Про знижки, допомогу та людей!
2022-03-05 07:58:06 Лаванда Різ

Про знижки, допомогу та людей!

Привіт! Стоїмо десятий день і обов’язково героїчно переможемо!!!

Знаєте, я завжди любила спостерігати за людьми, їхніми жестами, мімікою, манерою посміхатися та розмовляти. Потім я виліплюю з цих спостережень образи моїх героїв. За кілька днів до початку війни я приліпилася оком до військового, чоловік спокійно вибирав продукти в магазині, складав їх у кошик. Навіть замилувалась, бо від нього виходила така впевненість і добра сила, такі розумні очі і лагідна посмішка. Сподіваюсь, бог збереже тебе, солдате.

Зараз я теж спостерігаю, але здебільшого за поведінкою друзів, родичів, знайомих або чужих мені людей в мережі та в реальності, і на деяких я тепер дивлюсь вже зовсім іншими очима, на когось із захватом, на когось із розпачем. Наприклад, моя двоюрідна сестра, яка мешкає в Варшаві за ці десять днів жодного разу не написала і не спитала, як у мене справи. А от моя мама, яка раніше не вміла казати нам, рідним дітям, що вона нас любить, тепер телефонує кожного дня, плаче і каже «сонечко, я тебе дуже люблю». Зігріваюся та надихаюся коментарями моїх читачів, які відгукуються з різних куточків нашої країни. Дякую вам, любі. Я роблю висновки, видаляю з друзів колишніх знайомих, авторів українців, які продовжують писати для орків, вважаючи їх хорошими, але трішечки пришибленими. Коли мені такі «хороші» почали писати, що все це ми українці заслужили бо «не нужно было выделываться» – у мене серце стало. Не пробачу. В Біблії написано, що треба вміти пробачати, але, на мою думку, для окупантів навіть в Біблії повинно бути виключення. Слава Україні!

Оригінал статті на Букнет: Про знижки, допомогу та людей!