Реальні події із життя у книгах
![Реальні події із життя у книгах Реальні події із життя у книгах](https://st.booknet.com/uploads/user_avatars_new/160/1611230899_2841678.jpg)
Реальні події із життя у книгах
Усім привітик! Сьогодні вирішила підняти ось таку тему. Одразу ж виникло питання до моїх колег. Цікаво, ви часто у своїх творах описуєте моменти з власного життя?
Я інколи таке практику, адже це, на мою думку, зближує автора зі своїми читачами.
Поділюся моментами з книг, які були в моєму житті:
1. Посвята у студенти.
Мабуть, у кожного в університеті було таке. У моєму житті посвята дещо відрізнялася від тієї, яку я описала в книзі “Вільна ластівка”, але суть залишилася та ж. Моя посвята у студенти була у Славському, що на Львівщині. Декілька днів ми жили в “халабудах” на базі “Трембіта”. Зараз згадую ці моменти з усмішкою, але для сімнадцятирічної дівчини — це було ще те пекло. Особливо не хочеться згадувати конкурс, в якому мені довелося брати участь. В книзі все дещо по-іншому, але основні емоції, здається, я змогла передати.
До речі, ось відео з моєї посвяти ТУТ
2. Похід у гори в книгах “Зіграємо по-дорослому?” та “Кохання на три місяці”.
Хто ще не знає, то я навчаюся на географічному факультеті, що славиться своїми практиками. Після другого курсу наша практика відбувалася у Ворохті, де ми перебували декілька тижнів. Власне наш гірський похід я й описала в книгах. Можна сказати, що повела читачів тим маршрутом, що і йшла сама. Також не забула згадати славнозвісні озера Несамовите та Бребенескул, а ще Говерлу, куди теж прямували мої герої.
3. Дивне замовлення, коли я працювала офіціанткою.
Декілька років тому я вирішила працювати. Для студентки найбільш вдалою була робота в одному з місцевих ресторанів. Щоправда, витримала я там всього лише декілька тижнів, але зараз не про це. Одного дня у ресторан навідалася відома блогерка. Так вийшло, що обслуговувати її довелося мені. Вона зробила настільки дивне замовлення, що я ще довго не могла зрозуміти, що саме їй потрібно. Власне цей момент я й описала в книзі “Не бреши мені, любий!”. Тому, якщо вам цікаво, то біжіть читати.
4. Поцілунок з незнайомцем в клубі.
Та-а-ак, було у мене таке) Коли я вирішила писати книгу “Недоступна примха”, то у голові чомусь одразу ж з’явився цей момент. Я подумала, що було б непогано взяти його за основу сюжету. Так і вийшло, але я свого незнайомця більше не зустріла, на відміну від моєї героїні. Що з цього вийшло? Читайте у книзі!
Користуючись нагодою, хочу повідомити, що завтра діятиме перша і єдина знижка на книгу “Не бреши мені, любий!”. Це буде найнижча ціна за всі можливі, тому не втрачайте такий шанс.
Залюбки поспілкуюся з іншими авторами, бо мені справді цікаво, чи використовуєте ви моменти зі свого життя у своїх книгах?)
Оригінал статті на Букнет: Реальні події із життя у книгах
Блог
90-ті, нульові й непокаране зло у романі «Хазяїн» Маркіяна КамишаМаркіян Камиш — добре відомий читацькій спільноті як сталкер і автор романів про Чорнобильську зону. У його новій книзі «Хазяїн» не буде Чорнобиля, але будуть ландшафти української Півн
У Харкові перейменували вулиці на честь Семенка, Йогансена й УшкаловаУ Харкові перейменують 48 вулиць та 3 станції метрополітену. Про це повідомили на сайті Харківської міської обласної адміністрації.
На мапі Харкова будуть зокрема такі вулиці:
вул. Гр
У Києві музей Булґакова знову облили червоною фарбою19 липня будівлю Київського літературно-меморіального музею Булґакова облили червоною фарбою. Про це музей повідомив на своїй фейсбук-сторінці.
«Замість поваги до закону, участі у грома
У межах всеукраїнського проєкту «Вільні читають українською!» вдалося зібрати близько 20 тисяч книжок для поповнення бібліотек та створення мобільних книжкових куточків у 6 деокупованих
У Мелітополі росіяни незаконно утримують журналістку Ірину ЛевченкоЖурналістку з Мелітополя Ірину Левченко незаконно утримують в одній з катівень у місті. Про це повідомило медіа «Новини Приазовʼя».
За словами сестри журналістки Олени Руденко, Ірину дв
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.