Перша зустріч! Частина 1.

2021-07-10 03:51:44 Каміла Дані

Перша зустріч! Частина 1.

 Доброго вечора  мої любі

Отож поїхали:

           КРАЛЯ ну-у тут відразу два в одному 🙂

☕Хочу зробити  крок в бік і врізався в щось тверде. Відскакую і розумію що падаю. Готуюся до падіння, зажмурюю очі. Господи, тільки б нічого не зламати мені, в понеділок на роботу, проноситься в голові!

І раптом мене ловлять. Чую подих біля вуха, запах парфумів, це чоловік. Боже, який аромат здуріти  можна! Відкриваю одне око, дивлюся на обличчя свого рятівника. Твою дивізію, це той самий красень, який стояв біля барної стійки. Відкриваю  друге око, звільниться не  пробую. Для чого? Мені так добре в його обіймах. А цей запах, зводить з розуму. Прикриваю знову очі, сама тягнусь до його шиї та шепочу на вушко:

– Ти так солодко пахнеш, так би й з’їла кусочок! – який офігенний сон. Сон ?! Чи ні, нічого не розумію. Все через алкоголь, занадто багато випила коктейлів.

Швидко відкриваю очі. Блін, це не сон !!! Дурепа, дурепа проноситься в голові як ураган. Потрібно  викручуватись, терміново! Блін, що робити. Ляль де ти ??? Дивлюся на свого рятівника, ляскаю віями, намагаюся придумати як врятувати свою дупу.

Такий гарний: прямий ніс, вольове підборіддя, очі кольору моря, легка неголеність. Ммм, який сексуальний і руки ….. Так, стояти … Не в той бік думаю, що ж робити?

Дивимося один одному в вічі, та раптом він починає сміятись, нахиляє голову на бік, затискаючи мене ще тісніше, своїми лапами.

– А ти оригінальна, так мені, ще ніхто не дякував ! – о, яка гарна посмішка. Цікаво на смак ці губи такі ж солодкі як і його парфум?

Все, мене понесло. Завтра буде соромно, але сьогодні сподіваюся, що буде добре і приємно.Так що прощай розум, зустрінемося завтра!

– Багато дякували? – питаю й обіймаю його за шию.

– Ні, ти перша! – бреше й не червоніє. Починаю сміятися запрокинувши  голову назад. Випрямляюсь  та з усією серйозністю запитую.

– Тільки не говори, що ти ще незайманий? – заглядаю йому в очі, а там бісики скачуть. Значіть, грає зі мною. Ну що ж, нумо пограймо!

– Я? – дивіться прямо на груди, облизує пересохлі губи. Підіймає свої потемнілі очі. Притискає, ще ближче до свого тіла, хоча я вже думала ближче нікуди.

– А ти як думаєш красуня? – протягує  однією рукою по хребту, вище і вище, поки не знаходить мою потилицю. Запускає свої пальці мені в волосся, і я вже майже муркаю. Обожнюю, коли мені масажують голову, гладять волосся.

– Ти така, мм, чутлива!  –  хрипкий голос немов, постріл в моїй голові. Протягую долонями по його грудях, відчуваю  як напружилися   м’язи.Обіймаю за талію, підіймаю голову, він нахиляється до мого обличчя, так, що наші чола, та кінчики носа притуляються. Двоє тяжко дихаємо.

☆☆☆

Відчуваю, як мене починає трусити, від близькості цього чоловіка, не витримую, проводжу язиком по губах.Як солодко!Через мить він перехоплює ініціативу. Його язик на всю господарює у мене в роті. Штовхає його якомога глибше. Кайф. А як цілується, ноги починають тремтіти.☕

ЗАМОВЛЕННЯ ВИКОНАНО! Памятаєте як вони зустрілися?!

☕- Вибачте, — чоловік повертає голову в мій бік.
– Тут можна вийти раніше, — так, питання тупе, з огляду на те, що ми на висоті понад дві тисячі метрів.
– Дівчино, за вами хтось женеться? – гірше у мене на хвості колишній чоловік зі своєю новою дружиною.
– Щось типу того, — посміхаюся, дивлячись на своє відображення в його окулярах.
– Колишній? – запитує чоловік, піднімаючи куточки губ.
– Ага, хоч бери й стрибай, чесне слово, немає бажання з ним перетинатися.
– Якщо хочете наступні пів року жити в травматології, то, будь ласка, – починає іржати, олень, блін.
– Але є й інший варіант, — знімає окуляри, дивиться на мене з хитринкою, зеленими як трава очима.
– Завтра мені потрібна компанія для одного заходу, якщо ви погодитеся піти зі мною, то сьогодні ваш колишній чоловік буде ховатися від вас. По руках? – знявши рукавички простягає мені руку.

☆☆☆

Ти чого, люба, тобі погано? – Валік, щоб біс його забрав, охоплює обличчя долонями та цілує прямо в губи.
Я трохи свідомість не втратила. Колишній чоловік дивиться на все це з відкритим ротом, а його пасія тільки хмикає.☕

Перша зустріч ЛЯЛЬКИ та МИШКА 🙂

☕Височенний, широкоплечий, біла  футболка, яка облягає його м’язи, ось-ось піде по швах. Його що помпою качали?! Таким бульдозером можна асфальт закатувати. Ні, ну я звичайно бачила качків, але щоб ось прям як ця шафа, зустрічаю вперше. Крокує на зустріч, зупиняється в метрі від мене, нависаючи як гора. Бульдозер, під такого потрапити відразу можна заповіт писати. Блін, мало мені було проблем, так ще й цей трактор, будь воно….

– Ти що комашка під колеса лізиш? – питає. О, краще не треба мені хамити, я звичайно не самовбивця, але витирати об себе ноги не дам.

– Шановний, це ви в мене врізалися, так, що вина повністю ваша, — посміхаюся самою щирою посмішкою, на яку тільки здатна жінка, коли у неї трясуться ноги та адреналін кипить в крові. Знімає окуляри, дивиться на мене чорними як ніч очима, капець, відразу пропадає настрій сперечатись та кричати. Хочеться скочити в машину і рванути на край світу.

☆☆☆

Тут буде без поцілунку;-)☕

ШЛЮБНА НІЧ, думаю Ви ще пам’ятаєте їхню зустріч?!

☕Ну і в якому місці він красунчик? Буйвіл! Що в ньому привабливого, не зрозумію? Страшний і навіває страх. Саме страх я відчула, подивившись на цей екземпляр! Вперше за сім років!
Коротко пострижене, чорне, як попіл волосся, борода густа, в міру довга. А з цієї темряви, немов два діаманта, світяться світло-блакитні очі. Ніс прямий, риси обличчя правильні. Але тіло чоловіка, немов тулуб ведмедя. Руки немов лапи. Плечі широкі, можливо, він навіть високий, але поки він сидить, не зрозуміло. Одягнений в бордовий дорогущий костюм і сорочка, трохи світліше тону костюма, тканина облягає дуже тісно тіло. І звісно краватка. Сидить, закинувши ногу на ногу, рукою підпирає підборіддя, чухаючи бороду. На зап’ясті золотий годинник, а на тильній стороні долоні красуються грубі вени.
Енергетика у чоловіка, який сидить навпроти, просто жахлива. Я добре відчуваю хвилі злості та агресії, які виходять від єдиного тільки погляду. Він мовчки дивиться на мене, немов  на товар в магазині.
– Ще раз приношу свої вибачення! – кажу рівним голосом.Він продовжує витріщатися на мене, трохи змінивши позу, в якій сидів. Дихає рівно, шумно, немов розлючений бик. Буйвіл, тільки роги прикласти до голови й готово!

☆☆☆

Ягідко, не зли мене! – штовхає слова крізь зчеплені зуби. Однією рукою повільно проводить по передпліччі. Навіть через піджак я відчуваю, як моя шкіра горить від його пальців. Яромир продовжує підійматися рукою все вище і фіксує свою долоню у мене на потилиці. Різко притягує до себе, обпаляючи своїм гарячим диханням шкіру моєї шиї. Дихає часто і рвано…….. Мене ніби пронизує блискавка, я забуваю як дихати, хочеться впасти з ним в ………. Сама того не розуміючи, я інтуїтивно упираюся в груди чоловіка нігтиками. У голові починає шуміти, і це вже не від стрибка гормонів в організмі, а від присутності та дій цього чоловіка, який своєю сутністю починає мене поглинати, затягуючи у свій вир.☕

Любі мої, поділіться зі мною, які Вам перші зустрічі запамятались найбільше і поцілунки звісно. Не тільки з моїх книг можна і з інших, надзвичайно цікаво! І НАВІТЬ ВАШІ ІСТОРІЇ Я ПОЧИТАЮ ЗАЛЮБКИ. Чекаю Ваших коментарів!

Ваша Каміла♥️

Оригінал статті на Букнет: Перша зустріч! Частина 1.