Рідні мають першими дізнатися про загибель – розробили рекомендації для ЗМІ

Рідні мають першими дізнатися про загибель – розробили рекомендації для ЗМІ

Комісія з журналістської етики розробила рекомендації щодо висвітлення загибелі людей під час війни. Про це ідеться на сайті комісії.

«Комісія з журналістської етики отримує запити про те, як висвітлювати загибелі людей під час війни. Ми вітаємо той факт, що така дискусія розпочалася в журналістському середовищі, адже більшість працівників українських медіа не має досвіду роботи з такими темами. У підготовлених рекомендаціях врахована практика окремих українських медіа, редакційні кодекси відомих світових медіа, а також настанови міжнародних журналістських та експертних організацій», – зауважують у комісії. 

 

У рекомендація зазначають, що розповідаючи про жертв війни, журналістам недостатньо просто констатувати факт, – потрібно дати аудиторії ширший контекст. Наприклад, зазначити, чому це сталося, як можна покарати винних, що вже робиться в цьому напрямі, чим можна допомогти тощо. 

 

Також неетично повідомляти про загибель людини  раніше, ніж про це дізнаються її рідні. Не варто називати прізвище та ім’я загиблої людини до моменту офіційного повідомлення рідним.  

 

Варто використовувати належну лексику: не «трупи» і «мертві», а «тіла», «загиблі», «вбиті» люди. Також потрібно уникати емоційно забарвлені слова і вислови. 

 

Рекомендують зважено підходти до використання фото й відео, де зображені вбиті. Не варто зловживати ілюстраціями та відео, де великим планом зображені наслідки насильства: кров, тіла жертв, їхні останні хвилини життя. Також радять не подавати одразу багато фото з різних ракурсів, які ілюструють одну й ту саму новину про загибель людини чи багатьох людей. 

 

Неприпустимо показувати великим планом світлини, на яких людина без одягу, має поранення, каліцтво або інші фізіологічні деталі. Журналіст завжди має альтернативу, як показати трагедію і залишитися в межах професійної етики.

 

Також не варто використовувати архівні фото чи відео із зображенням загиблих, яких можна упізнати, для того, щоб проілюструвати матеріал. 

 

Крім того, нагадують, що неприйнятно подавати контент із соціальних мереж без перевірки. Журналісти мають звернутися за підтвердженням загибелі до офіційних чи інших джерел: поліції, місцевої влади, військової адміністрації, Міністерства оборони, родичів чи колег загиблого.  В разі, коли перевірити інформацію в умовах війни неможливо, це повинне бути зазначене в матеріалі.

 

Варто уникати сенсаціоналізму і клікбейту в заголовках, як-то: «Вулиці вкриті трупами: найжахливіші кадри звірств окупантів, 18+». Також потрібно уникати нагнітання негативу в бекграунді. 

 

Нагадаємо, що раніше комісія розробила рекомендації щодо словника воєнного часу, за допомогою якого варто висвітлювати події російсько-української війни. 

 

Як відомо, двоє українських журналістів, які висвітлювали події у Маріуполі, отримали премію «За свободу слова». 

Оригінал статті на Suspilne: Рідні мають першими дізнатися про загибель – розробили рекомендації для ЗМІ

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Як зміниться Osnovy Publishing, отримавши нових власників

Відтепер видавництвом Osnovy Publishing володітиме Українська школа політичних студій (УШПС).  Про це повідомили 14 червня на сайті школи.
Право власності на 100% частки в Osnovy Publis

В Україні започаткували видавничий проєкт ilostmylibrary

Галерея сучасного мистецтва в Івано-Франківську «Асортиментна кімната» запустила власний малотиражний видавничий проєкт ilostmylibrary, що видаватиме нішеву нонфікш-літературу англійськ

Конкурси воєнної поезії і короткої прози оголосили довгі списки

Конкурс воєнної короткої прози від видавництва «Білка» та конкурс воєнної поезії пам’яті Гліба Бабіча оголосили короткі списки 2023 року. Про це повідомила на своїй фейсбук-сторінці дир

Виходить книжка свідчень жінок про війну, які збирала Вікторія Амеліна

На початку 2025 року вийде друком книжка Вікторії Амеліної War & Justice Diary: Looking at Women Looking at War («Щоденник війни і правосуддя: Дивлячись на жінок, що дивляться на війну»

Вбивство священного оленя на Оболоні — про «Катананхе» Софії Андрухович

Після 800-сторінкової «Амадоки», що охоплювала величезні шматки історії української культури і яку завбачливо в іноземних перекладах розділяли на кілька томів, Софія Андрухович створила

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"