Підліткова дружба та перша закоханість у книжці «Коли я вирощу крила» Саші Войцехівської

Підліткова дружба та перша закоханість у книжці «Коли я вирощу крила» Саші Войцехівської

Події підліткового фентезі «Коли я вирощу крила» Саші Войцехівської розгортаються в останні дні грудня — саме тоді, коли книжка вийшла друком у Видавництві Юлії Сливки. Це історія з присвятою подрузі Лері Щиголь, яка і є головною чотирнадцятирічною героїнею тієї (не)реальності, яку авторка для неї створила й у яку, схоже, щиро вірить сама.

Оповідь присвячена дружбі, яка ніколи не минає, підлітковій закоханості, сепарації з мамою, особистому вибору і про те, що, можливо, у житті кожного є Лера Щиголь.

Візуально оформила видання Оксана Драчковська, упʼяте фіналістка міжнародної виставки ілюстраторів у Болоньї.

Читомо публікує уривок повісті, який надало видавництва Юлії Сливки.

Пагорби снів

«…Не встигла я подумати про маму, як пагорби виразно вкрилися ще густішим туманом. Я почала відганяти його руками, але він і не думав затримуватися на довго. Вже за мить розчинився. Разом із ним зникли й пагорби, і вся Янглія. Я кинулася до стіни, яка постала переді мною нізвідки. Штовхала її, аж поки не збагнула, що стою у нашій з мамою вітальні.

 

Я обтерла кросівку об пухнастий сірий килим. Сіла, щоб у темряві краще розгледіти, чи з’явилися на ньому сліди бруду.

 

— Ага, розмріялася! — кинула чистесенькому.

 

Хтось зітхнув із дивана, і я рвучко підвелася. Світла від лампочок на телевізорі, ноуті й роутері було достатньо, щоб бачити, але я все одно не могла повірити. Підійшла ближче й нахилилася так низько, ніби перевіряла її дихання.

 

— Ма… Чому ти спиш у вітальні, а не у своїй спальні?

 

Мені було байдуже чому, але я, не зволікаючи, пішла перевірити її спальню. 

 

— Тут спить зараз бабуся, так? — припускала, не чекаючи відповіді — просто чекаючи, поки очі звикнуть до ще густішої темряви. — Ти просто звільнила їй кімнату з гарним ліжком, так? Щоб у неї не боліла спина на дивані. Точно!

 

Я втупилася у порожнє ліжко. Не зводила з нього погляду, сподіваючись, що от-от на ньому хтось з’явиться. Вмовляла себе, що у темряві все проявляється не одразу, ніби на поляроїді. Вигадувала причини й далі стовбичити у маминій спальні.

 

Лише страх, що все це може раптово зникнути, змусив мене повернутися до вітальні. Щоб заспокоїтися, розглядала знайому кімнату. Перечепилася через крісло й ледве не впала.

 

— Навіщо мама підсунула його до ліжка? Для кого тут цей стілець поставили взагалі?

 

У квартирі було ідеально чисто. Усе лежало на своїх місцях. Якийсь аж надмірний порядок. Ніби тут тільки те й робили, що прибирали. Від цього квартира була мені чужою. Занадто штучною, наче тут ніхто й не жив. Мов це був лише музейний експонат. Щось на кшталт «квартири землян» у міжгалактичному музеї.

 

— Мам, я…

 

Вона навіть не розклала диван, ніби зовсім не збиралася тут спати. Скрутилася, підтискаючи під себе коліна. Зібране у хвіст волосся пасмами втікало з-під заколки. Вкривало її дбайливіше за тоненьку ковдру.

 

Поряд із нею на тумбочці стояли пігулки, які вона приймала, коли не могла спати. Мої фотографії витіснили з полички за склом усі статуетки, навіть мамину улюблену з Хорватії. Тепер там жила лише я. На кутику найбільшої рамки — чорна широка стрічка. Я скривилася й перевела погляд на маму.

 

Я ніби вперше бачила, як вона спить. Уві сні мама мала ще більше бабусиних рис обличчя. Вона зітхнула й витягнула руку у мій бік.

 

— Мамо.

 

Я поклала свою руку зверху, але не відчула дотику. Тоді стала на коліна й опустила голову на її розкриту долоню. Заплющила очі й згадала, як часто вона гладила моє волосся. Як своїми довгими гарними пальцями, мов гребінцем, розправляла мої недокучері, поки водій віз нас у ресторан на вечерю. Як цілувала мене в маківку й затримувалася на мить. Казала, що так перевіряє, чи я не гаряча.

 

Мама відвернулася обличчям до стіни. Я пішла до своєї кімнати, але двері були зачиненими. Ніби до підземелля з монстром. Ангели можуть проходити крізь усе, але я не хотіла бути ангелом у нашій з мамою квартирі.

 

Почула мамин стогін і забігла назад у вітальню. Мама знову перевернулася на інший бік. Нога повільно сповзала з дивана, і я підхопилася, щоб зловити її. Коли та перехилилася надто сильно, мама зітхнула. Я побачила, що в неї розплющуються очі.

 

— Ма! — вже голосніше крикнула я, дихаючи так нерівно, ніби мене щойно вдарили в груди.

 

І все зникло. І повернулися пагорби.

 

Не знаю, скільки часу минуло, але навколо стало ще темніше, а нічні запахи та звуки змінились на передранкові. Я не ворушилася. Ніби сиділа на концерті й чекала продовження. Подумки кликала маму на біс.

 

— Як же це працює? Як я це зробила? — шепотіла, метушливо роздивляючись ближчі до мене пагорби й галявину між ними.

 

Знову сіла на те саме місце. Крутилася, відкидалася назад, лягала на живіт, на спину й на обидва боки, але ніщо не працювало.

 

— Мамо, повернися. Я залишуся з тобою, чуєш? Буду дивитися на тебе, хочу знати про тебе геть усе! — молила вголос, але мама не з’явилася…»

 

Купити книжку можна на сайті видавництва.

Оригінал статті на Suspilne: Підліткова дружба та перша закоханість у книжці «Коли я вирощу крила» Саші Войцехівської

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

ІІІ Всеукраїнський фестиваль дитячої книги «Сорока Білобока» у Старокостянтинові

Яскрава літня подія для маленьких книголюбів 5–6 липня 2025 року відбулася у Старокостянтинові — ІІІ Всеукраїнський фестиваль дитячої книги «Сорока‑Білобока». Це справжнє літературне свято пройшло в атмо

Перша знижка на завершену історію!

Вітаю, любі читачки і читачі!

Сьогодні діє перше знижка на мій нещодавно завершений любовний роман — «Під серцем і в серці». Скористайтеся вигідною нагодою, щоб купити!

Уривок з книги:

З протилежного боку дороги

Товщина…

Авторам і читачам. А яку ви любите товщину надрукованої книги?

Великої – на сімсот сторінок, щоб покласти на стіл (чи на себе), тримати обома руками, намагаючись кінчиком язика перевернути сторінку. Щоб ти відчував

Книга скоро змінить свою ціну + знижка + новинка

Вітаю, любі поціновувачі прекрасного!

У мене багато новин)

Як ви помітили, я не вмію сидіти без діла))))

Новий розділ вже на сайті:

“Оголена для боса

“Коли сніданок був готовий, ми винесли його на веранду. Наша

Вбивча Відданість автор Марина Мелтон

Для початку хочу залишити посилання на книгу

https://booknet.ua/marina-melton-u10720322

“Вбивча Відданість”

Цей роман — не просто історія. Це дотик до темних шарів людської душі, де бажання переплітається з болем, а слабкість стає

Перейти до блогу

Нові автори

Анна Фадєєва

https://www.facebook.com/fadeevanna

Чиж Аліна Кількість робіт: 4 Володимир Віхляєв

Віхляєв Володимир Вікторович народився 23 червня 1986 року в смт. Приазовське Приазовського району Запорізької області. Проживає в місті Запоріжжя. Член Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України, Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, Національної асоціації адвокатів України, Спілки адвокатів України, Науково-експертної ради Асоціації адвокатів України. Академік Міжнародної літературно-мистецької академії України Магістр права та менеджменту […]

Tadeй Кількість робіт: 8 LostDoggie Кількість робіт: 1 Ірина Мостепан (Мельник)

Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]

Ірина Марцинюк Кількість робіт: 3 Іванна Стеф’юк

Іванна Стеф`юк (Олещук) (нар. 3 серпня 1989, с. Кобаки, Косівського району Івано-Франківської області) – українська письменниця, літературознавиця, етнографиня, методистка. Членкиня НСПУ. Лауреатка літературно-мистецької премії ім. Марка Черемшини та літературної премії імені Пауля Целана. Кандидатка філологічних наук (PhD), докторка філософії у галузі філології. Художні твори Іванна видає під іменем Іванна Стеф'юк, наукові та інші фахові публікації […]

Діана Анджейчик Кількість робіт: 6 Ірина Шклянка

Я Ірина Шклянка, поет – початківець. Очікую конструктивну критику та розуміння.

Галина Мирослава

Сторінка у Фейсбуку Галина Мирослава

Камелія Кількість робіт: 8 Ірина Маркова Кількість робіт: 3 Кропивницька Наталя

Мене звати Наталя Кропивницька. Проживаю у маленькому, але історичному, містечку на Вінниччині. Маю вищу інженерно-технічну освіту. Вірші завжди були частинкою моєї творчої сторони, якою хочу поділитися з іншими і почути конструктивну критику.

Вікторія Давиденко

Вікторія Давиденко (Буренко Вікторія Олександрівна) народилася 23 вересня 1984 року на Луганщині (м.Привілля Лисичанського району) у родині шахтарів. Закінчила факультет української філології ЛНПУ імені Т.Шевченка за спеціальністю «Літературна творчість». Шість років пропрацювала кореспондентом районної газети у Станиці Луганській. Сьогодні – бібліотекар школи №29 у рідному місті. Перші поетичні спроби відкривала на засіданнях дитячого поетичного клубу […]

Перейти до "Нові автори"