Пройти над прірвою. Хвилюючий момент
2021-12-21 08:24:25 Наталія Ковган

Пройти над прірвою. Хвилюючий момент

Привіт, мої хороші! Ті, хто слідкують за пригодами і коханням Юлі і Руслана, наразі мають нагоду прочитати про їх зустріч через роки. Для справжнього кохання немає відстані, і воно непідвладне часу.

Та сама зустріч:

Юля готова була розридатися, не насмілюючись підняти голову. Тільки вона могла потрапити у таку безглузду ситуацію перед тим, кого має поважати і на кого працює.

– Руслане Денисовичу, – почувся зверху жіночий голос, – вибачайте. Ця дівчина працює тут тільки три дні, ще не пристосувалася.

– Я помітив, – відповів глибокий чоловічий голос, – досвід приходить із часом. Головне бажання. Думаю, у цієї юної леді його вдосталь.

Брюнетка заклякла на одному місці, продовжуючи тримати листи паперу, які встигла зібрати. І на які, в одну мить, їй стало абсолютно начхати.

Цей голос… Більш мужній і дорослий, ніж тоді, чотири роки тому. Палючий погляд, який не обов’язково бачити, достатньо відчувати. Здатність викликати шалені емоції, від яких серце починає вистрибувати з грудей.

Оригінал статті на Букнет: Пройти над прірвою. Хвилюючий момент