Полюбляєш класичне фентезі? Тобі сюди

2022-09-21 19:09:18 Рустем Гімадєєв

Полюбляєш класичне фентезі? Тобі сюди

https://booknet.com/uk/book/dolina-soncya-tamnic-minulogo-b403555 

 

Головні ворота фортеці тріщали, навколо був вогонь та крики. Мертві тіла північан, солдатів гарнізону та жителів селищ були всюди. Згори продовжували летіти стріли, і без щита над головою надвір не можна було пересуватися.

 

– Скільки їх там, Раднику? – Принц трохи посміхнувся, його охопила пристрасть битви. Північани лізли сходами на стіну, яку вже ніхто не обороняв.

– Нам ще вистачить, – сказав Радник Принца, біля якого лежало три ворожі трупи.

У Радника в руках був не його звичний меч, а сокира одного з загиблих воїнів Півночі, він умів з нею добре поводитися, адже після того випадку в юнацтві він майстерно опанував цей вид зброї. Меч він упустив ще під стіною, і шукати його просто не було часу.

Принц Ансар бачив, як важко Раднику тримати щит, бачив, що з його рукава сочиться кров, але не міг допомогти своєму старому другові. На нього самого насідав здоровенний хлопчина з такою ж величезною сокирою в руках, який так сильно махав нею над головою, що залишав незахищені області під руками, саме туди Ансар і увігнав свій меч. Північанин витріщив очі, захрипів і одразу обм’як.

– Раднику, ти поранений? – Принц не встиг почути відповідь, як його відтіснили в інший бік двору.

Радник залишився сам. Ну що ж, настав час вмирати. Все було просто і зрозуміло, ти починав воювати з північанами, з північанами ти і закінчиш війну, свою війну. Сьогодні… Радник благав Вищих, щоб Принца узяли в полон, а не вбили. Він добрий хлопець, і чудовий би з нього вийшов король, якби трохи інші обставини.

Десь вдалині пролунав королівський горн. Радник озирнувся і побачив, як до нього хвацько пробиваються ті два розвідники.

– Де Принц? Він живий? – крикнув їм Радник.

– Мій пане, ми мало не прийняли Вас за північанина з Вашою сокирою, – посміхнувся «поціновувач ведмедів».

– Принц Ансар у безпеці у фортеці, забарикадувався з лучниками на кухні, а ми прийшли за Вами, – додав другий.

Розвідник зі шрамом закрив щитом Радника, і вони почали повільно відступати до фортеці, його друг тим часом стримував натиск атакуючих північан.

– Ви теж чули горн, мій пане? Це означає, що нам допоможуть? – запитав Хакім.

– Не впевнений, що я чув саме королівський горн, звідки йому тут узятися? – Радник випустив щит, бо поранена рука перестала тримати. Тепер він намагався втримати важку сокиру, але втома вже давалася взнаки, кисть не слухалася і швидко втрачала силу…

Оригінал статті на Букнет: Полюбляєш класичне фентезі? Тобі сюди