Рік на Букнет! І трохи відвертості від автора))
![Рік на Букнет! І трохи відвертості від автора)) Рік на Букнет! І трохи відвертості від автора))](https://st.booknet.com/uploads/user_avatars_new/160/1594534445_681997.jpg)
Рік на Букнет! І трохи відвертості від автора))
Все хотіла написати цей блог, та якось руки не доходили)
Пишу я вже не перший рік. Але зрозуміла, що мені це подобається, далеко не в дитинстві. Хоча зараз розумію, що тоді все ж були певні знаки. Мені подобалися історії. Слухати, розповідати, грати на сцені (я ходила у дитячий театральний гурток).
А зараз хочу трохи розповісти про початок мого творчого шляху саме як автора. Першу книгу я написала у 16 років. Другу у 17. І от саме друга книга стала першим моїм серйозним творчим випробуванням.
Моя перша публікація в інтернеті була невдалою. Кажучи коротко, то це був епік фейл. Я була підлітком, сповненої тієї юної впевненості і віри у те, що моя історія обов’язково має зацікавити інших.
Я писала історію, а потім переписувала. Вкладала в неї душу, сили і почуття. І ось після декількох років праці я таки наважилася опублікувати її в інтернеті. Це було правильним рішенням. Але разом з тим я зробила велику помилку – не дізналася заздалегідь правила гри так званої “сетератури”.
І це був провал.
Як пам’ятаю, рік приходила до тями. Було боляче. Я довго після того нічого не писала. Сумнівалася, чи достатньо в мене хисту для цього.
Та минав час. Бажання знову спробувати зростало в мені з кожним днем. І ось нові герої і нова історія просилися у цей світ. В якийсь день я усвідомила, що моє бажання писати більше, ніж страх нової невдачі.
Саме тоді я сказала своїй образі “ні”. Ні – я не здамся. Ні – я не опущу руки. Ні – я не стану ховатися від поразок.
Я спробую знову, і хай буде, що буде.
Звісно, це був тільки початок мого нового етапу на шляху до мети. Те роздоріжжя, яке дало мені відповідь – я хочу писати.
І зараз, коли минуло декілька років, як я продовжую писати історії, я не шкодую. Я продовжую працювати. Продовжую пізнавати світ письменництва і вражатися тому, що він для мене відкриває.
Чого бажаю і іншим – не здаватися і йти до своїх мрій.
До речі, за освітою я архітектор. І саме моє навчання на архітектора надихнуло мене на створення історії у Місті Химер))
А як ви зрозуміли, що хочете писати?
Чи був у вас переломний момент, або ви одразу зрозуміли, що це не просто розвага, а вагома частина вас самих?
Оригінал статті на Букнет: Рік на Букнет! І трохи відвертості від автора))
Блог
90-ті, нульові й непокаране зло у романі «Хазяїн» Маркіяна КамишаМаркіян Камиш — добре відомий читацькій спільноті як сталкер і автор романів про Чорнобильську зону. У його новій книзі «Хазяїн» не буде Чорнобиля, але будуть ландшафти української Півн
У Харкові перейменували вулиці на честь Семенка, Йогансена й УшкаловаУ Харкові перейменують 48 вулиць та 3 станції метрополітену. Про це повідомили на сайті Харківської міської обласної адміністрації.
На мапі Харкова будуть зокрема такі вулиці:
вул. Гр
У Києві музей Булґакова знову облили червоною фарбою19 липня будівлю Київського літературно-меморіального музею Булґакова облили червоною фарбою. Про це музей повідомив на своїй фейсбук-сторінці.
«Замість поваги до закону, участі у грома
У межах всеукраїнського проєкту «Вільні читають українською!» вдалося зібрати близько 20 тисяч книжок для поповнення бібліотек та створення мобільних книжкових куточків у 6 деокупованих
У Мелітополі росіяни незаконно утримують журналістку Ірину ЛевченкоЖурналістку з Мелітополя Ірину Левченко незаконно утримують в одній з катівень у місті. Про це повідомило медіа «Новини Приазовʼя».
За словами сестри журналістки Олени Руденко, Ірину дв
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.