Перша сольна передплата

Перша сольна передплата

Перша сольна передплата

Хочу подякувати всім моїм читачам за підтримку.

Анотація до книги “Зіграй мою наречену. Наречена для боса”

Маша працює на свого боса Тимура доволі давно. Між ними пару разів була іскра, але обидва вважали, що краще не ризикувати їхніми дружніми та діловими стосунками заради незрозуміло чого. На Тимура давлять батьки з тим, щоб хлопець почав більш серйозно відноситись до життя. Вони постійно ставлять йому в приклад його кузена, Артема, в якого вже і наречена є. І ось Тимур на одній з сімейних вечерь раптом каже, що вже давно зустрічається з дівчиною, і при цьому батьки її доволі добре знають, це Маша, його секретарка… Просто Тимур із Машею вирішили це приховувати до певного часу, але тепер готові до камінг-ауту! І от батьки щасливі, брат в шоці… Залишилось тільки “наречену” попередити..

ЗАВ’ЯЗКА РОМАНУ

— Так… Я поговорив з батьками, вони сказали, що я надто несерйозний і ненадійний, і що вони краще довірять нашу фірму моєму кузену, ніж мені. Вони завжди його любили так, ніби він їх рідний син!

— Але він жив з тобою, як рідний брат, в їхньому ставленні нема нічого дивного, — знизала плечима.

Я ж і сама була не єдиною дитиною в родині, але більш спокійно ставилась до того, що любов батьків належала не тільки мені. Так, інколи мені здавалось, що до неї, як до молодшої, вони були менш вибагливими та більш добрими і люблячими, але все одно розуміла, що скоріш за все це були прості ревнощі.

— Чому через те, що він залишився без батьків, я маю ділити з ним абсолютно усе? — знов зітхнув, прикладаючи склянку прохолоднох води до лоба.

Оце було улюбленим питанням Тимура. Він задавав його практично кожного разу, коли знов без запитань завалювався до мене. Насправді, це навіть починало злити, однак з іншого боку, це також було мило. Бо ж Тимур завжди був сильним і серйозним на людях, і тільки зі мною та Денисом міг поділитись чимось подібним.

— Не видумуй, — твердо і лаконічно сказала Тимуру.

— Я не видумую. Якщо він одружиться, то батько подарує йому мою фірму.

 

— Він ніколи цього не зробить. Дадуть навпіл, або щось таке, — це дійсно здавалось мені більш вірогідним.

— Ще й як зробить! Ніби ти його не знаєш… Він не хоче ділити фірму на шматки, — Тимур зітхнув. — Я теж не хочу.

— Ми з твоїм батьком бачились всього пару разів, — знизала плечима. — Не думаю, що цього достатньо, щоб дійсно знати когось.

-— Ви бачитесь мало не щотижня, — непогодився Тимур.

— Те, що він проходить повз мене коли крокує до твого кабінету не значить, що ми з ним «бачимось», — зауважила тихо.

— Не важливо, — сказав Тимур. — Зараз мені треба хоч якось довести батькові, що я теж серйозний. І що саме я маю очолити фірму.

— Невже ти й на тверезу голову будеш говорити мені про якихось там наречених? — в шоці перепитала його.

Я все ж не була готова до цього… Не коли він тверезий. Чи зможу я тримати обличчя? Чи витримаю його натиск? Чи зможу відмовити?

Купа питань крутилися одночасно в моїй голові і цей мій стан мені зовсім не подобався.

— О, то я вже казав? — усміхнувся. — Так, ти маєш допомогти з цим. Бо ж мені не підійде якась з наших акторок, це буде надто очевидно, — почав з ентузіазмом розказувати він. — В ідеалі кандидатка мала б давно бути біля мене, щоб батьки її бачили, але все одно не знали достатньо близько, —Тимур раптом подивився на мене і на нього ніби зійшло осяяння.

— Ні, — захитала головою в знак заперечення, коли почала розуміти, до чого він веде. — Я ніколи і нізащо не буду грати твою наречену!

Розділи роману чергуються від Тимура та від Маші, роман написаний від першої особи. Так як вище я дала вам шматочок від Маші, зараз дам і від Тимура:
 

— Невже Артем вже в курсі? — здивувалась мама. — Ти познайомив її з ним раніше, ніж з нами?

— Напевно, можна і так сказати, — усміхнувся і подивився прямо на маму. — А взагалі-то, ви теж її знаєте.

Я хотів потягнути інтригу ще, однак Артем все видав за мене:

— Машка, його секретарка, — сказав брат.

— Маша, донька наших партнерів? — перепитала мама. — Ні, ну ще пару років тому я підозрювала щось таке, але.. 

— Ми не одразу зрозуміли наші почуття, — вирішив втрутитись раніше, ніж брат продовжить ламати цю комедію. — Але нещодавно зізналися одне одному, от. Зустрічалися таємно, — придумував я на ходу. — Бо не знали, чи вийде щось, не хотіли, щоб це вплинуло на співробітництво. Але тепер, коли в усьому розібрались і вирішили жити разом, в принципі можна і зізнатись.

Авжеж, про «жити разом» я загнув… Але ж вони не будуть перевіряти?…

Я подивився на маму, очі якої так і горіли, і зрозумів, що блін… Будуть. Якщо і не провіряти, то як мінімум просто напрошуватись в гості. Точніше, не будуть, а буде. Конкретно мама.

— Як же це прекрасно! — вона сплеснула долонями.

А я дивився на брата і не міг зрозуміти, чи то він думки мої читає, чи запхнув мені десь жучка. Серйозно, не можна так добре читати іншу людину… Шпигун блін.

Далі вечеря проходила доволі спокійно. Ну якщо не рахувати всіх цих маминих напутств щодо побуту та сімейного життя: останній раз вона так про все це розповідала коли Артем тільки-тільки з’їхався зі своєю Кріс.

Кріс, до речі, була доволі відомою інста-блогеркою в англійському сегменті ринку: розповідала про Україїну, розвінчувала більшість міфів про неї для широкого загалу іноземців.

Батьки не надто розуміли сутність її професії, однак вона заробляла на рекламі в своїй інсті та на інших каналах мало не як ми, співволодарі однієї з найбільших мереж піар-компаній в Україні.

— Синку, я вирішила! — раптом сказала мати. — Ви маєте якомога скоріше прийти до нас на вечерю! І ти, Артеме, теж. Ви обидва!

Ми з братом переглянулись і зітхнули: якщо мамі щось стукнуло в голову, то вона обов’язково цього доб’ється…

Але які б почуття не мали ці двоє одне до одного, чи піде ця гра в наречених їм на користь? І що буде, коли до Маші почне залицятись її перше шкільне кохання, а Тимур через ревнощі поведе себе ненайкращим чином? Все це ви вже можете прочитати в моєму романі.  

 

Дякую за підтримку,

ви найкращі,

Ваша Влада Холод/Анфіса Сметаніна

 

Оригінал статті на Букнет: Перша сольна передплата

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Закон про мову зобов’яже місцеві друковані медіа виходити українською

З 16 липня для місцевих друкованих медіа набуває чинності 25 стаття закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка зобов’язує медіа мати версії держ

Лондонський книжковий ярмарок очолюватиме новий директор

Новим директором Лондонського книжкового ярмарку стане Адам Ріджвей. Про це Читомо повідомила заступниця виконавчого директора PR-компанії Midas Амелія Найт.
Раніше ярмарок очолював Гар

Оце кіно! Або як розповісти підліткам про кінематограф?

Ольга Бірзул. Твоя книга про кіно. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2024. — 164 с. / 14+
 
Не кожен, хто вважає себе кіноманом, здатен відрізнити фільми нової французької хвилі від ар

Проєкт Читомо і PEN «Слова і кулі» вийде друком у форматі книжки

В Україні виходить друком збірка інтерв’ю з українськими письменниками та журналістами, які стали військовими та волонтерами «Слова і кулі».
До видання увійдуть розмови з людьми, які «р

Створили петицію щодо усунення Булґакова з публічного простору

Громадські активісти закликали підтримати петицію щодо усунення Міхаїла Булґакова з публічного простору Києва. Про це йдеться у петиції на сайті Київської міської ради.
Автор петиції —

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"