Рятівна творчість

Коли навколо сам негатив, печаль і безвихідь. Важливо знайти хоча б щось добре та позитивне. Воно ж відіграє роль світла в кінці тунелю. Але це сяйво можна знайти в самому собі.
Співробітниця Укргідроенерго Інна Гончар так і вчинила.
Жовто-блакитні квіти —
Серця мого частина,
Віра, любов і діти,
І рятівна хустина.
Жовто-блакитна доля —
Стежка і захист роду,
Мрія моя і воля,
Символ мого народу!
Жовто-блакитна стрічка —
Правди своє мірило,
Поле і небо, річка
І українська сила!
Жовто-блакитна слава —
Пісня в обіймах доні,
Щедрі дощі на травах,
Райдуга на осонні.
Жовто-блакитна мрія,
Сонце і подих неба —
Іншого я не вмію,
Іншого і не треба!
Ці рядки співробітниця Укргідроенерго Інна Гончар написала одразу після спілкування з колегою. Натхнення до Інни приходить, зазвичай, несподівано. Наче ручка сама на папері слова римує. Жінка почала писати ще в школі. Надихали перші симпатії, природа, відчуття легкості і радості. Розвивати талант почала студенткою. Її поезії лунали на парах з української мови, на урочистостях, святах, конкурсах і зчитувались із рядків у газетах.
«Я обрала свій шлях і прокладала його сама. Не розраховувала ні на кого. Не рекламувала себе і не нав’язувала свою творчість. Відправляла листи з поезіями до видань. Якщо вони знаходили шлях до чиєїсь душі, їх друкували. Люди читали, багатьом подобалося, бачили щось для себе або про себе», — каже Інна Гончар.
Зараз у творчій скарбниці Інни власні збірки, спільні з композитором пісні, переклади дитячих книжок, публікації в національних виданнях, чисельні відзнаки і нагороди. Жінка є членкинею Національної спілки журналістів України. Попри все ніколи не хизувалась. Викладала українську мову і літературу, українознавство у школах і гімназії, працювала у бібліотеці, кореспондентом і відповідальним редактором друкованого видання. Нині працює в Укргідроенерго. Всюди проявляє себе творчою особистістю, підбадьорює колег поезіями, пише вірші про підприємство, які потім злітають із дитячих вуст у відеороликах. Напередодні дня народження наприкінці січня, видала збірку «По цю сторону межі».
«Таку назву дала, бо це символізувало мою особисту межу. Навіть уявити не могла, що за місяць дізнаюсь — існує ще одна… навіть не межа… а безмежжя», — розповідає Інна.
Його, як і кожен українець, жінка відчула наприкінці лютого. Разом із ракетами у життя прилетіли страх, сум, невпевненість у завтрашньому дні, а для Інни ще й творча тиша. Згодом творчі струни знову натягнулись. Інна почала поезіями підтримувати себе, колег, друзів та рідних. Відволікатися сама й інших рятувати. Як бачить хто з колег сумний, намагається підбадьорити і, можливо, вірш присвятити.
«Колег підтримати хочу насамперед. Ми енергетики, на наших плечах велика відповідальність і енергетична безпека країні. Ми також воюємо, тільки на своєму фронті. Якщо занепадемо духом ми, не втримається багато чого. Тому важливо вчасно підтримати словом, творчим зокрема», — ділиться Інна.
Інна Гончар мріє про мирне життя, творчі вечори, десятки нових збірок, поезії — гуморески, які вона надсилатиме друзям із простим приписом «З гарним настроєм тебе! Щасливого дня!».
Пресслужба Укргідроенерго
uhe.gov.ua
Оригінал статті на НСПУ: Рятівна творчість
Блог
Продовження попаданки!Усім привіт!
Оновлення книги Академія дружин драконів вже на сайті!
Запрошую до прочитання
поціновувачів фентезі,
Досьє на персонажаІм’я: Белла
Фамілія: Франкс
Рід: Франкс
Країна: Україна (перебування в цей момент)
Вік: 16
Ріст: 165 см
Характер: хитра; весела; вигадлива.
Родичі: Ян Косориконіг – зведений брат ; Ольга Косориконіг – опікун.
Сильні
Не варто проходити повз)Ваша підтримка дуже важлива для мене)Підтримайте мене та цю книгу)І деякий подарунок для вас)
Няня по зальоту
Оце я потрапила! Так, саме такі думки завітали до мене в голову, коли я дізналася, що мені доведеться підміняти
Я теж хочу собі принца!Привіт всім) Останнім часом мене тягне на історії про королівства)) Як тільки я дочитала до останньої випущеної глави книжку Юліанни “Та єдина, яку він шукав”, то одразу почала шерстити букнет на ще щось подібної тематики
Нова обкладинка та трішки перчику)Слава Україні!
Шановні читачі, хочу повідомити, що історія
“День студента”
отримала нову обкладинку! Ось так вона виглядає зараз)
Також хочу поділитися враженнями про книгу, яку нещодавно почала
Перейти до блогу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.