Оновлення чекають на своїх читачів.

2021-06-06 15:24:45 Натіко Маер (NAtiKO)

Оновлення чекають на своїх читачів.

Привіт, любі мої. Вдячна всім, що приділяєте увагу моїй творчості. Нові глави вже на сайті. Сьогодні дійла й до своєї містичної книги “Афродіта – народжена Смертю”, тож чекаю Ваших коментарів.

Сподіваюсь на Ваше розуміння й підтримку.

Будь ласка, не забувайте про свої коментарі, вони надихають мене й допомагають творити далі)) А також нових читачів за прошую ПІДПИСАТИСЬ НА МЕНЕ.

Зараз пропоную трішки ознайомитися з новими главами):

“Афродіта – народжена Смертю”

 

— Вирішив тримати мене полонянкою?

— Чому б ні? — розсміявся він.

Афродіти заплющила очі й прикрість охопила дівчину. Безсмертна вже змирилася зі своєю участю в цьому житті, але ніяк не думала залишитися в невагомості.

Знову на її шляху з’явився Бог, котрий прагне володіти нею. Нехай не змушує до прихильності, але ж не відпускає. Геліосу набридло знаходитися самому в цьому місці й тому вирішив знайти собі компанію.

—  Ти повинна бути вдячна, що я подарував тобі життя. Тому не набридай своїми допитами.

Невже я не можу нічого зробити? Тепер залишається сидіти тут й чекати. Але чого саме?

“Незаймана”

«Мене просто так не підкорити! — кричало в моїй голові. — Я, Ліна, виховувала в собі стерву не один рік й звичайний поцілунок не зламає мене, яким би приємним він не був!»

Все ж таки зібралася з силами й винагородила цього нервового залицяльника. Він отримав смачний удар в пах. Сергій відсторонився, скорчився від болю й притримався, від падіння, обпершись о стіну клубу.

Я ж стряхнула головою й повернулася до Олега. Якщо цьому ревнивцю не дійшло там, на вулиці, доведеться просити допомоги в нового знайомого. Сподіваюсь Сергій не накиниться на нього, бо розміри занадто відрізняються, на користь Олега.

— Довго тебе не було, — щойно я порівнялася зі столиком, новий прихильник притягнув мене до себе за руку.

— Закоти губу! — випалила я.

Певно, сьогодні день роздачі ударів в дітородний орган. Якщо й цей не припинить, то я за себе не відповідаю. Я хоч й маленька, на вигляд, але елементарними прийомами захисту володію.

— Дівчинко, я бачу, що ти не проти розважитись, — криво усміхнувся він. — Тож пропоную усамітнитися.

— Дарма сподіваєшся, я нікуди з цього місця не поїду! — різко підвелась й хотіла піти, але гора виросла переді мною.

— Я пропоную полюбовно: їдьмо зі мною. Тобі сподобається.

Лише ВИ, мої читачі, своєю підтримкою надихаєте мене творити з новою силою, втілювати у життя все нові та нові історії, самовдосконалюватись!

Оригінал статті на Букнет: Оновлення чекають на своїх читачів.