Просто

Просто

Просто

(іронічна байка із робочого рукопису книги “Відлуння”)

Наприклад, є слово «любов», в ім’я якої звершують злочини та згуби інших. Існує поняття «страх», який, докладаючи до віри, перетворює пустирі та смітники людських душ на прекрасні квітучі сади духм’яних чеснот… 
Можна було би знову і знову примножувати такі дивні взаємозалежності, які усувають розуміння «простого»… Навіть тоді, коли десь хтось промовляє означення «нарід», то не завжди розуміє, що мова йде як про потворне і виродливе у ньому, так і про надзвичайно чарівне та дивовижно-захоплююче своєю гармонією та вишуканістю. То чи ж можливе таке просте узагальнення…
А що ж таке «вишуканість»? Чи можна було би сказати про неї «про-сто»? І напевно, доведеться іти у далекі гори Афону, щоби згадати там зустріч самітників-мовчальників. Якось дехто з них зібралися в убогій одежі разом в одній обителі. Посиділи на лавці поряд, помовчали. Випили по красовулі вина і розійшлися… Дивно, чи не так? Виявляється, миготіння помислів, наче примар, здатне вибудовувати такі залежності палаців смислів, що годі вже і вести мову про якусь їхню артикуляцію, що страждає убогою діалектикою-тенденційністю контекстуальних варіацій. Аби не було останніх, увесь світ поглинула би велика тиша. І люди дослухалися би до самих себе, про що вони самі собі мовлять, а не до того, хто і що говорить до них. Адже, як відомо, в просторіччі кажуть, вибачте заздалегідь: «видно пана по халявах»… 
Знаєте, халяви, то така надзвичайна річ, що про них варто теж сказати «про-сто». Дійсно, хтось вважав, що чим вищі халяви, тим достойніша людина за своїм походженням та майновим статусом. Це щось на зразок аксесуарів, що мають підкреслити «респектабельність» особи чи групи людей. Одначе, при детальнішому огляді цього питання, ми зможемо помітити, що дуже часто аксесуари, презентабельні вивіски та антураж свідчать зовсім не про суто-презентабельні людські мотивації, їхню філософію, світогляд, обґрунтування тих чи інших вчинків. Буває, у величних палацах панує холод взаємного відчуження, лицемірства та розрахунку, знелюднення самого розуміння «чесноти». А десь у маленькій убогій оселі буває затишно, бо її мешканці звикли підтримувати одне одного, адже і життя свого не уявляють одне без одного… 
Але це знову мова про «халяви», які показують «панів» тільки тим, хто на ті халяви дивиться. Зрештою, якщо звернемося до класики, то можемо пригадати Тараса Шевченка та історію його «захалявної книжечки». Виявляється, крім «халяв» є ще зміст «захалявний». І про нього дуже важко виносити судження тим, хто бачить світ лише «по халявах»… Тож є привід возрадуватися та возвеселитися. Бо скасовані вердикти халявного панства. Завжди десь може бути щось за непанською халявою, що за своїм достоїнством свідчить про людину, а не про будь-що інше, що їй «належить» за певних умов-умовностей. 
А потім доведеться ще «про-сто» згадати про ніколи не написане в жодну «захалявну книжечку». Про знання і сприйняття, яке не було знаним і розпізнаним, оскільки хтось проминув його, не помітивши з якихось причин.
Мені би хотілося пригадати тут історію про одного громадського діяча. Це наче легенда, але вона дуже подібна до правди. Якось із ним розрахувалися багаті люди, і він склавши доволі значну суму в звичайний целофановий кульок, відніс його у потертій куртці та штанцях із короткими халявами до банку. Ніхто би не подумав із перехожих, які мають «халявний імідж» та мотиваційні орієнтації звернути увагу на такого безхатькового вигляду чоловіка, що в певних колах був знаною людиною і вважався не аби яким фахівцем, до того ж, унікальним, у сприйнятті та розумінні певної проблематики та пошуку ефективних її рішень…
Пригадую також теж наче легенду, яка може бути корисною для людей, що звикли все міряти «по халявах». Це теж «про-ста» історія, довести, як і спростувати яку дуже складно за браком доказів. 
Отож, довелося чути оповідь, що в певних елітарних колах (звісно, це поняття визначається теж за умовно-тенденційними критеріями) існує дуже дивна і навіть дещо незрозуміла для узвичаєного сприйняття неначе розвага. Ті люди одягають дуже убоге вбрання та йдуть на велелюдну вулицю жебракувати. Їм кидають якісь копійки «респектабельні перехожі», жаліючи волоцюг, а потім диваки, що жебрали, збираються та перерахувавши милостиню, хизуються своїми «заробітками»… Звісно, у цій, можливо, байці, теж є один сокровенний смисл. А саме: не варто зневажати будь-кого, навіть якщо для цього є достатньо «халявних підстав»… 
Ще існує один цікавий «халявний смисл». Полягає він у тому, що «бачити пана по халявах» існує також змога завдяки спогаду одного древнього прислів’я. Звучить воно наступним чином: «Скажи мені що-небудь, щоб я тебе побачив». Тобто, це теж «халявна тема», бо часто люди, які чогось не розуміють з якихось причин, лишень таврують незрозуміле, як «безглузде» чи таке, де «ум за розум заходить». Таке теж буває властивим «халявному мисленню». Одначе, при детальнішому огляді є змога збагнути, що різні явища постають з різною метою для різних людей. Для прикладу, недоречно буде грати Моцарта в пабі, де слухають рок. Це буде дисонансом із атмосферою та акцентуаціями свідомості присутніх. І не тому, що десь є щось «вище» або «нижче» від чогось. Справа в тім, що всюди існує власна, унікальна апологія «високого» і «низького», «прийнятного» та «недоречного». Вибачте, «вельзевул», демонський князь, — у перекладі означає «володар мух», які дуже люблять смітники, вважаючи їх важливими і бажаними… 
Нарешті, власні халяви завжди найбільш приємні, бо вони всього лишень свої. А те, що в когось вони «вищі» — це часто здатне бути приводом тільки для роздратування та якихось звинувачень, що вже ігнорують означений критерій, апелюючи до якогось іншого, більш «перспективного» з позицій об’єктивності критичного дискурсу (усміхаюся).
Тобто, все дуже «про-сто». І навіть не знаю, чи варто ще над чимось замислюватися, у щось заглиблюватися. Адже є не тільки «просто, де ангелів зі сто», про що згадав преподобний Амвросій Оптинський, але ще є і «простота, яка гірше воровства». Чому? Це так народні уста і традиція мовила. Можливо тому, що хтось запідозрив, що у «про-сто-му» є аж «сто» якихось незрозумілих, але простих складових… І той, хто обкрадає простоту, роблячи неспокушених бідарів ще біднішими, є банальним шахраєм-злодюжкою, а зовсім не борцем за істини та смисли людських халяв.        

Рукопис книги “ВІДЛУННЯ”

Оригінал статті на Букнет: Просто

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Знижки 35%!!!! Подарунки!!!

Мої любі, сьогодні діє знижка 35% на мою пекельну дилогію 18+) 

Твій брат мене бажає

– Сестри в будинку немає, – намагаюся закрити двері.
– Дуже добре … значить нам ніхто не завадить, – брат мого нареченого накриває мене

Відомий лавреат премії імені Тараса Мельничука

Поет Анатолій Осадчий став лавреатом літературної премії імені Тараса Мельничука-2022. Про це повідомив міський голова Коломиї Богдан Станіславський.
У віршовій збірці «Від Пруту до Рей

Конкурс для журналістів «Честь Професії» оголосив склад журі 2022 року

Конкурс «Честь Професії» оголосив склад журі та відбіркової комісії 2022 року. Про це організатори конкурсу повідомили на своїй фейсбук-сторінці.
Конкурсні матеріали оцінюватимуть у два

Новинка, знижка та інші смаколики)

Слава Україні!

Шановні читачі, рада повідомити що ми із

Мікою Стів

вирішили попрацювати разом та запрошуємо вас до нашої новинки 

Попелюшка з Франківщини

 

Для мене це новій та цікавий досвід, тож буду

❤️ Знижка на роман “Стань мамою моїх дітей” ❤️

Сьогодні, 29.06 діє перша знижка на роман “Стань мамою моїх дітей”, 10%!!!

… Макар намагається здерти з мене одяг. Під руку підвертається порожня пляшка на поличці для взуття. Схопивши її, замахуюсь, цілячись у скроню

Перейти до блогу

Нові автори

Софія Заяць

Мій роман піднімає декілька тем: 1 Тема сексуальних домагань , через чоловіків і призму винуватий сам. 2 Ціна людського життя. 3 Тема технологій за якими люди не бачать людей. В мому фентезі є 4 основних легенди які формують його кістяк. 1 Мору (малі деталі є в Арці Істина ангела , один з найулюбленіших персонажів бо […]

Тоня Твіст

м. Київ Письменниця, перекладачка, авторка освітніх програм в «Lucky Academy». Пише для дітей та дорослих. Також пише детективи. Випускниця літературних шкіл, курсів та академії детектива. Публікується під псевдонімом в різних літературних журналах та збірниках. Лавреатка та фіналістка багатьох літературних конкурсів, серед яких: міжнародний літературний конкурсу до Дня Студента, (Канів, 2019); міжнародний літературний конкурс «Коли наблизитися…» […]

Ірина Мостепан (Мельник)

Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]

Діана Анджейчик Кількість робіт: 6 Денис Нарбут

Народився 13 березня 1985 року в м.Армянськ (АР Крим, Україна). Після смерті батька, переїхав з матір’ю та братом в м.Вознесенськ, Миколаївська обл. Публікуватися почав з 16 років у друкованих газетах, книгахзбірниках, альманахах у м.Вознесенськ та м.Миколаїв та інтернетпорталах України. Протягом тривалого часу писав мало. З середини 2020 року повернувся до активного написання віршів та публікацій. […]

Перейти до "Нові автори"