Росіяни включили Лесю Українку в дослідження про російськомовних квір-людей. Потім вибачилися

Росіяни включили Лесю Українку в дослідження про російськомовних квір-людей. Потім вибачилися

У російському виданні «Русскоязычные квиры в Берлине в XVIII-XXI веках» (Російськомовні квіри у Берліні у XVIII-XXI століттях) 2023 року додали статтю про Лесю Українку. Про це повідомила незалежна білоруська журналістка Настя Захаревич на своїй фейсбук-сторінці.

У книжці про російськомовних квірів йдеться про Лесю Українку. Її листування з Ольгою Кобилянською автори називають «важливою пам’яткою лесбійської чуттєвості».

 

«Ось ти борешся все життя за свою — українську — мову, а потім модні берлінські люди все одно назвуть тебе російськомовним. Особливо коли твою націю знову намагаються знищити, стверджуючи, що твоя мова несправжня», — прокоментувала світлини журналістка.

 

 

Автори цієї книжки:

 

  • історикиня і журналістка Тата Гутмахєр;
  • засновник першого музею квір-історії росії Пьотр Воскрєсєнскій-Стєканов;
  • співзасновник Quarteera Ваня Кільбєр.

 

Редагувала книжку Ксєнія Александрова, проілюструвала Галя Панчєнко. 

 

Книжка вийшла в організації Quarteera. Це об’єднання російськомовних ЛГБТК+ мігрантів/ок, зареєстроване в Берліні у квітні 2011 року. Асоціація називає себе «російськомовною групою геїв, лесбіянок, бісексуалів, трансгендерів і їхніх друзів у Німеччині». Мета організації — протидія множинній дискримінації російськомовних квір-людей з міграційним досвідом.

 

Організація стверджує, що допомагає ЛГБТК+ людям з України, які іммігрували в Німеччину, а також створює спільні зустрічі з українцями, росіянами, білорусами, вірменами, німцями, молдованами й поляками. 

 

У 2023 році організація також влаштовувала подію, ведучими на якій були автори книжки про «російськомовних квірів».

 

«Столиця Німеччини протягом трьох століть суттєво вплинула на історію “гендерного дисидентства”. У XVIII-XIX століттях під її впливом в росії вводилися гомофобні закони. Деякі з їх авторів навіть самі були квірами. В кінці XIX століття Берлін був джерелом натхнення для російської квір-культури. Після революції це місто стало місцем виходу багатьох непокірних “інакокохаючих”. А в кінці XX століття Берлін знову надихав воскреслу російську квір-культуру», — йшлося в анонсі події.

 

Під час цієї лекції ведучі порушували цю тему «на прикладі приватних доль».

 

Після скандалу організація Quarteera на фейсбук-сторінці оприлюднила лист з вибаченням «за недостатню обережність».

 

«Нам шкода, що одна з наших брошур поранила почуття людей. Ми недостатньо уважно підійшли до деяких формулювань і нам бракувало чутливості. У результаті ми вчинили недостатньо обережно. Ми визнаємо цю помилку і беремо за неї відповідальність. У книжці, присвяченій зв’язкам різних квір-людей з Берліном, було опубліковано главу про Лесю Українку, велику українську діячку. Попри те, що в тексті статті неодноразово згадується, що Леся Українка — українська письменниця, учасниця національно-визвольного руху і символ боротьби за незалежність України, на обкладинці книжки використовувалося словосполучення “російськомовні квіри”», — йдеться у дописі організації.

 

 

З погордою до смерті: біографія Лесі Українки крізь оптику спротиву й любові

 

Чільне фото: Fix_you_pics

Оригінал статті на Suspilne: Росіяни включили Лесю Українку в дослідження про російськомовних квір-людей. Потім вибачилися

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

В Україні запровадили механізм добровільної відмови від вченого звання

У Кабінеті міністрів затвердили постанову, що визначає механізм добровільної відмови від вченого звання. Її оприлюднили на вебпорталі органів виконавчої влади України.
До затвердження р

У Словаччині поет скоїв напад на прем’єр-міністра країни Роберта Фіцо

Прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо поранили під час стрілянини перед Будинком культури у Гандлова, де проходило засідання уряду. Про це повідомив словацький новинний сайт Aktualit

Хто з українських письменників-класиків одягав вишиванки

Щороку в третій четвер травня українці святкують День вишиванки. Зараз вишита сорочка є невіддільним символом української ідентичності, котру українці одягають не лише на свята. Цікаво,

Із життя пішла канадська письменниця і нобелівська лавреатка Еліс Манро

У віці 92 років померла канадська письменниця, майстриня короткого оповідання, лавреатка Нобелівської премії з літератури-2013 Еліс Манро.
Еліс Манро народилася 10 липня 1939 року в Онт

Стало відомо, які книжки Україна представить на виставці у Польщі

Наприкінці травня в Палаці культури й науки у Варшаві відбудеться Міжнародний книжковий ярмарок, на якому Україна представить національний стенд і літературну програму. Про це повідомил

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"