Про наші “ляпи”

Про наші “ляпи”

Про наші “ляпи”

Усі ми допускаємося помилок при написанні своїх творів,  але одна  справа – коли не там поставили кому чи помилилися в написанні “не” з  дієсловами, а більш досадним є для автора, якщо помилка логічна або  смислова – тобто ми написали про щось таке, чого в принципі бути не  може. Тоді так соромно стає, особливо якщо невідповідність не вдалося  зловити самотужки, а її помітив читач.

З недавніх “приколів”. Писала я в історичному романі “Тисячу років тому” епізод, де у князя Ярослава народився син, і так співпало, що саме в  цей час до нього завітав у гості брат Мстислав, і от вони розмовляють, а  Ярослав каже, що запросив свого батька Володимира приїхати на хрестини і  той погодився. Здається, що тут такого дивного? Але варто мати на  увазі, що це 11 століття, немає мобільних і інтернету, і незрозуміло,  як  мій персонаж міг знати, що відповів його батько? Тим більше, що  відстань між Києвом і Ростовом досить значна, і просто не встиг би  гонець з’їздити туди й назад за ті кілька днів, які в моїй розповіді  минули після народження дитини.

Але до мене все це дійшло не відразу. Я виклала ввечері новий розділ  із тією злощасною розмовою та й пішла спати, але лежу, кручуся, а сон не  йде, щось муляє. І тільки через якийсь час до мене дійшло, що саме було  не так, я підірвалася з ліжка і побігла виправляти свій діалог. Чоловік  особливо не здивувався, він звик до таких раптових “осяянь”, певно,  підозрює, що всі письменники такі схиблені)) А мені важливо було  виправити одразу, поки ніхто з читачів не помітив цей ляп.

А от у містичному фентезі “Завтра буде вчора”на подібну неточність мені вказала колега, за що я була дуже вдячна. Бо  в мене там герої їхали на мотоциклі і мило собі розмовляли. Ото я так з  неуважності дала маху. Довелося знову ж таки бігом  викручуватися,”гальмувати” їх ,щоб вони зупинилися, поговорили, а тоді  вже рушили далі))

Був схожий нонсенс із фантастичним романом “Сміттяр-2. Вогник” – знову ж таки через мою неуважність ( так, я дуже розсіяна людина).  Я  на початку розділу написала про головного героя – хлопчика Тоні, що він  рудоволосий, і за це його й прозвали Вогником, і згадала, що до нього в  його родині не було нікого з рудим волоссям. А потім у кінці розділу  несподівано написала про його матір Поллі, що в неї руде волосся.  Причому раніше не раз згадувала, що в неї волосся каштанове, а тут якось  “на автоматі” вийшло – думала одне, а написала інше.Теж добре, що  уважна  читачка помітила це і я зразу виправила свою помилку.

Ще мені допомогла читачка не зробити помилку в жіночому романі “Чорна королева”. Там герой-журналіст бере інтерв’ю у священника і питає його про особисте життя, а той відповідає, що знаходиться у пошуку своєї другої половинки)) Після чого мені делікатно постукали в приват і розповіли, що насправді православні священники мають одружитися до того, як вступлять у сан, а якщо не встигнуть цього зробити, то мусять бути неодруженими. Ну, як кажуть, вік живи, вік учись… головне, щоб не померти дурнем))

Це я до чого? Чудово, що у нас є така можливість, що наші твори читає  чимало людей,  і вони можуть вказати на якісь помилки, одруківки чи  ляпи, а ми – відразу їх виправити. Бо уявіть – якби ми нікому їх не  показували і не редагували, а потім одразу надіслали до видавництва – то  всі ці недоліки побачили б редактори, і це могло б негативно вплинути  на їхнє бажання співпрацювати з таким неуважним автором.

Тому ще раз дякую усім, хто мене читає і виправляє.Усі ваші  зауваження обов’язково враховую ( хіба що крім побажань оживити  померлого героя або видати героїню заміж за іншого))

А які  цікаві “ляпи” траплялися у вас? Як ви їх знаходили потім? Діліться своїми історіями!

Оригінал статті на Букнет: Про наші “ляпи”

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

О котрій годині ви сідаєте за читання?

В довоєнні часи мені вдавалося почитати тільки дорогою на- з роботи. В шкільні та студентські роки читати вдавалося і вдома, і на навчанні, хоч щодня і щогодини (мабуть, частково, це через дефіцит друзів). Зараз, хоча

Види фентезі. Короткий огляд. Класичне Літрпг

Доброго ранку, дорогі читачі. Сьогодні у нас піджанр з якого власне і почався сам жанр (так, вийшов каламбур і все ж таки вважаю, що цей вид варто виділити окремо).

Класичне ЛітРпг

Головні умови:

1. герой точно знає, що

Знижка -25% + новини

Слава Україні!

Сьогодні діє знижка -25% на даний роман!

У тексті є:мажор, студенти гумор, незаймана героїня

Анотація до книги “Моє очкасте нещастя”

Все почалося з того, що мені час від часу доводиться бути феєю

Пропоную прочитати дану інформацію.

Сьогодні діє знижка на книгу – “Я буду зверху. Ти не проти?”

  Я буду зверху. Ти не проти?

Я вагітна від мого викладача. Від чоловіка, який викинув мене зі свого життя. Розтоптав.
Я навчилася жити без нього. Навчилася

Марія Морозенко. З Україною в серці

Бринить у кожнім серці Україна,Як промінь сонця в росяних стежках. Вдивляється у світ очима сина,Колоситься духмяно у стіжках.Гаями шелестить і вітровієм, Цвітінням саду, щебетом гаїв.Тремтить сльозою ч

Перейти до блогу

Нові автори

Софія Заяць

Мій роман піднімає декілька тем: 1 Тема сексуальних домагань , через чоловіків і призму винуватий сам. 2 Ціна людського життя. 3 Тема технологій за якими люди не бачать людей. В мому фентезі є 4 основних легенди які формують його кістяк. 1 Мору (малі деталі є в Арці Істина ангела , один з найулюбленіших персонажів бо […]

Тоня Твіст

м. Київ Письменниця, перекладачка, авторка освітніх програм в «Lucky Academy». Пише для дітей та дорослих. Також пише детективи. Випускниця літературних шкіл, курсів та академії детектива. Публікується під псевдонімом в різних літературних журналах та збірниках. Лавреатка та фіналістка багатьох літературних конкурсів, серед яких: міжнародний літературний конкурсу до Дня Студента, (Канів, 2019); міжнародний літературний конкурс «Коли наблизитися…» […]

Ірина Мостепан (Мельник)

Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]

Діана Анджейчик Кількість робіт: 6 Денис Нарбут

Народився 13 березня 1985 року в м.Армянськ (АР Крим, Україна). Після смерті батька, переїхав з матір’ю та братом в м.Вознесенськ, Миколаївська обл. Публікуватися почав з 16 років у друкованих газетах, книгахзбірниках, альманахах у м.Вознесенськ та м.Миколаїв та інтернетпорталах України. Протягом тривалого часу писав мало. З середини 2020 року повернувся до активного написання віршів та публікацій. […]

Перейти до "Нові автори"