Розмова про важливе

2021-08-04 15:00:08 Інна Камікадз

Розмова про важливе

Вітаю, букнетівці. Сьогодні я говоритиму багато, тому набирайтеся терпіння%

 Моя книга Вітер в крові зазвучала фінальним акордом.

Тому голосно гупаю в бубон, я закінчила ще один цикл, який має назву «Примхи долі», де переплелися долі двох братів, а по дотичній пройшовся не менш цікавий персонаж, що вигулькнув цілком несподівано. Читачі «Вітру», певно, пам’ятають, що один раз я збилася з графіку викладу розділів, і зробила це навмисно, оскільки персонаж на ім’я Артем в ній не передбачався, але життя – то дуже цікава штука. Інколи непевна, інколи спонтанна, а тому напрочуд класна.

За неповних чотирнадцять місяців мого перебування на цій платформі, я виклала на ваш розсуд вісім повноцінних книг та одне оповідання. Чотири книги цілком безкоштовні, а інші чотири платні. Гадаю, баланс збережено, світова рівновага не похитнеться, курс гривні лишиться стабільнимJ)

Ці книги писалися в різні часові проміжки, а під час публікацій на Букнет зазнали багатьох змін. Якщо брати до прикладу А ти люби мене, я навмисно підганяла її під карантинні часові проміжки, хоча перша її редакція була трохи інша. Таких же змін наприкінці зазнав «Вітер в корові», оскільки Артем сказав: «А давай!»

Його рішенням, насамперед, завдячую читачам. Усім, хто питав про нього, бо той хлопець-танкіст таки зважився надати доступ до особистих даних.

Наразі я закінчила останню книгу, що була в закапелках моїх віртуальних хмар. Я тягла їх по одній, доводила до пуття і кидала на ваш розсуд. На цьому планувала зупинитися.  Ідей не бракує, але втілення справді чогось вартісного – потребує часу, певних знань, цікавого матеріалу, який потрібно скласти до купи, а тоді ліпити цукерку.

Проте, цьогорічна відпустка принесла мені багацько новин, як хороших, так і не дуже. На щастя хороша переважила. Нині, поволі, равликовим ходом, починаю доводити до пуття почуте, побачене, здобуте. Я бачу початок і бачу закінчення, що буде посередині, варто з’ясувати.  Роботи багато і вона кропітка. Коли вийде книга, я не можу вас зорієнтувати. Я ще не писала у форматі реального часу, це дуже мене страшить. Усі мої книги виходили за графіком, мали визначену годину публікації,  а тому я трохи побоююся цієї невизначеності.

Хто справді чекає нову книгу, раджу запастися терпінням, заспокійливим і підписатися на мене, щоб не загубитися. Ще наполегливо припрошую додаватися в друзі у фейсбуці, бо найцікавіше від нині відбуватиметься там, а це розіграш промокодів і звістки про новинку.

На цьому поки все. Ручкою не махаю, просто йду в далекий заплив. Хоч би хвиля назад принеслаJ)

Оригінал статті на Букнет: Розмова про важливе