Привіт, букнет

2022-07-26 13:21:49 Макс Закревський

Привіт, букнет

Нещодавно зареєструвався тут, тепер буду писати рідною мовою. Здивувало трохи, що нема жанру ЛітРПГ і РеалРПГ, ну але що поробиш. Будемо, значить, розвивати. Сьогодні завантажив перший розділ. Буду оновлювати книгу щодня і вона залишиться безкоштовною. Також буду радий зафрендитись з авторами фантастики. І, може, хтось тут теж пише РПГ? Якщо знаєте, діліться контактами. 

Анотація до книги “Альтера. Зворотний Відлік”

Макс зовсім не хотів знову занурюватися в ненависну Альтеру, адже саме ця гра раніше забрала його двоюрідного брата, який поплутав реал і віртуал настільки, що “вийшов” з вікна, думаючи, що зможе потрапити на респаун.
Макс хотів би заробити іншим способом, наприклад стати інженером і проектувати корисні людям пристрої, та що завгодно, аби не гра, через яку врешті-решт так чи інакше постраждав кожен член його родини. Проте з його соціальним рівнем дозволити собі навчання на високорангову неігрову професію він не може, а запас часу в нього та його сім’ї настільки низький, що Альтера — практично єдиний спосіб триматися на плаву і продовжувати мати можливість жити в безпеці під куполом.
Однак відбувається дещо, що змушує його взятися за Альтеру всерйоз.
Зворотний відлік ON.

УРИВОК З 1 ГЛАВИ:

Раніше ми троє були хорошими друзями, навчалися в одному класі, поки рік тому я не перейшов на повноцінне дистанційне навчання, тому що треба було приглядати за мамою, психологічний стан якої бажав кращого. Батько весь свій час працював, щоб забезпечити нас можливістю триматися в жовтому класі.

Тому зараз у моїх стосунках з Еллі та Семом відчувалася натягнутість, і як би вони не намагалися, з цим уже нічого не вдієш. З розряду друзів ми давно перейшли в розряд просто добрих знайомих.

— Ага, — я зітхнув, скинув із себе весь одяг, склав його у спеціальний зовнішній відсік у капсулі і заліз усередину.

У капсулі одразу загорілося світло. Поглядом знайшов голку з люлькою крапельниці і вставив її в катетер на лівій руці. Ця штука повинна постачати в моє тіло поживні речовини і навіть ліки типу заспокійливих, якщо система засіче якісь проблеми з моїм фізичним станом.

Далі натиснув на сенсорну кнопку запуску і моє тіло почали обліплювати всілякі датчики, хоча головними елементами, наскільки я знав, були напульсники на руках та ногах.

— Максе, вас вітаю я — Аліса, ваш особистий помічник і гід у світі Альтери. Вітаю з почином! Прошу вас розслабитися та дозволити датчикам зафіксувати всі ваші початкові фізичні показники. Вони будуть порівнюватися з показниками під час гри і, за необхідності, система коригуватиме постачання ліків у ваше тіло. Як тільки процедура буде закінчена, капсула заповниться газом, після чого почнеться занурення, — прочитала лекцію моя “помічниця”.

Серце забилося швидше, було трохи незвично. Не те, щоб я боявся закритого простору або чогось подібного, але бути повністю залежним від машини мені не дуже подобалося. А потім почув тихе шипіння газу, що проникає в капсулу… А може, цей звук мені зовсім здався, бо ніякого газу я, звичайно ж, не бачив: тільки приглушене світло всередині капсули.

— Максе, закрийте очі і рахуйте від десяти до одного, потім дотримуйтесь інструкцій гри.

— Десять, дев’ять, вісім… — сонливість все ж таки перемогла, і я відрубався, проте вже через мить знову був у свідомості і розплющив очі…

ЧИТАТИ ТУТ

Нагадую, що буду радий зафрендитись з авторами фантастики. І взагалі, порадьте, що тут можна такого почитати. Може, хтось теж пише щось в цьому жанрі, бо поки що я книг в процесі в жанрі “ЛітРПГ” чи “РеалРПГ” не бачив. 

Оригінал статті на Букнет: Привіт, букнет