Румунський Канаріс козацького роду

Румунський Канаріс козацького роду

Румунський Канаріс козацького роду

 Писати науково – популярну літературу досить цікаво. Особливо коли збираєш матеріал про свою нову книгу, Коктель для Молотова шукаєш інформацію про радянсько – фінську вiйну, а знаходиш інформацію про творця румунської секретної служби “Сигуранца”. Так як я пишу не про Румунію, а матеріал досить таки цікавий, я вирішив подати його окремим дописом. 
  Герой сьогоднішнього допису Морозов Миколо Миколайович народився в 8 листопада 1887 року в сім’ї нащадків втіклих після руйнування Січі запорозьких козаків. Його батько, як i дід були православними священниками,  батьки готували  i  сина для продовження династії. Але молодий Микола обрав інший шлях. 

 В 1909 молодий Микола Морозов поступив на службу в поліцію. В 1916 році Румунія вступила в першу світову. Миколу Морозова було направлено в “Бюро забезпечення безпеки дельти Дунаю”. Це була збірна, військово- поліційна структура. I тут на нього чекав перший успіх. 

  На берегах Дунаю, ним було зірвано ряд диверсій, направлених на перекриття навігації. Провівши розслідування , він вийшов на слід німецького резидента. Їм виявився полковник фон Майєр. 

 Як з’ясувалося під час обшуку на конспіративній квартирі, він був не простим резидентом. Це був куратор всієї місцевої резидентури. Як дисциплінований служака, німецький резидент тримав переписаними всіх своїх агентив. 156 агентив ворожої розвідки , були знешкодженні одним махом. 

 Треба сказати , що надмірна централізація, це була хронічна хвороба кайзерівської розвідки. Точно так же, погоріла Німецька резидентура в Британії. 

 Після такого успіху , Миколу Морозова примітили в генеральному штаби, i дали нове завдання. 

 Румунія виступала в війні на боці Антанти, тому вони отримували допомогу від росіян, які наполягли на створенні єдиного фронту, i ввели в Румунію війська. Про окупацію країни не йшлося, поки що. Але те , що російські війська не надто рвалися на передову, яскраво демонструвало їх намір. 

 Микола Морозов , поміж інших агентів, був засланий в російську армію. Він мав відстежувати ситуацію в армії, для відстежування настроїв . I тут він знову відзначився. 

 Йому вдалося вийти на німецьких агентив, яки везли великі суми готівкою. Як виявилося на допитi, гроші були призначені більшовицьким організаціям в російській армії.  

Наступний його тріумф був в 1919 році. Тоді Морозову вдалося зірвати плани більшовики. Вони хотіли підірвати економіку , наводнивши  фальшивими банкнотами  Румунію. 

 Після воєнний час , був важким для Румунії. Економіка була розвалена в наслідок війни, відновилися суперечки відносно кордону з Болгарією, більшовики хотіли створити “Червону Румунію”, набирали популярности радикально анархічна організація “Залізна гвардія”. Але Микола Морозов встав на бiк короля Карла II . 

 На той момент це був оптимальний варіант для Румунії. Він, як і всі монархи, був родичем британської корони, яка в умовах розвалу старих імперій , підтримувала “своїх”. 

 Миколу Морозова поривають з Вільгельмом Канарісом. Вони обидва були творцями розвідки своїх країн, обидва були технічно підкованими, i обидва стали жертвами політичних інтриг. 

 В 1924 році , була створена Румунська секретна служба “Сигуранца” ( “Безпека” ).  Її очолив Микола Морозов. Завдання було одне – захистити країну від внутрішнього i зовнішнього ворога. 

 Його людям вдалося зірвати декілька спроб анархістів скинути владу. Стараннями Миколи Морозова в кожному посольстві були агенти “Сигуранца”, i у всіх посольствах були встановлені “жучки”. Прослуховуючи пристрої, часто його конструкції. 

 Щодо більшовиків, Морозов розробив наступну тактику – агенти перейшовши кордон, здавалися радянським спецслужбам. Розповідали про своє завдання, i погоджувалися на співробітництво. Через декілька років, увійшовши в довіру, маючи в кишені “ксиву” чекіста, починали виконувати своє справжнє завдання. 

 Остання масштабна спецоперація Миколою Морозовим була проведена в 1935 році. Тоді надійшла інформація , про підготовку вторгнення радянського союзу. В той рік, за декілька місяців , була переловлена вся радянська агентура. 

 Взагалі-то в контррозвідці так не роблять. Агента або перевербовують, перетягуючи на свій бік, або не чіпають, “згодовуючи” дезінформацію. Але це був читкий сигнал Сталіну – ми знаємо! Ми знаємо не тільки всіх твоїх агентив, ми знаємо про твої темні плани відносно нас. I Сталін відступив. 

 Йшов час. Наближалося трете десятиліття служби Миколи Морозова. Вiн все більше відходив вiд безпосереднього керівництва “Сигуранца”, переключаючись на технічну сторону шпигунства. 

 Вiн розробляв “жучки”, переносні засоби зв’язку ( прообраз сучасних мобільних телефонів) , вiн розробляв пристрої прихованого фотографування, переносні раціі. Його авто, було перше в держави радіофіковано. Там була встановлено рацію. Хоча де в чому лишився консерватором. Свої улюблені детективні романи, він читав виключно в випусках газет, не визнаючи книг. 

  Микола Морозов , подумував остаточно відійти від справ, i присвятити себе розробки нової техніки. Але не судилося. 

  Вересень 1940 року , заручившись підтримкою Німеччини , на той момент прем’єр мiнiстер Антонеску , здійснив державний переворот. Морозова, як i інших противників нової влади було кинуто до в’язниці. Але , як i в більшості випадків , Миколi Морозову пред’явити було нічого. Бачачи, що закон не може задовольнити його потреби, Антонеску пішов по принципу – “Немає людини, немає проблеми” . 

 Ніч з 26 на 27 листопада 1940 року , Миколі Морозову, як i всім арештантам тюрми в передмісті Бухареста, не було суджено пережити. В тюрму вірвалися підрозділи ” Залізної гвардії” . Відчиняючи камер , вони з автоматів розстрілювали в’язнів, добиваючи контрольним в голову. 

 На закривавленій підлозі русинської тюрми, закінчив своє життя  нащадок українських козаків, один з небагатьох хто зумів зупинити Сталіна, Микола Морозов. 

Оригінал статті на Букнет: Румунський Канаріс козацького роду

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

У метро Києва встановили назву станції «Площа українських героїв»

У Києві встановили літери на перейменованій станцій метро «Площа Українських Героїв». Про це на своїй фейсбук-сторінці розповів шрифтовий дизайнер Богдан Гдаль. 
Відлиті у повнорозмірні

Чародійницькі ліки для читачів

10 квітня ошатна бібліотека селища Слобожанське Дніпропетровської області приймала довгоочікуваних гостей – митців Еліну Заржицьку та Олену Швець-Васіну.

На зустрічі були присутні вчителі Слобожанськ

Карандєєв у Херсоні оглянув театр, музей і бібліотеки

Т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв під час робочої поїздки в Херсон оглянув обласний театр, музей і бібліотеки.

Про це повідомляє пресслужба МКІП, передає Укрінф

Перекладачка Ірина Маркова потребує допомоги

Перекладачка Ірина Маркова потребує допомоги у лікуванні. Про це повідомили на фейсбук-сторінці видавництва Komubook.
«Талановита перекладачка і просто дуже мила та розумна дівчина Ірин

Поет і військовий Дмитро Лазуткін став речником Міноборони

Військовослужбовець, поет, лавреат Шевченківської премії 2024 року Дмитро Лазуткін став речником Міністерства оборони України. Про це повідомили в етері телемаратону, відрекомендувавши

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"