Письменник Микола Хвильовий: “Сьогодні 13-те. Пам’ятаєте, як я був закоханий у це число?”

Письменник Микола Хвильовий: “Сьогодні 13-те. Пам’ятаєте, як я був закоханий у це число?”

Ведучий Радіо Культура Юрій Шаповал у межах програми “Мить історії” розказує історію Миколи Хвильового.

“Той, хто вивів з рівноваги навіть Сталіна в Кремлі”

Сьогодні я розповім вам майже детективну історію. Її герой казав, що 13 – його улюблене число. “Сьогодні 13-те. Пам’ятаєте, як я був закоханий у це число?” , – написав він у передсмертній записці.

Народився 13 грудня 1893 року у місті Тростянець, Охтирського повіту, Харківської губернії в родині вчителя, а 13 травня 1933 у місті Харкові пішов з життя – вистрілив собі в скроню. Саме так вчинив у власній квартирі за номером 9, що була у Харкові – тодішній столиці України, – на 3 поверсі у знаменитому письменницькому будинку слова літератор Микола Григорович Хвильовий (справжне прізвище Фітільов).

У Харкові, на теперішній вулиці Культури 9, Хвильовий оселився у 1930 році, а поруч інші письменники. Для них власне зробили цей будинок, щоб зручніше було пильнувати за письменницькою братією, а потім її представників заарештовувати. Літературознавець Григорій Костюк про першу зустріч з Хвильовим написав ось такі дивні слова: “Непоказна середнього зросту, щупленька, зі смуглявим обличчям людина. Я глянув і остовпів. Оце Хвильовий? Це той, хто вивів з рівноваги навіть самого Сталіна в Кремлі?” – про невождистську зовнішність Хвильового і про те, що він вивів з рівноваги Сталіна своїми виступами літературної дискусії 1925 року.

Письменник Микола Хвильовий: "Сьогодні 13-те. Пам'ятаєте, як я був закоханий у це число?"

Хвильовий із дружиною Юлією Уманцевою та її дочкою Любою (Харків, кінець 1920-х).

“Гратися більше не дадуть, потрібна повна капітуляція”

Почуття свободи у Хвильового сягнуло апогею напровесні 1926 у третьому циклі його памфлетів “Апологети писаризму”. Це, я вам скажу, була справжня бомба. Заключний 13 памфлет мав скандальну, немислиму назву “Московські задрипанки”. Українська економіка – не російська і не може бути такою. Словом, Союз все таки залишиться Союзом і Україна є самостійна одиниця. “Малоросія вже одійшла “в область предания”. Росія ж самостійна держава? Самостійна! Ну, так і ми самостійна”.

Хвильовий майстерно обґрунтував цю тезу, знаючи, що буде далі. А далі був погром. Причому сигнал дав Сталін у листі до керівників тодішньої України. Хвильового звинуватили у національному ухилі, потуранню буржуазним націоналістам. Він спокутує гріхи публічними каяттями, але робить свою справу – гуртує навколо себе однодумців і доводить, що вчитися слід у Європи, а не у Росії.

“Україна доти буде пляцдармом для контрреволюції, доки не пройде той природний етап який Західна Європа пройшла в часи оформлення національних держав. Державна незалежність України неминуча, адже це пройшли всі народи Європи. Відтак протидіяти цьому – значить бути гальмом прогресу”. Одним розчерком пера Хвильовий перетворює на гальмо компартію і всіх її вождів столичних і регіональних. Ну хто ж міг йому таке пробачити?

Публічне шельмування Хвильового було майстерно зрежесовано. Його представляли націоналістом, фашистом, підголоском буржуазії та куркулів, він кається, але йому не вірять. Він розуміє – гратися більше не дадуть, потрібна повна капітуляція, перетворення на раба. І тут саме заарештовують його близького приятеля Михайла Ялового. Хвильовий розуміє: невдовзі так буде з ним. Він зазирає у прірву і знаходить вихід: вибудовує драматургію високого і страшного спектаклю, яким кине виклик всім. Мішенню він не буде, не дочекаються, і він сам ставить крапку у своєму житті ­­– 13 травня 1933. Недаремно він любив цитувати Горація:

“В хвилину радости умій себе стримати,

І в хвилі розпачу заховуй супокій.

Бо, знай, однаково прийдеться помирати,

О, Делію, коханий мій.”

Письменник Микола Хвильовий: "Сьогодні 13-те. Пам'ятаєте, як я був закоханий у це число?"

Сидять: Тичина, Хвильовий, Куліш, Слісаренко, Йогансен, Коцюба, Панч, Любченко. Стоять: Майський, Епік, Копиленко, Сенченко, Іванов, Смолич, Досвітній, Дніпровський.

Оригінал статті на Читомо: Письменник Микола Хвильовий: “Сьогодні 13-те. Пам’ятаєте, як я був закоханий у це число?”

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

“Свій серед своїх”)) Флешмоб від Наталії Дев’ятко.

Ідея флешмобу #свої належить Наталії Дев’ятко, а запросила мене взяти участь Інна Камікадз. Правда, мені довелося трохи поламати голову над тим, як же краще буде розповісти про своїх читачів.

У мене на сьогодні на

Флешмоб #свої

Дякую любій письменниці Наталія Девятко (Natalia Devyatko), що започаткувала цей флешмоб. 

Суть флешмобу у тому, щоб автор розповів про своїх читачів. Які вони? Що саме цінують у його творах? Чому для них це важливо?

Наприкінці

Новини, подарунок та анонс

“Спіймати шахрая” добігає свого завершення – новина перша. Це була дуже крута авнтюрна історія, і хто ще не придбв передплату раджу робити це зараз, бо вже за кілька днів книга здорожчає.

“Стокгольмський синдром”

Запрошую!!!

Доброго всім часу доби. На годиннику 03:29 коли я це пишу вам… такий собі лист…. запрошую всіх переглянути нову книгу “Чорний кінь”. Перша глава опулікована. Має мій рекорд 10,000 слів. Ба навіть більше. Спойлерів робити не

Українська книжка здобула срібло на конкурсі European Design Award 2021

Творча майстерня «Аґрафка» здобула срібло на цьогорічному конкурсі комунікаційного дизайну European Design Award. Нагороду присудили за дизайн книжки «Куди і звідки» Романи Романишин та

Перейти до блогу

Нові автори

Обиденна Марія

Обиденна Марія – письменниця, авторка науково-популярних праць, перекладачка. Народилась у місті Чернігові. Закінчила Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченко за фахом історія, англійська мова та література. У Київському Міжнародному Університеті отримала ступінь магістра за спеціальністю англійська філологія. Мешкає у місті Києві. 15 років працює перекладачкою, авторкою науково-популярних та публіцистичних статей. Пише прозові твори і […]

Маргарита Проніна

Авторка двох романів: «Звичайна» 2015р. та «Закони дива» 2020р. Дехто називає мій основний жанр “інтелектуальна жіноча проза”. Веду невелику community для письменників: I.Publish та групу на ФБ «Як написати книгу?» – для мотивації молодих авторів та перших кроків у сфері літератури. Також є співаторкою збірки “Приготуй мені гарячого глінтвейну”. Замовити книги та поспілкуватися запрошую в […]

Zoriána Bezodnia Кількість робіт: 1 Тетяна Зінченко

Я – Тетяна Зінченко, журналістка, фольклористка, за другою освітою – психолог. Маю збірку поезій “Твоя щаслива пора року”, готується до виходу роман у новелах.

Сергій Ущапівський

Посилання на мій авторський сайт: poeziya-dushi.com Посилання на авторську сторінку в Фейсбук: Ushchapivskyi.Serhii Посилання на сторінку в Інстаграм: ushchapivskyi.serhii

Перейти до "Нові автори"