Росіяни включили Лесю Українку в дослідження про російськомовних квір-людей. Потім вибачилися
У російському виданні «Русскоязычные квиры в Берлине в XVIII-XXI веках» (Російськомовні квіри у Берліні у XVIII-XXI століттях) 2023 року додали статтю про Лесю Українку. Про це повідомила незалежна білоруська журналістка Настя Захаревич на своїй фейсбук-сторінці.
У книжці про російськомовних квірів йдеться про Лесю Українку. Її листування з Ольгою Кобилянською автори називають «важливою пам’яткою лесбійської чуттєвості».
«Ось ти борешся все життя за свою — українську — мову, а потім модні берлінські люди все одно назвуть тебе російськомовним. Особливо коли твою націю знову намагаються знищити, стверджуючи, що твоя мова несправжня», — прокоментувала світлини журналістка.
Автори цієї книжки:
- історикиня і журналістка Тата Гутмахєр;
- засновник першого музею квір-історії росії Пьотр Воскрєсєнскій-Стєканов;
- співзасновник Quarteera Ваня Кільбєр.
Редагувала книжку Ксєнія Александрова, проілюструвала Галя Панчєнко.
Книжка вийшла в організації Quarteera. Це об’єднання російськомовних ЛГБТК+ мігрантів/ок, зареєстроване в Берліні у квітні 2011 року. Асоціація називає себе «російськомовною групою геїв, лесбіянок, бісексуалів, трансгендерів і їхніх друзів у Німеччині». Мета організації — протидія множинній дискримінації російськомовних квір-людей з міграційним досвідом.
Організація стверджує, що допомагає ЛГБТК+ людям з України, які іммігрували в Німеччину, а також створює спільні зустрічі з українцями, росіянами, білорусами, вірменами, німцями, молдованами й поляками.
У 2023 році організація також влаштовувала подію, ведучими на якій були автори книжки про «російськомовних квірів».
«Столиця Німеччини протягом трьох століть суттєво вплинула на історію “гендерного дисидентства”. У XVIII-XIX століттях під її впливом в росії вводилися гомофобні закони. Деякі з їх авторів навіть самі були квірами. В кінці XIX століття Берлін був джерелом натхнення для російської квір-культури. Після революції це місто стало місцем виходу багатьох непокірних “інакокохаючих”. А в кінці XX століття Берлін знову надихав воскреслу російську квір-культуру», — йшлося в анонсі події.
Під час цієї лекції ведучі порушували цю тему «на прикладі приватних доль».
Після скандалу організація Quarteera на фейсбук-сторінці оприлюднила лист з вибаченням «за недостатню обережність».
«Нам шкода, що одна з наших брошур поранила почуття людей. Ми недостатньо уважно підійшли до деяких формулювань і нам бракувало чутливості. У результаті ми вчинили недостатньо обережно. Ми визнаємо цю помилку і беремо за неї відповідальність. У книжці, присвяченій зв’язкам різних квір-людей з Берліном, було опубліковано главу про Лесю Українку, велику українську діячку. Попри те, що в тексті статті неодноразово згадується, що Леся Українка — українська письменниця, учасниця національно-визвольного руху і символ боротьби за незалежність України, на обкладинці книжки використовувалося словосполучення “російськомовні квіри”», — йдеться у дописі організації.
З погордою до смерті: біографія Лесі Українки крізь оптику спротиву й любові
Чільне фото: Fix_you_pics
Оригінал статті на Suspilne: Росіяни включили Лесю Українку в дослідження про російськомовних квір-людей. Потім вибачилися
Блог
90-ті, нульові й непокаране зло у романі «Хазяїн» Маркіяна КамишаМаркіян Камиш — добре відомий читацькій спільноті як сталкер і автор романів про Чорнобильську зону. У його новій книзі «Хазяїн» не буде Чорнобиля, але будуть ландшафти української Півн
У Харкові перейменували вулиці на честь Семенка, Йогансена й УшкаловаУ Харкові перейменують 48 вулиць та 3 станції метрополітену. Про це повідомили на сайті Харківської міської обласної адміністрації.
На мапі Харкова будуть зокрема такі вулиці:
вул. Гр
У Києві музей Булґакова знову облили червоною фарбою19 липня будівлю Київського літературно-меморіального музею Булґакова облили червоною фарбою. Про це музей повідомив на своїй фейсбук-сторінці.
«Замість поваги до закону, участі у грома
У межах всеукраїнського проєкту «Вільні читають українською!» вдалося зібрати близько 20 тисяч книжок для поповнення бібліотек та створення мобільних книжкових куточків у 6 деокупованих
У Мелітополі росіяни незаконно утримують журналістку Ірину ЛевченкоЖурналістку з Мелітополя Ірину Левченко незаконно утримують в одній з катівень у місті. Про це повідомило медіа «Новини Приазовʼя».
За словами сестри журналістки Олени Руденко, Ірину дв
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.