Письменник Микола Хвильовий: “Сьогодні 13-те. Пам’ятаєте, як я був закоханий у це число?”
![Письменник Микола Хвильовий: “Сьогодні 13-те. Пам’ятаєте, як я був закоханий у це число?” Письменник Микола Хвильовий: “Сьогодні 13-те. Пам’ятаєте, як я був закоханий у це число?”](https://cdn3.suspilne.media/images/resize/400x1.78/4a661719f2287d7c.jpg)
Ведучий Радіо Культура Юрій Шаповал у межах програми “Мить історії” розказує історію Миколи Хвильового.
“Той, хто вивів з рівноваги навіть Сталіна в Кремлі”
Сьогодні я розповім вам майже детективну історію. Її герой казав, що 13 – його улюблене число. “Сьогодні 13-те. Пам’ятаєте, як я був закоханий у це число?” , – написав він у передсмертній записці.
Народився 13 грудня 1893 року у місті Тростянець, Охтирського повіту, Харківської губернії в родині вчителя, а 13 травня 1933 у місті Харкові пішов з життя – вистрілив собі в скроню. Саме так вчинив у власній квартирі за номером 9, що була у Харкові – тодішній столиці України, – на 3 поверсі у знаменитому письменницькому будинку слова літератор Микола Григорович Хвильовий (справжне прізвище Фітільов).
У Харкові, на теперішній вулиці Культури 9, Хвильовий оселився у 1930 році, а поруч інші письменники. Для них власне зробили цей будинок, щоб зручніше було пильнувати за письменницькою братією, а потім її представників заарештовувати. Літературознавець Григорій Костюк про першу зустріч з Хвильовим написав ось такі дивні слова: “Непоказна середнього зросту, щупленька, зі смуглявим обличчям людина. Я глянув і остовпів. Оце Хвильовий? Це той, хто вивів з рівноваги навіть самого Сталіна в Кремлі?” – про невождистську зовнішність Хвильового і про те, що він вивів з рівноваги Сталіна своїми виступами літературної дискусії 1925 року.
![Письменник Микола Хвильовий: "Сьогодні 13-те. Пам'ятаєте, як я був закоханий у це число?" Письменник Микола Хвильовий: "Сьогодні 13-те. Пам'ятаєте, як я був закоханий у це число?"](https://cdn3.suspilne.media/images/resize/900x1.78/f9f87b2f61cb7900.jpg)
Хвильовий із дружиною Юлією Уманцевою та її дочкою Любою (Харків, кінець 1920-х).
“Гратися більше не дадуть, потрібна повна капітуляція”
Почуття свободи у Хвильового сягнуло апогею напровесні 1926 у третьому циклі його памфлетів “Апологети писаризму”. Це, я вам скажу, була справжня бомба. Заключний 13 памфлет мав скандальну, немислиму назву “Московські задрипанки”. Українська економіка – не російська і не може бути такою. Словом, Союз все таки залишиться Союзом і Україна є самостійна одиниця. “Малоросія вже одійшла “в область предания”. Росія ж самостійна держава? Самостійна! Ну, так і ми самостійна”.
Хвильовий майстерно обґрунтував цю тезу, знаючи, що буде далі. А далі був погром. Причому сигнал дав Сталін у листі до керівників тодішньої України. Хвильового звинуватили у національному ухилі, потуранню буржуазним націоналістам. Він спокутує гріхи публічними каяттями, але робить свою справу – гуртує навколо себе однодумців і доводить, що вчитися слід у Європи, а не у Росії.
“Україна доти буде пляцдармом для контрреволюції, доки не пройде той природний етап який Західна Європа пройшла в часи оформлення національних держав. Державна незалежність України неминуча, адже це пройшли всі народи Європи. Відтак протидіяти цьому – значить бути гальмом прогресу”. Одним розчерком пера Хвильовий перетворює на гальмо компартію і всіх її вождів столичних і регіональних. Ну хто ж міг йому таке пробачити?
Публічне шельмування Хвильового було майстерно зрежесовано. Його представляли націоналістом, фашистом, підголоском буржуазії та куркулів, він кається, але йому не вірять. Він розуміє – гратися більше не дадуть, потрібна повна капітуляція, перетворення на раба. І тут саме заарештовують його близького приятеля Михайла Ялового. Хвильовий розуміє: невдовзі так буде з ним. Він зазирає у прірву і знаходить вихід: вибудовує драматургію високого і страшного спектаклю, яким кине виклик всім. Мішенню він не буде, не дочекаються, і він сам ставить крапку у своєму житті – 13 травня 1933. Недаремно він любив цитувати Горація:
“В хвилину радости умій себе стримати,
І в хвилі розпачу заховуй супокій.
Бо, знай, однаково прийдеться помирати,
О, Делію, коханий мій.”
![Письменник Микола Хвильовий: "Сьогодні 13-те. Пам'ятаєте, як я був закоханий у це число?" Письменник Микола Хвильовий: "Сьогодні 13-те. Пам'ятаєте, як я був закоханий у це число?"](https://cdn3.suspilne.media/images/resize/900x1.78/ee648eed9ea0890b.jpg)
Сидять: Тичина, Хвильовий, Куліш, Слісаренко, Йогансен, Коцюба, Панч, Любченко. Стоять: Майський, Епік, Копиленко, Сенченко, Іванов, Смолич, Досвітній, Дніпровський.
Оригінал статті на Читомо: Письменник Микола Хвильовий: “Сьогодні 13-те. Пам’ятаєте, як я був закоханий у це число?”
Блог
90-ті, нульові й непокаране зло у романі «Хазяїн» Маркіяна КамишаМаркіян Камиш — добре відомий читацькій спільноті як сталкер і автор романів про Чорнобильську зону. У його новій книзі «Хазяїн» не буде Чорнобиля, але будуть ландшафти української Півн
У Харкові перейменували вулиці на честь Семенка, Йогансена й УшкаловаУ Харкові перейменують 48 вулиць та 3 станції метрополітену. Про це повідомили на сайті Харківської міської обласної адміністрації.
На мапі Харкова будуть зокрема такі вулиці:
вул. Гр
У Києві музей Булґакова знову облили червоною фарбою19 липня будівлю Київського літературно-меморіального музею Булґакова облили червоною фарбою. Про це музей повідомив на своїй фейсбук-сторінці.
«Замість поваги до закону, участі у грома
У межах всеукраїнського проєкту «Вільні читають українською!» вдалося зібрати близько 20 тисяч книжок для поповнення бібліотек та створення мобільних книжкових куточків у 6 деокупованих
У Мелітополі росіяни незаконно утримують журналістку Ірину ЛевченкоЖурналістку з Мелітополя Ірину Левченко незаконно утримують в одній з катівень у місті. Про це повідомило медіа «Новини Приазовʼя».
За словами сестри журналістки Олени Руденко, Ірину дв
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.