Письменник Микола Хвильовий: “Сьогодні 13-те. Пам’ятаєте, як я був закоханий у це число?”

Письменник Микола Хвильовий: “Сьогодні 13-те. Пам’ятаєте, як я був закоханий у це число?”

Ведучий Радіо Культура Юрій Шаповал у межах програми “Мить історії” розказує історію Миколи Хвильового.

“Той, хто вивів з рівноваги навіть Сталіна в Кремлі”

Сьогодні я розповім вам майже детективну історію. Її герой казав, що 13 – його улюблене число. “Сьогодні 13-те. Пам’ятаєте, як я був закоханий у це число?” , – написав він у передсмертній записці.

Народився 13 грудня 1893 року у місті Тростянець, Охтирського повіту, Харківської губернії в родині вчителя, а 13 травня 1933 у місті Харкові пішов з життя – вистрілив собі в скроню. Саме так вчинив у власній квартирі за номером 9, що була у Харкові – тодішній столиці України, – на 3 поверсі у знаменитому письменницькому будинку слова літератор Микола Григорович Хвильовий (справжне прізвище Фітільов).

У Харкові, на теперішній вулиці Культури 9, Хвильовий оселився у 1930 році, а поруч інші письменники. Для них власне зробили цей будинок, щоб зручніше було пильнувати за письменницькою братією, а потім її представників заарештовувати. Літературознавець Григорій Костюк про першу зустріч з Хвильовим написав ось такі дивні слова: “Непоказна середнього зросту, щупленька, зі смуглявим обличчям людина. Я глянув і остовпів. Оце Хвильовий? Це той, хто вивів з рівноваги навіть самого Сталіна в Кремлі?” – про невождистську зовнішність Хвильового і про те, що він вивів з рівноваги Сталіна своїми виступами літературної дискусії 1925 року.

Письменник Микола Хвильовий: "Сьогодні 13-те. Пам'ятаєте, як я був закоханий у це число?"

Хвильовий із дружиною Юлією Уманцевою та її дочкою Любою (Харків, кінець 1920-х).

“Гратися більше не дадуть, потрібна повна капітуляція”

Почуття свободи у Хвильового сягнуло апогею напровесні 1926 у третьому циклі його памфлетів “Апологети писаризму”. Це, я вам скажу, була справжня бомба. Заключний 13 памфлет мав скандальну, немислиму назву “Московські задрипанки”. Українська економіка – не російська і не може бути такою. Словом, Союз все таки залишиться Союзом і Україна є самостійна одиниця. “Малоросія вже одійшла “в область предания”. Росія ж самостійна держава? Самостійна! Ну, так і ми самостійна”.

Хвильовий майстерно обґрунтував цю тезу, знаючи, що буде далі. А далі був погром. Причому сигнал дав Сталін у листі до керівників тодішньої України. Хвильового звинуватили у національному ухилі, потуранню буржуазним націоналістам. Він спокутує гріхи публічними каяттями, але робить свою справу – гуртує навколо себе однодумців і доводить, що вчитися слід у Європи, а не у Росії.

“Україна доти буде пляцдармом для контрреволюції, доки не пройде той природний етап який Західна Європа пройшла в часи оформлення національних держав. Державна незалежність України неминуча, адже це пройшли всі народи Європи. Відтак протидіяти цьому – значить бути гальмом прогресу”. Одним розчерком пера Хвильовий перетворює на гальмо компартію і всіх її вождів столичних і регіональних. Ну хто ж міг йому таке пробачити?

Публічне шельмування Хвильового було майстерно зрежесовано. Його представляли націоналістом, фашистом, підголоском буржуазії та куркулів, він кається, але йому не вірять. Він розуміє – гратися більше не дадуть, потрібна повна капітуляція, перетворення на раба. І тут саме заарештовують його близького приятеля Михайла Ялового. Хвильовий розуміє: невдовзі так буде з ним. Він зазирає у прірву і знаходить вихід: вибудовує драматургію високого і страшного спектаклю, яким кине виклик всім. Мішенню він не буде, не дочекаються, і він сам ставить крапку у своєму житті ­­– 13 травня 1933. Недаремно він любив цитувати Горація:

“В хвилину радости умій себе стримати,

І в хвилі розпачу заховуй супокій.

Бо, знай, однаково прийдеться помирати,

О, Делію, коханий мій.”

Письменник Микола Хвильовий: "Сьогодні 13-те. Пам'ятаєте, як я був закоханий у це число?"

Сидять: Тичина, Хвильовий, Куліш, Слісаренко, Йогансен, Коцюба, Панч, Любченко. Стоять: Майський, Епік, Копиленко, Сенченко, Іванов, Смолич, Досвітній, Дніпровський.

Оригінал статті на Читомо: Письменник Микола Хвильовий: “Сьогодні 13-те. Пам’ятаєте, як я був закоханий у це число?”

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Одеса, Івано-Франківськ, Дніпро, Вінниця й Чернівці — які нові книгарні можна відвідати не в столиці

В Україні відкрилися нові книгарні: «Книгарня Є» у Вінниці й Івано-Франківську, книгарні-кав’ярні Старого Лева в Івано-Франківську й Одесі, «Вперта коза» у Дніпрі, «Книгарня артефактів»

Видавці й книгорозповсюджувачі: Піратство не зменшилось

Під час публічного обговорення підсектора книговидання та книгорозповсюдження, що організував проєкт RES-POL спільно з Українським інститутом книги, розгорнулася дискусія щодо піратства

Фільм Ірини Цілик «Я і Фелікс» — відтепер на стримінгових сервісах

Фільм «Я і Фелікс» режисерки Ірини Цілик вийшов в онлайн прокат на стримінгових сервісах Netflix, Megogo, Sweet.TV і Київстар ТБ. Про це повідомила режисерка фільму на своїй фейсбук-сто

Після ракетної атаки по Харкову кількість замовлень у Vivat зросла вчетверо

Після оголошення про підтримку харківського видавництва Vivat, чиї книжки були знищені під час російської ракетної атаки на друкарню Factor Druk, українці вчетверо збільшили зам

Книжки Катерини Міхаліциної і Сашка Дерманського переклали словацькою і англійською

У Словаччині вийшла друком книжка Катерини Міхаліциної з ілюстраціями Грасі Олійко «Яків та мокрий вечір». Про це письменниця повідомила на своїй фейсбук-сторінці.
У Словаччині книжка в

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"