — жанр “Сучасна проза, молодіжна проза”

 

***

 

— …то що ви вирішили? 

Виявляється, лікар вже двічі звернувся до мене з запитанням, а я тільки мовчки дивилася на нього і кліпала очима.

— Я розумію, що це для вас несподіванка, і вам потрібно все добре обдумати, поговорити зі своїм хлопцем, — лагідно, як до малої дитини, звернувся до мене лікар. — Якщо ви залишите дитину, то потрібно буде через два-три тижні прийти і стати на облік, здати всі необхідні аналізи, пройти огляд спеціалістів. У разі, якщо ви вирішите перервати вагітність — довго не відкладайте, приходьте одразу. Чим менший термін, тим легше мине ця процедура для вашого організму. А після дванадцяти тижнів ви взагалі не зможете зробити аборт. 

Я механічно кивала, дивлячись чомусь на знімок з УЗД, котрий лежав на столі.

 — Хочете взяти його? — лікар посунув клаптик рожевуватого паперу до мене ближче.

— Дякую, — я встала, відчуваючи якусь дивну порожнечу всередині свого тіла. Дивно, у ньому зародилося нове життя, а я почувалася так, немов у мене, навпаки, вийняли якийсь орган, і треба було вчитися жити за новими для себе правилами.

Я вийшла з кабінету. Пройшла повз двох вагітних, які сиділи на кушетці в коридорі, очікуючи своєї черги на прийом. Погляд ковзнув по плакату на протилежній стіні, з якого посміхалося кумедне маля в рожевій шапочці.

Втім, я досі ще до кінця не усвідомлювала катастрофічність ситуації, у яку потрапила. Здавалося, зараз відчиняться двері, лікар визирне зі свого кабінету і скаже, засміявшись: “Ну, як я над вами пожартував? Звісно, ви не вагітні, ідіть далі займайтеся сексом зі своїм викладачем, до нової зустрічі!”

***

Куди мені було йти? Того ж дня мене виписали з лікарні. Адже, як сказала чергова хірургиня, вагітність — це не хвороба, а природній стан.

І я, відчуваючи нудоту, яка вже стала моєю постійною супутницею, побрела через усе місто назад до рідного інституту. Пари тим часом вже закінчилися, але я все одно піднялася до деканату, тягнучи за собою пакет з речами.

Мельник виявився на місці. До того ж, був у кабінеті сам. Сидів за своїм столом і щось друкував на комп’ютері.

Коли двері відчинилися, навіть не одразу зреагував, такий був зосереджений на своєму занятті.

— Добрий день, — привіталася я.

Тільки після цього він повернув голову й поглянув у мій бік.

— А, це ти, — кинув неуважно. — А я саме думав зателефонувати до лікарні, спитати, як ти почуваєшся.

— Дякую, мені вже краще, — я раптом заплакала. Стояла з тим дурним пакетом у руці, а сльози градом котилися з очей, змиваючи туш, залишаючи на щоках брудні патьоки. 

 Мельник вражено дивився на те, як я ридаю і не можу зупинитися.

— Щось сталося? — в його голосі я нарешті вловила нотки співчуття. — Якісь серйозні проблеми зі здоров’ям? Потрібні гроші? У мене є знайомі в обласній лікарні, якщо треба, можна буде проконсультуватися…

— Я вагітна, — видихнула я. Мої руки тремтіли, коли я дістала з сумочки знімок УЗД і простягнула йому.

— Що це за дурні жарти? — він, як ужалений, зіскочив зі стільця, заходив по тісному кабінету, заклавши за спину руки. — Від кого, від кого, а від тебе я цього точно не чекав! Ти не можеш бути вагітна! 

— У мене затримка два тижні, — проказала я, стараючись говорити спокійно, але виходило не дуже.

— Це ще нічого не значить. Може, просто збився цикл.

— І лікар сказав… А от знімок…

Я помітила, як він зблід, обличчя стало напруженим, зовсім чужим, і говорив він, зціпивши зуби та ледве витискаючи крізь них окремі слова.

— І як тобі вистачило нахабства прийти з цим до мене? — він вихопив з моїх пальців злощасний знімок, розірвав на дрібні шматочки та кинув у сміттєву корзину біля столу. 

— Але це ваша дитина…

Краще б я цього не казала.

Бо він розмахнулася і відважив мені ляпаса, аж я на мить задихнулася і серце в мене в грудях завмерло, ніби роздумувало — чи продовжувати битися, чи краще зупинитись зовсім.

— Це не може бути моя дитина! — він знову замахнувся, аж я мимоволі зіщулилася й затулила голову руками. Але Мельник не вдарив мене, тільки сердито спитав: — З ким ти там валандалася? Я так і думав, що в тебе ще хтось є, крім мене! Бо ти тільки прикидалася, що хочеш мене, а насправді лише використовувала в своїх цілях! І зараз знову хочеш використати! Говори, хто тобі зробив цю дитину? 

— Ніхто, — сказала я, вся обмираючи від такої різкої зміни, що сталася з чоловіком, якого я — ніде правди діти — думала, що кохала. — Я ні з ким ніколи не була… тільки з вами…

— Так, я був у тебе першим, — Мельник кивнув головою, нервово крутячи в пальцях ручку. — Але це ще ні про що не говорить. Ти останнім часом геть охолола до мене, в тебе точно хтось був на стороні! 

Мені здавалося, що все це якийсь страшний сон, а я ніяк не можу прокинутися. І, мабуть, через це відчуття нереальності я зробила зовсім нехарактерний для себе тодішньої вчинок — почала йому погрожувати…

 

***

Мабуть, ви вже здогадалися, про яку книгу йдеться. Якщо так — пишіть відповідь у коментарях. Коли ж не знаєте — є шанс прочитати цю історію зі знижкою 25 відсотків, яка діє тільки сьогодні до кінця дня! 

До речі, продовження цієї книги зайняло друге місце у конкурсі “Ніч перед Різдвом”! Друга частина історії є повністю безкоштовною! 

 

А ще сьогодні вийшов новий розділ любовного роману “Служниця”! Не пропустіть, наразі сюжет розвивається дуже непередбачувано, а стосунки героїв нагадують емоційну гойдалку…

Ця пристрасна і романтична історія не залишить байдужим нікого, а ціна по передплаті мінімальна. Після завершення книги її вартість зросте, тож вигідніше придбати роман “Служниця” зараз! 

 

 

Оригінал статті на Букнет: Ситуація, в якій не бажаю опинитися нікому

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Євген Нищук: На Шевченківський комітет тиснула команда одного з номінованих фільмів

За словами голови Шевченківського комітету Євгена Нищука, команда стрічки «Тарас. Повернення тиснула на членів Шевченківського комітету після того, коли не пройшла у наступний тур відбо

Лондонський ярмарок назвав лавреата-2024, що зробив визначний внесок у розвиток світового книговидання

Лондонський книжковий ярмарок нагородив Янга Сука Чі, голову Асоціації американських видавців (AAP), премією «За життєві досягнення». Про це Читомо повідомили представники ярмарку.
Нара

Не журися в Корениці!

Малі біженці від війни, які знайшли притулок у Хорватії, отримали в подарунок від автора веселі книжки

Діти скрізь залишаються дітьми. І в Хорватії також. Тому під час перерви гамір у тамтешній школі

Бізнес-література від українських авторів: що нового у сегменті?

За роки незалежності бізнес-література мала стабільну аудиторію в Україні, щоправда, це були виключно перекладні видання і майже повністю експортовані з росії книжки. Неодноразові диску

Книжку Станіслава Асєєва про російський коцтабір в Донецьку видадуть в Ефіопії

Книжку Станіслава Асєєва «Світлий шлях: історія одного концтабору» видадуть в Ефіопії амхарською мовою. Про це він повідомив на своїй сторінці у соцмережі X.
Це буде 12 мова, на яку пер

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"