Росія вигадала, як заборонити українську державну символіку на окупованих територіях

Росія вигадала, як заборонити українську державну символіку на окупованих територіях

У контрольованому Росією так званому «Народном совете ДНР» зареєстрували «законопроект», яким планується заборонити символіку українських державних утворень часів Визвольних змагань та Другої світової війни. «Радіо Донбас. Реалії» пояснює, як це може стосуватися не тільки історії та історичної політики, але й сучасності.

Про це пише radiosvoboda.org.

Так званий законопроект, який у липні зареєстрували гібридна російська адміністрація у Донецьку, називається «Об осуждении украинских национальных квазигосударственных образований и запрете пропаганды их символики». Його тексту немає у відкритому доступі, але його автори Мирослав Руденко та Олег Онопко пояснюють, що заборона стосується на розповсюдження та пропаганду символіки УНР, ЗУНР, Української Держави на чолі з Павлом Скоропадським та Української Держави, проголошеної у 1941 році.

Що за символіка?

Українська Народна Республіка, яка у різних формах на території сучасної України проіснувала з 1917 до 1920 чи 1921 року за офіційні національні символи мала тризуб, жовто-синій прапор та гімн «Ще не вмерла Україна», як і сучасна Україна.

Варіант тризубу УНР та гривні періоду 1918 року
Варіант тризубу УНР та гривні періоду 1918 року

На гербі ЗУНР розміщувався Галицький лев, а прапор також був жовто-синій. При цьому на поштових марках ЗУНР та деяких документах теж стояв тризубець.

Поштова марка ЗУНР
Поштова марка ЗУНР

Карпатська Україна, проголошена у 1938 році, теж мала жовто-синій прапор, герб уміщував у собі тризуб, а гімн також був «Ще не вмерла Україна».

Акт відновлення Української Держави, проголошений у Львові 30 червня 1941 року, був скріплений печаткою з тризубом. Тоді ж був піднятий жовто-синій прапор.

Сучасність

У разі заборони «украинских национальных квазигосударственных образований» на підконтрольній російським гібридним формуваннях території Донбасу під заборону можуть потрапити і символи сучасної України, які є ідентичними.

Очевидно, що у окупаційних адміністрацій в Донецьку та Луганську ставлення до України – вороже, нерідко людей переслідували за знайдену у них українську національну символіку (таких історій чимало серед полонених). Так, ще на початку війни за намагання зняти з будівлі виконкому прапор «ДНР» та повернути на місце український прапор був убитий Володимир Рибак.

За знайдену українську символіку вбили 16-річного краматорського школяра Степана Чубенка.

Але досі прямої заборони на неї «офіційно» не проголошувалося. Тим більше, в ОРДЛО на руках у людей залишається багато українських документів, заощадження у гривні, тощо.

До того ж з боку Росії постійно наголошується на тому, що ОРДЛО мають увійти до складу України, символіку якої намагаються заборонити.

Кадри оперативної зйомки угруповання «МГБ ДНР». При обшуку у «радикалів» знайшли український прапор та жовто-синю символіку з чемпіонату Євро-2012
Кадри оперативної зйомки угруповання «МГБ ДНР». При обшуку у «радикалів» знайшли український прапор та жовто-синю символіку з чемпіонату Євро-2012

У травні 2020 року угруповання «ДНР» прийняло «документ», за яким члени Української повстанської армії, «Поліської Січі», Української народної революційної армії, а також Організації українських націоналістів відносяться до колабораціоністів часів Великої Вітчизняної війни. Символіка цих формувань в окупації заборонена.

(«Радіо Донбас.Реалії» працює обабіч лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім’я не буде розкрите).

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Росія вигадала, як заборонити українську державну символіку на окупованих територіях

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Відомі переможниці премії Women in Arts-2025

Оголосили лавреаток премії Women in Arts-2025. Про це повідомила кореспондентка Читомо.
Переможницею у номінації «Жінки в літературі» стала Олена Герасим’юк.
 
Олена Герасим’юк — поетка

Оголосили переможців конкурсу п’єс «Драма.UA»

П’єса «Баланс» драматургині і ветеранки Аліни Сарнацької перемогла в конкурсі «Драма.UA». Про це повідомили на сторінці конкурсу.
До фіналу конкурсу також увійшли п’єси:

«Брідські явищ

У Польщі, Канаді й Португалії відкрили нові «Українські книжкові полички»

У червні 2025 року нові «Українські книжкові полички» з’явилися одразу в трьох містах: португальському місті Коїмбра, польському Рибніку та канадському Бремптоні. Про це повідомили у по

У Фінляндії зафіксували найвищу активність у бібліотеках за майже 20 років

2024 рік став рекордним для публічних бібліотек Фінляндії: кількість позичань друкованих книжок досягла найвищого рівня з 2005-го. Про це повідомляє національна телерадіомовна компанія

Відбулася зустріч «Діджитал і душа: створюємо українське майбутнє».

17 червня у нас відбулася зустріч «Діджитал і душа: створюємо українське майбутнє».

Цього вечора до нас завітала чудова українська сім’я — Юрій Пероганич і Тетяна Череп‑Пероганич. Він — активний учасн

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"