Остап Нижанківський: історія мрії, яка так і не здійснилася

Остап Нижанківський: історія мрії, яка так і не здійснилася

Україна могла мати свого Моцарта, якби не вчинок людини, яка вважала, що робить добро. Остапа Нижанківського вважали фундатором українського відродження, але його шлях був тернистим. Про це пише dyvys.info.

Він народився на Стрийщині у родині, де кілька поколінь чоловіків приймали священичий сан. Походив із багатодітної сім’ї: всього їх було дев’ятеро братів і сестер. Із самого дитинства хлопець марив музикою: умів грати на фортепіано і флейті та вчився ночами писати ноти. У 7 класі Остап Нижанківський створив гурток із друзів, щоб таємно від москвофілів і поляків співати пісень. Саме тоді він написав першу пісню на слова Кобзаря «Вітер в гаї нагинає». Згодом за це його було відраховано зі школи – попереду була служба у війську. «Передо мною став тоді 24-літній молодий вояк у синіх штанах, у темно-синій блузі з двома зірочками на комірі. Був це рідкий тип гарного мужчини з незвичайно симпатичним обличчям, із кучерявим волоссям, зачесаним посередині голови. Був він рослий і стрункий. На очах мав він «цвікер». Поява Остапа викликала на мене незвичайно миле враження», – згадував Кирило Студинський, філолог, громадський діяч.

Остап
закінчив службу у війську, а пізніше повернувся і продовжив навчання у
Львівській академічній гімназії. Львів його дуже захоплював і надихав. Тут він
дебютував на вечорницях «Руської бесіди», присвячених перекладачу та
письменнику Олександру Кониському. На вечорі Остап Нижанківський керував хором
«Академічного братства». Тоді прозвучало дві його композиції: «Вітер» на слова
Кониського і «Не гармати грають нині» на вірш Франка. «Був Остап незрівнянним
диригентом. На даний знак камертоном ми ставали карно біля нього. Ніхто з нас
не смів тоді навіть зашелестіти нотами. З його руки, а ще більше з його обличчя
ми вичитували, як маємо співати та модулювати пісню, ми вчилися від нього
пошани для пісні», – казав Кирило Студинський. Молодий музикант організовував
концерти і заявив про себе як композитор творами «Гуляли» та «З окрушків» на
слова Юрія Федьковича. Згодом заснував видавництво «Бібліотека музикальна», де
оприлюднив заборонені цензурою композиції Миколи Лисенка, Михайла Вербицького
та Анатоля Вахнянина. Його досягнення помітив сам Лисенко і відзначив його
твори як глибоконародні.

Коли Остап почав замислювати про своє майбутнє і
хотів пов’язати своє життя з творчістю, то написав листа Лисенкові з проханням
про допомогу перебратися до Києва. Попри всі заборони батька, який говорив, що
музикою на життя не заробиш, юнак сподівався на підтримку маестро, але так і не
отримав зворотного листа. Тому за батьківським словом уступив до Львівської
духовної семінарії, але не покидав музики і був диригентом хору. Отець
Нижанківський створив українську молочарню кооперації в Галичині – «Маслосоюз».
Він любив повторювати: «Для розвою краю я міняю диригентську паличку на
молочарську кружлівку…».

Остап
очолював «Маслосоюз», продукти якого продавали по всій Європі – до Першої
світової війни. Після похорону батька він знайшов удома лист і одразу зрозумів,
що це. Відповідь на запитання, чому його музична мрія так і не здійснилася,
була у нього перед очима, адже тримав у руках лист від Миколи Лисенка.

Згодом мрію Остапа Нижанківського реалізував його син Нестор, ставши музикантом. У 1918-1919 рр. отець Остап Нижанківський входив до складу Української Національної Ради ЗУНР-ЗО УНР, очолював повітовий комісаріат Стрийщини. 13 травня 1919 року Стрий окупувало польське військо, почалися розстріли, репресії. Першою жертвою став Остап Нижанківський. Обдурений стрийським старостою Потоцьким, котрий обіцяв йому безпеку, з огляду на гуманне ставлення до поляків, Нижанківський залишився в місті й у травні 1919 року, після арешту польською окупаційною владою, був розстріляний без суду в Стрию. Крім того, окупанти відібрали 800 тисяч корон «задаткової каси», які йому були довірені на зберігання. Похований у Стрию на кладовищі в родинному гробівці разом із дружиною Оленою Нижанківською (Бачинською). Нижанківський – автор популярних донині хорових творів («Гуляли», «З окрушків» на слова Юрія Федьковича, «В’язанка слов’янських гімнів» та сольних пісень на вірші Т. Шевченка — «Вітер в гаю нагинає», «Минули літа», «Наша дума, наша пісня», для голосу з фортепіано «Не видавай мене заміж», «І молилася я», «Пісня вечірня», «О не забудь», «В гаю зеленім»), сольних ансамблів на слова українських поетів, багатьох хорових творів, обробок народних пісень (збірка «Українсько-русинські народні пісні», 1907). Автор колядок «Бог ся рождає», «У Віфлеємі тайна явилась велика», «Во Віфлеємі нині новина».

Підготувала Христина ЧЕМЕРИС

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Остап Нижанківський: історія мрії, яка так і не здійснилася

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

О котрій годині ви сідаєте за читання?

В довоєнні часи мені вдавалося почитати тільки дорогою на- з роботи. В шкільні та студентські роки читати вдавалося і вдома, і на навчанні, хоч щодня і щогодини (мабуть, частково, це через дефіцит друзів). Зараз, хоча

Види фентезі. Короткий огляд. Класичне Літрпг

Доброго ранку, дорогі читачі. Сьогодні у нас піджанр з якого власне і почався сам жанр (так, вийшов каламбур і все ж таки вважаю, що цей вид варто виділити окремо).

Класичне ЛітРпг

Головні умови:

1. герой точно знає, що

Знижка -25% + новини

Слава Україні!

Сьогодні діє знижка -25% на даний роман!

У тексті є:мажор, студенти гумор, незаймана героїня

Анотація до книги “Моє очкасте нещастя”

Все почалося з того, що мені час від часу доводиться бути феєю

Пропоную прочитати дану інформацію.

Сьогодні діє знижка на книгу – “Я буду зверху. Ти не проти?”

  Я буду зверху. Ти не проти?

Я вагітна від мого викладача. Від чоловіка, який викинув мене зі свого життя. Розтоптав.
Я навчилася жити без нього. Навчилася

Марія Морозенко. З Україною в серці

Бринить у кожнім серці Україна,Як промінь сонця в росяних стежках. Вдивляється у світ очима сина,Колоситься духмяно у стіжках.Гаями шелестить і вітровієм, Цвітінням саду, щебетом гаїв.Тремтить сльозою ч

Перейти до блогу

Нові автори

Софія Заяць

Мій роман піднімає декілька тем: 1 Тема сексуальних домагань , через чоловіків і призму винуватий сам. 2 Ціна людського життя. 3 Тема технологій за якими люди не бачать людей. В мому фентезі є 4 основних легенди які формують його кістяк. 1 Мору (малі деталі є в Арці Істина ангела , один з найулюбленіших персонажів бо […]

Тоня Твіст

м. Київ Письменниця, перекладачка, авторка освітніх програм в «Lucky Academy». Пише для дітей та дорослих. Також пише детективи. Випускниця літературних шкіл, курсів та академії детектива. Публікується під псевдонімом в різних літературних журналах та збірниках. Лавреатка та фіналістка багатьох літературних конкурсів, серед яких: міжнародний літературний конкурсу до Дня Студента, (Канів, 2019); міжнародний літературний конкурс «Коли наблизитися…» […]

Ірина Мостепан (Мельник)

Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]

Діана Анджейчик Кількість робіт: 6 Денис Нарбут

Народився 13 березня 1985 року в м.Армянськ (АР Крим, Україна). Після смерті батька, переїхав з матір’ю та братом в м.Вознесенськ, Миколаївська обл. Публікуватися почав з 16 років у друкованих газетах, книгахзбірниках, альманахах у м.Вознесенськ та м.Миколаїв та інтернетпорталах України. Протягом тривалого часу писав мало. З середини 2020 року повернувся до активного написання віршів та публікацій. […]

Перейти до "Нові автори"