Рецепт бестселера: з чого складається «Макова війна» Ребекки Кван

Рецепт бестселера: з чого складається «Макова війна» Ребекки Кван

Ребекка Кван. Макова війна / пер. з англ. Ганни Литвиненко — Харків: Видавництво «Жорж»,2021. — 496 с.

Ще донедавна переважна більшість фентезійної літератури так чи інакше стосувалася західної міфології та історії. Проте останніми роками спостерігаємо нечуваний досі сплеск зацікавленості до так званого неєвропейського фентезі.

«Макова війна», дебютний роман китайсько-американської письменниці Ребекки Кван, отримав справжній шквал схвальних відгуків від критиків і був номінований на престижні літературні премії «Неб’юла», «Локус», а також Всесвітню премію фентезі. У 2019 році Ребекка Кван отримала Меморіальну премію Комптона Крука і премію Вільяма Кроуфорда. Спробуймо розібратися, в чому ж секрет такої шаленої популярності молодої авторки.

Основні цеглинки всесвіту «Макової війни»

Події трилогії розгортаються на території Імперії Нікань, або ж Нікарської імперії. Нікань поділена на дванадцять провінцій, названих за знаками зодіаку: Щура, Бика, Тигра, Зайця, Дракона, Змії, Коня, Барана, Мавпи, Півня, Собаки й Ведмедя. Кожну з провінцій очолює свій Воєначальник. Існує чітке протиставлення між смаглявими селянами з південних провінцій та білошкірими аристократами з північних. Країною править Імператриця Су Дадзі, єдина вціліла з легендарної Тріади, яка свого часу об’єднала всі провінції, поклавши край міжусобицям та згуртувавши націю проти ворога. 

 

У Сінеґарді, столиці Нікарської імперії, розташована Сінеґардійська академія (або ж просто Сінеґард) — елітний навчальний заклад, який готує не просто солдатів, а генералів. Вступити до цієї академії можна лише на відмінно склавши дуже складний загальнонаціональний іспит Кедзю, тому здебільшого там навчаються діти воєначальників та інших вельмож, які з самого дитинства готуються до цього іспиту.

 

Читати також: У жовтому халаті та з бамбуком у душі: фразеологізми, які допоможуть зрозуміти Китай

 

Найбільшою зовнішньою загрозою для Нікарської імперії є Федерація Муґень, розташована неподалік на лукоподібному острові. Після Першої Макової війни муґенці окупували нікарську територію і Нікань тривалий час перебувала під гнітом загарбників. Згодом розгорілася Друга Макова війна, але цього разу нікарці зуміли вибороти свою незалежність завдяки допомозі Країни призахідного сонця. Однак призахідники втрутилися в конфлікт лише після того, як муґенці винищили расу спірлійців на острові Спір, розташованому неподалік провінції Змії. Спірлійці славилися вмінням прикликати вогонь і вважалися дуже вправними воїнами. Відтоді минуло декілька десятиліть — і тепер Нікань знову на порозі війни з муґенцями.

Історичний контекст

Події «Макової війни» відбуваються у Стародавньому Китаї. Зокрема, йдеться про добу правління імператорської династії Сун у ХXIII століттях. Однак, очевидно, що під час написання першої частини трилогії авторка надихалася подіями Японсько-китайської війни 1937–1945 років, а двох наступних — громадянської війни в Китаї, що з перервами тривала з 1927 по 1950 рік.

 

Якщо поглянути на карту світу «Макової війни», то можна чітко простежити подібність з реальним світом. Так, Нікарська імперія — це Китай, Федерація Муґень — Японія, а відокремлений острів Спір дуже нагадує Тайвань. 

Опіумні війни

У середині ХІХ ст. Китай виступив проти торгівлі опіумом, яку на його території активно вело Сполучене Королівство Великобританії. Унаслідок цього спалахнули дві війни, що отримали назву Опіумні. Перша опіумна війна (1839–1842) закінчилася поразкою Китаю, і за результатами мирного договору Велика Британія отримала у довічне користування острів Гонконг, а також відкрила власні торгові представництва в різних містах. Це створило напрочуд сприятливі умови для британської колоніальної торгівлі. Але разом із тим ця війна стала початком тривалого періоду послаблення громадянської смути в Китаї та призвела до закабалення країни європейськими державами і суттєвого скорочення населення.

 

Під час так званого Тайпінського повстання (1850–1864) проти панування маньчжурської династії Цин Сполучене Королівство Великобританії вирішило скористатися ще більшим ослабленням Китаю і розширити свої позиції. Згодом це протистояння переросло у Другу опіумну війну, або ж Англо-франко-китайську війну (1856–1860), що закінчилася цілковитою перемогою британців та французів. 

 

Ребекка Кван переосмислює колоніальну політику західних держав та її вплив на розвиток Китаю. У другій і третій частині трилогії читачі побачать призахідників очима простих нікарців як жорстких загарбників, котрі вважають себе вищими за корінне населення. Про це відкрито заявляє Сестра Петра, лідерка Сірого товариства Церкви Божественного Творця, в якому безпомилково вгадується натяк на християнство.

Японсько-китайська війна (1937–1945)

Конфлікти між Імперією Нікань та Федерацією Муґень у «Маковій війні» спираються на реальне протистояння між Китаєм і Японією. Варто зауважити, що Ребекка Кван досить відверто змальовує звірства, скоєні японськими солдатами, однак в інтерв’ю вона неодноразово наголошувала, що трилогія не мала на меті очорнити якусь конкретну країну чи возвеличувати насильство. 

 

Один з найкривавіших і жорстокіших розділів «Макової війни» списаний простісінько зі сторінок підручника історії, і тому жахає ще більше. Авторка навіть зізналася, що, поставивши в ньому крапку, більше жодного разу його не перечитувала. Йдеться про Нанкінський інцидент, або Нанкінську різанину, — серію масових убивств, зґвалтувань та інших злочинів, скоєних японськими військовими у 1937 році.

 

За оцінками Токійського процесу майже 20 тисяч жінок стали жертвами зґвалтування, серед них неповнолітні та старі. Вважається, що внаслідок цієї різанини за шість тижнів було вбито і замордовано до 300 тисяч людей. Точну кількість жертв визначити доволі складно, оскільки частину трупів було спалено або ж скинуто в річку Янцзи. Усе це знайшло своє відображення на сторінках «Макової війни». Схожі звірства відбувалися й в інших китайських містах, захоплених японськими солдатами, однак Нанкінська різанина була найкраще задокументована.

Жорстокість японців не обмежувалася вбивствами й зґвалтуваннями. У 1932 році був створений так званий «Загін 731» — спецзагін японської армії, що займався дослідженнями біологічної зброї, проводив експерименти на військовополонених та здійснював масові знищення китайського населення. Командував загоном генерал-лейтенант Шіро Ішиі. Натомість у «Маковій війні» зустрічаємо муґенця Доктора Еїмчі Шіро. У власній лабораторії Шіро проводив жорстокі експерименти над спірлійцями різного віку, прагнучи розгадати таємницю їхньої здатності прикликати вогонь. Важко повірити, що це просто збіг…

 

Звісно, «Макову війну» можна читати й без такого ґрунтовного занурення в історичний контекст, проте розуміння подій, якими надихалася авторка, дозволяє краще збагнути всю масштабність її задуму й багатошаровість створеного нею світу.

Релігія і шаманізм

Шаманізм і міфологія у «Маковій війні» — це синкретичне поєднання даосизму, дрібки буддизму, давньокитайських методів ворожіння, а також давніх культур на кшталт культури доби неоліту Гоншань. Також можна провести чітку паралель між призахідницьким Творецизмом і християнством.

 

Під час так званого Другого великого пробудження до Китаю приїздили тисячі протестантських місіонерів, щоб навернути до Бога китайців, яких вони вважали дикунами. Аналогічну ситуацію маємо в «Республіці Дракона», коли до Нікарської імперії прибувають призахідники, щоб просвітити темний народ.

Міфологія

Чимало аспектів світобудови і мотивів я почерпнула з історії та міфології Китаю, наприклад із «Канонізації божеств». «Подорож на Захід» відоміша, але, на мою думку, «Канонізація божеств» чіткіша і зрозуміліша. Тому саме ця книжка стала міфологічним каркасом усієї трилогії.

РЕБЕККА КВАН (THE TEEMING MASS)

 

«Канонізація божеств» — це художній роман про занепад династії Шан (Shang) та становлення династії Джов (Чжоу, Zhou), наповнений історіями про героїв, богів і духів. Прообразом Імператриці Су Дадзі в «Маковій війні» стала Дадзі з «божеств» — наложниця володаря Джов-вана (Чжоу-сінь, Zhòu Wáng), наділена силами лисячого духа. За сюжетом «Канонізації божеств», після того як Джов-ван образив богиню Нюйву, зажадавши її, Нюйва відсилає Дадзі зачарувати володаря і відволікти його від правління. Врешті це призводить до повстання під проводом Дзі Фа (Ji Fa), який став втіленням біловолосого Дзяна Дзиї у «Маковій війні».

 

Брати Їнь Неджа, Дзіньджа і Мінджа з «Макової війни» також є важливими персонажами «Канонізації», хоча з огляду на розвиток сюжетної арки Неджі, він є найяскравішим з-поміж них. Та попри те, що «Макова війна» спирається передусім на «Канонізацію божеств», у ній є відсилання й до інших класичних романів, зокрема до «Подорожі на Захід» і «Тридержав’я». 

 

Читати також: «Небо сингулярності» Чарльза Стросса: нездійснена революція і зброя з чистого повітря

 

У «Подорожі на Захід» розповідається про мандрівку буддистського монаха Сюаньдзана (Сюандзана, Xuánzàng) Шовковим шляхом з Китаю до Індії за священними текстами. Хоча головним персонажем у романі є навіть не сам Сюаньдзан, а його супутник — король мавп Свень Вукон (Сунь Укун, Sūn Wùkōng) Згодом до них приєднується перевертень — напівлюдина, напівсвиня Джу Бадзє (Чжу Бацзе, Zhū Bājiè) Неважко здогадатися, що саме вони стали прообразами Суні та Бадзі, членів спецзагону Цике, у «Маковій війні».

 

«Тридержав’я» — це прикрашена розповідь про загибель династії Хань, завершення епохи Трьох царств і становлення династії Дзінь (Цзінь, Jin). Схоже, що прообразом Чена Кітая з «Макової війни» став стратег Джуґе Лян (Чжуге Лян, Zhūgě Liàng). У першій частині трилогії на одному із занять Кітай запропоновує використати солом’яні опудала, щоб отримати від ворогів стріли, а оборона Арлона в «Республіці Дракона» перегукується з Битвою біля Червоної скелі. У ній південні воєначальники за порадою Джуге Ляна підпалили кораблі значно чисельнішого північного війська, які супротивник вирішив скувати, щоб уникнути хитавиці.

 

У трилогії Ребекки Кван реальні події, персонажі та факти настільки органічно вписані у фентезійний сюжет, що насправді не потребують того, щоб їх вишукували у підручниках з історії.

 

Світ «Макової війни» багаторівневий, і він досконалий на всіх своїх рівнях: хочете драйвове темне фентезі — просто довіртеся авторці й затамуйте подих, бо на деяких сюжетних поворотах вас може занести. Ну а якщо закортить докопатися до правди — то ви вже знаєте, де її шукати… 

 

* Китайські власні назви передано за системою практичної транскрипції китайської мови Надії Кірносової та Наталії Цісар. Для зручності в дужках подається більш поширений в інфопросторі варіант, а також піньїнь. У трилогії «Макова війна» всі імена транскрибовано за системою Кірносової – Цісар.

 

Матеріал створений у співпраці

 

Купити книжку

Оригінал статті на Suspilne: Рецепт бестселера: з чого складається «Макова війна» Ребекки Кван

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Закон про мову зобов’яже місцеві друковані медіа виходити українською

З 16 липня для місцевих друкованих медіа набуває чинності 25 стаття закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка зобов’язує медіа мати версії держ

Лондонський книжковий ярмарок очолюватиме новий директор

Новим директором Лондонського книжкового ярмарку стане Адам Ріджвей. Про це Читомо повідомила заступниця виконавчого директора PR-компанії Midas Амелія Найт.
Раніше ярмарок очолював Гар

Українська фотокореспондентка стала переможницею World Press Photo

Всесвітньо відомий фотоконкурс World Press Photo оголосив світових лауреатів престижного конкурсу у 2024 році.

Як передає Укрінформ, список переможців опублікований на офіційному сайті конкурсу.

Оце кіно! Або як розповісти підліткам про кінематограф?

Ольга Бірзул. Твоя книга про кіно. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2024. — 164 с. / 14+
 
Не кожен, хто вважає себе кіноманом, здатен відрізнити фільми нової французької хвилі від ар

Проєкт Читомо і PEN «Слова і кулі» вийде друком у форматі книжки

В Україні виходить друком збірка інтерв’ю з українськими письменниками та журналістами, які стали військовими та волонтерами «Слова і кулі».
До видання увійдуть розмови з людьми, які «р

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"