Про наші “ляпи”

Про наші “ляпи”

Про наші “ляпи”

Усі ми допускаємося помилок при написанні своїх творів,  але одна  справа – коли не там поставили кому чи помилилися в написанні “не” з  дієсловами, а більш досадним є для автора, якщо помилка логічна або  смислова – тобто ми написали про щось таке, чого в принципі бути не  може. Тоді так соромно стає, особливо якщо невідповідність не вдалося  зловити самотужки, а її помітив читач.

З недавніх “приколів”. Писала я в історичному романі “Тисячу років тому” епізод, де у князя Ярослава народився син, і так співпало, що саме в  цей час до нього завітав у гості брат Мстислав, і от вони розмовляють, а  Ярослав каже, що запросив свого батька Володимира приїхати на хрестини і  той погодився. Здається, що тут такого дивного? Але варто мати на  увазі, що це 11 століття, немає мобільних і інтернету, і незрозуміло,  як  мій персонаж міг знати, що відповів його батько? Тим більше, що  відстань між Києвом і Ростовом досить значна, і просто не встиг би  гонець з’їздити туди й назад за ті кілька днів, які в моїй розповіді  минули після народження дитини.

Але до мене все це дійшло не відразу. Я виклала ввечері новий розділ  із тією злощасною розмовою та й пішла спати, але лежу, кручуся, а сон не  йде, щось муляє. І тільки через якийсь час до мене дійшло, що саме було  не так, я підірвалася з ліжка і побігла виправляти свій діалог. Чоловік  особливо не здивувався, він звик до таких раптових “осяянь”, певно,  підозрює, що всі письменники такі схиблені)) А мені важливо було  виправити одразу, поки ніхто з читачів не помітив цей ляп.

А от у містичному фентезі “Завтра буде вчора”на подібну неточність мені вказала колега, за що я була дуже вдячна. Бо  в мене там герої їхали на мотоциклі і мило собі розмовляли. Ото я так з  неуважності дала маху. Довелося знову ж таки бігом  викручуватися,”гальмувати” їх ,щоб вони зупинилися, поговорили, а тоді  вже рушили далі))

Був схожий нонсенс із фантастичним романом “Сміттяр-2. Вогник” – знову ж таки через мою неуважність ( так, я дуже розсіяна людина).  Я  на початку розділу написала про головного героя – хлопчика Тоні, що він  рудоволосий, і за це його й прозвали Вогником, і згадала, що до нього в  його родині не було нікого з рудим волоссям. А потім у кінці розділу  несподівано написала про його матір Поллі, що в неї руде волосся.  Причому раніше не раз згадувала, що в неї волосся каштанове, а тут якось  “на автоматі” вийшло – думала одне, а написала інше.Теж добре, що  уважна  читачка помітила це і я зразу виправила свою помилку.

Ще мені допомогла читачка не зробити помилку в жіночому романі “Чорна королева”. Там герой-журналіст бере інтерв’ю у священника і питає його про особисте життя, а той відповідає, що знаходиться у пошуку своєї другої половинки)) Після чого мені делікатно постукали в приват і розповіли, що насправді православні священники мають одружитися до того, як вступлять у сан, а якщо не встигнуть цього зробити, то мусять бути неодруженими. Ну, як кажуть, вік живи, вік учись… головне, щоб не померти дурнем))

Це я до чого? Чудово, що у нас є така можливість, що наші твори читає  чимало людей,  і вони можуть вказати на якісь помилки, одруківки чи  ляпи, а ми – відразу їх виправити. Бо уявіть – якби ми нікому їх не  показували і не редагували, а потім одразу надіслали до видавництва – то  всі ці недоліки побачили б редактори, і це могло б негативно вплинути  на їхнє бажання співпрацювати з таким неуважним автором.

Тому ще раз дякую усім, хто мене читає і виправляє.Усі ваші  зауваження обов’язково враховую ( хіба що крім побажань оживити  померлого героя або видати героїню заміж за іншого))

А які  цікаві “ляпи” траплялися у вас? Як ви їх знаходили потім? Діліться своїми історіями!

Оригінал статті на Букнет: Про наші “ляпи”

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

У метро Києва встановили назву станції «Площа українських героїв»

У Києві встановили літери на перейменованій станцій метро «Площа Українських Героїв». Про це на своїй фейсбук-сторінці розповів шрифтовий дизайнер Богдан Гдаль. 
Відлиті у повнорозмірні

Чародійницькі ліки для читачів

10 квітня ошатна бібліотека селища Слобожанське Дніпропетровської області приймала довгоочікуваних гостей – митців Еліну Заржицьку та Олену Швець-Васіну.

На зустрічі були присутні вчителі Слобожанськ

Карандєєв у Херсоні оглянув театр, музей і бібліотеки

Т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв під час робочої поїздки в Херсон оглянув обласний театр, музей і бібліотеки.

Про це повідомляє пресслужба МКІП, передає Укрінф

Перекладачка Ірина Маркова потребує допомоги

Перекладачка Ірина Маркова потребує допомоги у лікуванні. Про це повідомили на фейсбук-сторінці видавництва Komubook.
«Талановита перекладачка і просто дуже мила та розумна дівчина Ірин

Поет і військовий Дмитро Лазуткін став речником Міноборони

Військовослужбовець, поет, лавреат Шевченківської премії 2024 року Дмитро Лазуткін став речником Міністерства оборони України. Про це повідомили в етері телемаратону, відрекомендувавши

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"