Протистояння з першого погляду

2021-12-06 20:08:13 Каміла Дані

Протистояння з першого погляду

Доброго вечора шановні читачі:)

Буває кохання з першого погляду, а буває й протистояння. Герой готовий вивести героїню на чисту воду, адже впевнений, що блонда щось приховує. Проте героїня не пасе задніх…

Про все це і навіть більше можна прочитати в детективній історії від 

Олени Блашкун

До речі історія майже завершена.

Смачний шматочок:

– Щось загубила? Вероніка здригнулася і мимоволі відступила до краю даху.

– Що ти тут робиш? – очі дівчини тут же звузилися, з підозрою глянувши на порушника її самотності. Вона навряд чи помітила, що перейшла на «ти», хоча весь вечір наполегливо зверталася до нього на «ви».

– Слідкую за тобою. Шукаю будь-яку можливість, щоб залишитися наодинці, скористатися твоєю безпорадністю і вдосталь насолодитися помстою за вчорашнє приниження, – з кожним словом Громов підходив на крок ближче, а в кінці зовсім взяв завмерлу від подиву дівчину за підборіддя, примушуючи її поглянути йому в очі.

– Прибери. Свої. Руки. – жорстко сказала дівчина, не розуміючи, жартує він чи говорить серйозно.

– Або що? – він схилився над нею, і на губах заграла нахабна посмішка. – закричиш? … Не варто – не у твоїх інтересах зараз сперечатися зі мною. Ми ж обидва не хочемо, щоб мій дід дізнався про те, що трапилося, чи не так?

– Говори за себе. Мені є що йому сказати, повір. А тепер прибери руки! Я не маю наміру повторювати це втретє!

Громов зауважив, як дівчина злегка відставила ногу назад, але щось йому підказувала, що це був скоріше розмах, ніж відступ. І певним частинам його тіла навряд чи хотілося зустрітися з гострим коліном. Хмикнувши, він відступив, відпускаючи її підборіддя.

– Отже, націлилася на братика? А чому ж відразу не на діда? Повір, він риба значно більша. Тим паче, що ви, як я подивлюся, вже змогли знайти спільну мову. Хоча … ти, напевно, не звикла настільки відверто продавати себе, так?

– А ти, напевно, не звик, щоб тебе відверто посилали, так? Ну нічого, я можу бути першою, мені не складно!

– Тихо, маленька. Твоя лялькова зовнішність абсолютно не відповідає таким грубим промовам! – посміхнувся Алекс, піднімаючи руки вгору, ніби здаючись, і продовжив:

– Я всього лише хотів сказати, що не збираюся скаржитися на тебе дідові, якщо ти погодишся і мені якось приділити увагу. Знаєш, ти саме в моєму смаку, – він зробив крок вперед, маючи намір обійняти Вероніку, але та боляче вдарила його по руках і відступила.

– Та пішов ти зі своїми пропозиціями та смаками! Говори кому і що хочеш, а до мене руки не тягни! –

А не боїшся, що можуть бути проблеми?

– Зі своїми проблемами я звикла сама розбиратися, то ж не переживай. А ось якщо ще раз порівняєш мене з повією …

– Гаразд, заспокойся – не потрібна ти мені, і розповідати нічого я не стану. Але зважай – я таких, як ти, бачив сотні, якщо не тисячі. Тому чудово знаю, чого ти вештаєшся поруч з моїм братом. І мені це не подобається. Нехай у нас не найближчі стосунки, але морочити йому голову я не дам.

– Чи не пізно схаменувся? – дівчина схрестила руки на грудях і з викликом глянула на чоловіка. – Сергій вже достатньо дорослий, щоб самому вирішувати, що йому робити.

– А ось з цим я можу посперечатися. Те, що він вирішує, кого тягнути в ліжко, не означає зовсім нічого. А розраховувати на щось більше я тобі не раджу – обламаєшся.

– Та як ти … – дівчина тільки відкривала рот, не знаючи, що сказати йому у відповідь, хоча було видно, що Ніка буквально задихається від німої люті.

– Побережи сили, крихітко, вони тобі ще знадобляться. Я говорив серйозно, то ж можеш навіть не сподіватися на те, що він одружиться з тобою.

ЧИТАТИ ТУТ

Зустрінемося на сторінках книги

Ваша Каміла

 

Оригінал статті на Букнет: Протистояння з першого погляду