радість! Подарунок читачам і цитати.
2021-11-22 23:27:22 Лана Іссан

радість! Подарунок читачам і цитати.

Привіт усім!

Дуже вдячна усім, хто читає мої твори і різними способами підтримує мене. Ваша активність – моє нахнення. Дуже ціную кожного з вас. Не перестаю працювати.

З цієї нагоди хочу подарувати гостинець, про який можете дізнатися на моїй сторінці у Фейсбук.

Зараз продовжую писати книгу «Покинутий наречений», яка зацікавила багатьох з вас. Дуже цим радію. В цьому романі трохи незвичні оставини. Немає владного боса, натомість дуже суперечливий герой з емоційними проблемами, які сильно ускладнюють його життя, і не лише його. Та йому пощастило з обраницею. Яна щира й прониклива жінка, здатна зрозуміти і підтримати небайдужого чоловіка в важких ситуаціях. Адже чоловікам теж буває необхідна допомога, хоч, як не люблять це визнавати.

Чи отримає героїня таке омріяне сімейне щастя в нагороду за всі свої зусилля? Чим зрештою виявиться цей поспішний шлюб – суперпризом, чи халепою?

Попереду ще багато дуже емоційних ситуацій, романтики і випробувань. І, звісно, щасливий кінець. Як же без цього? Не люблю довго сумувати і читачам не бажаю )))

Ось деякі цитати из майбутніх розділів:

«Не знали, скільки минуло часу, кілька хвилин, чи годин. Але, коли свідомість почала повертатися до них, не повірили. Яна отямилася від дзвінкого сміху Стаса. Чоловік міцно стиснув її в обіймах, відкинув голову назад і щасливо засміявся.

̶ Яно… Кицюню… Моя чудова, ми зробили це! — ледве вимовив крізь сміх. Потягнувся, дістав свою курточку і накинув дівчині на спину. Вона підняла затуманену голову з його плеча. Подивилася на широку посмішку. Збагнула, про що він каже. І сама засміялася. Всередині все заспівало від радості. Так! Нарешті!»

***********************

«Зустрілися поглядами. Незнайомець теж одразу напружився. Зміряв Стаса прискіпливим поглядом. Міцніше стиснув маленьку ручку в своїй. Данік побачив вітчима і радісно проказав:

̶ О, Стас! Привіт!

̶ Привіт, Даниїлку. Хто це з тобою? — намагаючись зберігати приязний тон голосу, запитав. Та відповідь прозвучала не так доброзичливо:

̶ Я його батько. А ти, хто? — одразу скривився Денис.

̶ Мене звуть Станіслав Гусарський. Я чоловік Яни, — далі намагаючись зберігати спокій, відповів Стас і протягнув руку для привітання. Та приязного знайомства не вийшло. Денис натомість скомандував малому сідати в машину, а, коли хлопчик, скривившись, відійшов, до нового знайомого прошипів:

̶ Слухай сюди, «чоловік Яни», — сердито перекривив ці слова. — Думаєш, як затягнув її в ліжко, то можеш замінити моєму синові батька?! Забудь! Не лізь до нього! Данік мій син і не смій думати, що коли-небудь станеш кимось важливим для мого хлопця!»

*****************************

«Коли нарешті танець закінчився, шалені аплодисменти теж стихали, молодий чоловік почув розмову двох мужиків, які стояли перед ним у натовпі гостей:

̶ Ох і циганочка… Я б з неї зірвав ту квіточку. Ох і гаряченька…

̶ Та, що в синьому з червоним, з довгими кучерями? — запитав інший.

̶ Так. Вона просто вогонь, ух… — прицмокнув. Тихо загудів, розглядаючи дівчину.

̶ Ага… Знаєш, хто це? Сама прийшла, чи з кимось? — поцікавився співрозмовник. Коренастий молодик відповів:

̶ Не знаю, але мені до лампочки. Я без цієї цукерочки сьогодні в готель не поїду. Якщо і не сама, буде моя. Вона… Ох… Жень, мене аж трусить, як на неї гляну, — емоційно, з азартом проказав, дивлячись на Яну, яка стоїть віддихується, широко посміхається нареченим.

То була остання крапля. Більше Стас не витримав…»

А я готую для вас ще одну захопливу книгу. Зовсім не схожу на цю. Але, сподіваюся, вона не менше захопить уяву. Пізніше розповім про неї більше. А поки що…

Щиро запрошую долучатися до моєї читацької родини і додавати до бібліотеки цю історію. Не пошкодуєте.

Всім бажаю гарного дня і побільше позитиву.

З любов’ю, Лана Іссан.

Оригінал статті на Букнет: радість! Подарунок читачам і цитати.