Письменник Микола Хвильовий: “Сьогодні 13-те. Пам’ятаєте, як я був закоханий у це число?”

Письменник Микола Хвильовий: “Сьогодні 13-те. Пам’ятаєте, як я був закоханий у це число?”

Ведучий Радіо Культура Юрій Шаповал у межах програми “Мить історії” розказує історію Миколи Хвильового.

“Той, хто вивів з рівноваги навіть Сталіна в Кремлі”

Сьогодні я розповім вам майже детективну історію. Її герой казав, що 13 – його улюблене число. “Сьогодні 13-те. Пам’ятаєте, як я був закоханий у це число?” , – написав він у передсмертній записці.

Народився 13 грудня 1893 року у місті Тростянець, Охтирського повіту, Харківської губернії в родині вчителя, а 13 травня 1933 у місті Харкові пішов з життя – вистрілив собі в скроню. Саме так вчинив у власній квартирі за номером 9, що була у Харкові – тодішній столиці України, – на 3 поверсі у знаменитому письменницькому будинку слова літератор Микола Григорович Хвильовий (справжне прізвище Фітільов).

У Харкові, на теперішній вулиці Культури 9, Хвильовий оселився у 1930 році, а поруч інші письменники. Для них власне зробили цей будинок, щоб зручніше було пильнувати за письменницькою братією, а потім її представників заарештовувати. Літературознавець Григорій Костюк про першу зустріч з Хвильовим написав ось такі дивні слова: “Непоказна середнього зросту, щупленька, зі смуглявим обличчям людина. Я глянув і остовпів. Оце Хвильовий? Це той, хто вивів з рівноваги навіть самого Сталіна в Кремлі?” – про невождистську зовнішність Хвильового і про те, що він вивів з рівноваги Сталіна своїми виступами літературної дискусії 1925 року.

Письменник Микола Хвильовий: "Сьогодні 13-те. Пам'ятаєте, як я був закоханий у це число?"

Хвильовий із дружиною Юлією Уманцевою та її дочкою Любою (Харків, кінець 1920-х).

“Гратися більше не дадуть, потрібна повна капітуляція”

Почуття свободи у Хвильового сягнуло апогею напровесні 1926 у третьому циклі його памфлетів “Апологети писаризму”. Це, я вам скажу, була справжня бомба. Заключний 13 памфлет мав скандальну, немислиму назву “Московські задрипанки”. Українська економіка – не російська і не може бути такою. Словом, Союз все таки залишиться Союзом і Україна є самостійна одиниця. “Малоросія вже одійшла “в область предания”. Росія ж самостійна держава? Самостійна! Ну, так і ми самостійна”.

Хвильовий майстерно обґрунтував цю тезу, знаючи, що буде далі. А далі був погром. Причому сигнал дав Сталін у листі до керівників тодішньої України. Хвильового звинуватили у національному ухилі, потуранню буржуазним націоналістам. Він спокутує гріхи публічними каяттями, але робить свою справу – гуртує навколо себе однодумців і доводить, що вчитися слід у Європи, а не у Росії.

“Україна доти буде пляцдармом для контрреволюції, доки не пройде той природний етап який Західна Європа пройшла в часи оформлення національних держав. Державна незалежність України неминуча, адже це пройшли всі народи Європи. Відтак протидіяти цьому – значить бути гальмом прогресу”. Одним розчерком пера Хвильовий перетворює на гальмо компартію і всіх її вождів столичних і регіональних. Ну хто ж міг йому таке пробачити?

Публічне шельмування Хвильового було майстерно зрежесовано. Його представляли націоналістом, фашистом, підголоском буржуазії та куркулів, він кається, але йому не вірять. Він розуміє – гратися більше не дадуть, потрібна повна капітуляція, перетворення на раба. І тут саме заарештовують його близького приятеля Михайла Ялового. Хвильовий розуміє: невдовзі так буде з ним. Він зазирає у прірву і знаходить вихід: вибудовує драматургію високого і страшного спектаклю, яким кине виклик всім. Мішенню він не буде, не дочекаються, і він сам ставить крапку у своєму житті ­­– 13 травня 1933. Недаремно він любив цитувати Горація:

“В хвилину радости умій себе стримати,

І в хвилі розпачу заховуй супокій.

Бо, знай, однаково прийдеться помирати,

О, Делію, коханий мій.”

Письменник Микола Хвильовий: "Сьогодні 13-те. Пам'ятаєте, як я був закоханий у це число?"

Сидять: Тичина, Хвильовий, Куліш, Слісаренко, Йогансен, Коцюба, Панч, Любченко. Стоять: Майський, Епік, Копиленко, Сенченко, Іванов, Смолич, Досвітній, Дніпровський.

Оригінал статті на Читомо: Письменник Микола Хвильовий: “Сьогодні 13-те. Пам’ятаєте, як я був закоханий у це число?”

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Добрі поради від Всесвіту.

Добрий вечір, мої любі!

 Слава Україні дорогі читачі й колеги

Вітаю усіх, Сьогодні я виклала ще один розділ книги

Покликання або Добрі Поради від Всесвіту 

 і на який ви чекали. Трішки смакоти у блозі для тих

86% діячів культури очікують збільшення популярності української культури у світі

72% українських культурних діячів передбачають збільшення патріотичного ухилу в культурі всередині країни внаслідок повномасштабної російсько-української війни. Про це свідчать результа

«Гра на вибування»: презентація книги відомого письменника у Чернівцях зібрала повну…

У Чернівцях 12 травня відбулася презентація книги «Гра на вибування» відомого публіциста, перекладача, письменника та критика Олександра Бойченка.

Захід зібрав повну залу Літературного целанівського

Моє Ца прогресивні домогосподарки

Пишуть багато про цільову аудиторію. Мені хочеться бачити такою прогресивних домогосподарок. Не тих, що посудомийки, а ті що люблять свого чоловіка усією душею. Знають, як йому важко приходиться на роботі й у захисті батьківщини.

Остання знижка на передплату Грішна

Любі мої, історія Вара і Єви в книжці “Грішна” доходить до свого завершення. Через днів п’ять буде фінал, тому продаж на деякий час (редегування) зупиниться. 

Не пропустить можливість купити зараз по заниженній

Перейти до блогу

Нові автори

Ірина Мостепан (Мельник)

Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]

Діана Анджейчик Кількість робіт: 6 Денис Нарбут

Народився 13 березня 1985 року в м.Армянськ (АР Крим, Україна). Після смерті батька, переїхав з матір’ю та братом в м.Вознесенськ, Миколаївська обл. Публікуватися почав з 16 років у друкованих газетах, книгахзбірниках, альманахах у м.Вознесенськ та м.Миколаїв та інтернетпорталах України. Протягом тривалого часу писав мало. З середини 2020 року повернувся до активного написання віршів та публікацій. […]

Ірина Каспрук

Я – Ірина Каспрук. Поетеса, авторка поетичної збірки “Вплітаючи квіти у своє волосся”. Друзі часто називають мене Сонячна, тому більше моєї поезії ви знайдете у соцмережах за #sonyachna. Детальніше ознайомитись з моєю творчістю можна ось тут : https://www.facebook.com/irkaspruk/

Камелія Кількість робіт: 8 Перейти до "Нові автори"