Перегорніть сторінку разом із Уляною Пас❤

Перегорніть сторінку разом із Уляною Пас❤

Перегорніть сторінку разом із Уляною Пас❤

Привіт!

Ця історія ніжна, чуттєва, а ще… а ще надто емоційна. Дівчина втрачає свого коханого у страшній аварій, і винною у його смерті роблять її. Але що, якщо її вини тут немає? Чи, може, є? Думаю, з часом Уляна нам розповість.

А поки ви думаєте, чи читати цей роман, я поділюся маленькою частинкою цієї історії. Готові? Поїхали!!!

 

Анотація до книги “Перегорни сторінку”

Відчувати себе не такою, як всі. Не вірити у казки, адже реальність занадто жорстока. Заховатися від світу глибоко у своїх думках. Здається, ідеальний план… Тільки все змінюється, коли у моє життя приходить він. Щирий, ніжний, особливий… Він поверне мені здатність усміхатися. Кохати… Вірити у те, що життя не закінчується на одному важкому моменті. Воно продовжується, якщо поряд буде той, з ким не страшно розпочати усе спочатку…

 

 

У тексті є: сильні почуття, помилки минулого, харизматичний адекватний герой

Уривок 1:

 

Коли машина зупиняється і чутно лише стукіт дощу по зім’ятому корпусу автомобіля, я знаходжу в собі сили відкрити очі. Перше, що бачу: власні руки, залиті кров’ю, що продовжують стискати кермо. А коли переводжу погляд вперед, з горла виривається не то схлип, не то скиглення. 

Андрій лежить просто на капоті в якійсь незрозумілій позі. Його руки й ноги, наче у зламаної ляльки. Обличчя залите кров’ю, а очі… відкриті та погляд спрямований просто на мене. 

– Андрюш… – голос наче не мій, і виходить занадто тихо. Дощ змиває кров з обличчя хлопця, а я пізно розумію, що він не рухається, і навіть не моргає. – Ти чуєш мене? Прошу, прокинься!

Я продовжую плакати, і це все, на що мене вистачає. Зовсім не відчуваю власного тіла, але зараз не це мене хвилює. 

Андрій… Він же не помер, правда? 

 

Уривок 2:

В універі мене назвали вбивцею, зі мною більше ніхто не спілкувався. Я стала ізгоєм, і ніхто не хотів розуміти, що й мені було не легше. 

Я не хотіла, щоб Андрій помер. Не хотіла, щоб все сталося саме так. Клята погода, і його п’яні домагання… Тільки я знала правду, як усе було насправді. Шкода лише, що мою версію подій ніхто не хотів слухати.

Довелося залишити університет, тому що у мене більше не було сил бачити ці погляди та слухати нашіптування за спиною. Хтось розпустив чутки, що я навмисне спричинила цю аварію, тому що дізналася про численні зради Андрія. І найсмішніше те, що зради дійсно були, тільки дізналася я про них вже після смерті хлопця.  

Та якщо я думала, що, залишивши навчання, щось зміниться, то сильно помилялася. Образи, та навіть погрози, сипалися у бік моєї матері й навіть молодшої сестри, котрій всього п’ятнадцять. 

Так тривало майже пів року, а тоді я наважилася на радикальний крок. Не могла більше дивитися на те, як плаче моя сестра, і як мовчки тримає все у собі моя мама. 

 

Читати тут!

Оригінал статті на Букнет: Перегорніть сторінку разом із Уляною Пас❤

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Знижка і спекотний бонус!

Друзі!

У збірці “Доторкнись” з’явився новий розділ, під назвою “Вперше”. Це більш відверта версія однієї зі сцен книги “Хороша дівчинка для циніка” .

А ще, тільки 30.09 на книгу “Хороша дівчинка для циніка”

Лсти кохання зі Знижкою!

Вітаю, мої любі Натхненники!!!

ЗНИЖКА 20%

«ЛИСТ НА РІЗДВО»

(книга без вікового обмеження)

Це найніжніша історія кохання, сповнена тепла, затишку та добра. Кохання, віра, мрії, сім’я та дива, які ми робимо своїми

Маленьке свято, трішки подарунків!

Слава Україні:)

 

Може ви пам’ятаєте ще з минулого року маленьку традицію “коли в мами свято мама, дарує подарунки”.

В мене сьогодні маленьке свято, тож я не могла залишити свою літродину без подарунків.

Насамперед

Валерія Богуславська. «Московським жінкам»

(і чоловікам)             Москва чи Моква? – Болото!Недаремно – Болотна площа,Мізки вам недарма полощуть,Ніби всі ви – дружини Лота; Ніби варто лиш озирнутись,Як ведуть на убій чоловіка,Щоб на стовп сол

Марафон НІ Дня Без Проди

Сьогодні вирішила поставити перед собою амбітну задачку:

До завершення книги 11 ГОДИН ПІД ЗЕМЛЕЮ планую кожен день без перерви на вихідні викладати продочки. Це щось типу особистого виклику, але читачам думаю також сподобається

Перейти до блогу

Нові автори

Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Софія Заяць

Мій роман піднімає декілька тем: 1 Тема сексуальних домагань , через чоловіків і призму винуватий сам. 2 Ціна людського життя. 3 Тема технологій за якими люди не бачать людей. В мому фентезі є 4 основних легенди які формують його кістяк. 1 Мору (малі деталі є в Арці Істина ангела , один з найулюбленіших персонажів бо […]

Тоня Твіст

м. Київ Письменниця, перекладачка, авторка освітніх програм в «Lucky Academy». Пише для дітей та дорослих. Також пише детективи. Випускниця літературних шкіл, курсів та академії детектива. Публікується під псевдонімом в різних літературних журналах та збірниках. Лавреатка та фіналістка багатьох літературних конкурсів, серед яких: міжнародний літературний конкурсу до Дня Студента, (Канів, 2019); міжнародний літературний конкурс «Коли наблизитися…» […]

Ірина Мостепан (Мельник)

Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]

Діана Анджейчик Кількість робіт: 6 Перейти до "Нові автори"