Першопост

Першопост

Першопост

З пройдешнім святом, кревні!

Отже, до чого це.

Письменництво і творчість зі мною все моє життя. Моє перше оповідання було написано в п’ять років, не записане – ще раніше. В психології є така цікава штука – коли ви щось робите природно, «як дишете», вам здається, що це ніби нічого не варте. Немає ціни, бо ну воно є, його багато, і всі, мабуть, так вміють, тож чого випендрюватись? Це згодом приводить до двох наслідків. По-перше, ви займаєтесь всім, окрім того, що вам справді дано і справді є частиною вашого єства. По-друге, у вас з’являється синдром самозванця. А ще, опціонально, додається і синдром відкладеного… чогось (задоволення, результату, визнання, початку чогось «справжнього» та «серйозного»). Я хворію всіма трьома пунктами одразу та купкою супутніх розладів і комплексів. І, може, так було б ще довго, якби не стався Лютий.

Зараз, під час війни, дуже багато що змінюється, переживається наново, переоцінюється, сприймається інакше. Думаю, після всього пережитого, після всього надуманого-передуманого я, нарешті, маю певну зрілість щодо того, щоб почати новий етап свого життя. У мене є безліч ідей та натхнення, у мене є хист (та хоч би і мізерний), у мене є бажання не тільки і не стільки самореалізовуватись, але й показати, що ми, українці, народ, який має безмежний потенціал, нереальні безодні нового, оригінального, свіжого, неповторного, офігенського, старовинного, новітнього, переробленого, інтерпретованого, пережитого, перетравленого, відчутого. Того, що ми можемо і більш за те – ПОВИННІ – принести і нашій рідній країні, і всьому світові.

Так, я не найталановитіша людина, може і не дуже обдарована, але байдуже. Я хочу додати свій голос до тих голосів, що зараз постають на теренах оновленої, омитої кров’ю та сльозами України. До тих голосів, які намагаються показати, які ми офігезні – і світові, і нам самим.

Я знаю, що це буде важкий та виснажливий шлях, але, сподіваюсь, він пройде недарма. І може моя зірка не спалахне на нашому зоряному небі, але я бодай зможу проторити комусь шлях до цього, подам приклад, надихну чи хоча б наштовхну на думку «як оце насмілилось, то чого я не можу?!». Мені і цього буде достатньо.

Тож, ось вам моя рука, приєднуйтесь. Ступимо на цей шлях разом!

 

#першопост #сутінкові_роздуми

Оригінал статті на Букнет: Першопост

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

У Чернігові відтепер є вулиці Олени Пчілки і Левка Лук’яненка

Депутати Чернігівської міської ради проголосували за перейменування 35 вулиць і провулків у місті. Про це повідомило інтернет-видання «Сіверщина».
Відтепер у місті з’явилися вулиці на ч

У Харкові пропонують назвати одну зі станцій метро на честь Василя Стуса

Активісти проєкту «Деколонізація. Україна» запропонували нові назви для п’яти станцій харківського метрополітену. Про це повідомили на фейсбук-сторінці проєкту.
Серед запропонованих пер

У червні в Україні зафіксували 13 випадків порушення свободи слова

У червні експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні 13 випадків порушень свободи слова, відповідальність за 2 з них — на росії. Про це свідчать дані щомісячного монітор

«Щиро — автор»: як українські письменники зберігають автографи колег

Деякі люди цінують книжки не лише через їхній зміст і наповнення важливою або цікавою інформацією, а визнають видання як мистецький артефакт. Часто ключову роль в особливому  сприйнятті

Фестиваль «Фронтера» оголосив програму заходів

IV Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» у Луцьку оголосив програму заходів. Про це повідомляє прес-служба фестивалю.
Фестиваль відбудеться 27-28 липня в Музейному просторі «Око

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"