Оля Калініна. «це літо на запах втоми…»

Оля Калініна. «це літо на запах втоми…»

***
це літо на запах втоми
кожної клітини тіла
це літо на смак солі
від сліз і поту
це літо на колір фіолету
синців під очима
минатимуть ночі
летітимуть години
стираючи дні
скорочуючи сонце
чутимеш цвіркунів
бачитимеш трави
лічитимеш птахів

і прийде осінь
із запахом літа
і буде дощ
зі смаком вітру
і буде сон
з кольором ночі
 
 ***
щодня вигризаємо себе
вгризаємося в життя
у землю
закопуємо свої страхи
під листя
ховаємо мрії
посипаючи пилом
від вроків
щодня безкраї дороги
крізь нічні жахи
повз спраглість
прожитого дня
терпкого мов полин
вертаються з полону
чужих рук

і ледве чути рух крил
якими наші душі
роздмухують пил
із наших мрій
і ледве чути з-під землі
голоси і сміх
бо день минув
а ми досі живі
 
 ***
ти показуєш мені свої шрами
як проступають на шкірі
візерунки міст
як випинають вони свої биті спини
і посічені кінцівки
а з вирваних з корінням судин
кров стікає на груди
туди де помпа відкритого серця
перекачує її знову у вени
ти показуєш мені свої шрами
і невидимі міста
оживають на їхній мапі
ось Київ і Харків
Тростянець і Охтирка
Ірпінь і Маріуполь
Рубіжне і Чернігів
а ось я
десь на кістках твоїх стегон
плачу
бо досі жива
 
 ***
як вода огортає тіло
з його опіками і шрамами
так і тиша сповиває нас
поміж рядами будинків
з темними очицями
бездонних цямрин болю
з глибини яких
чути лише свист вітру
і стогін заліза
вирваного з опори
як дощ змиває втому
з облич перехожих
що позирають на вибиті вікна
нишком
аби не проявляти інтересу
до чужої смерті й горя
так і присмерк життя
лікує втому від ран
як час вислизає з рук
висмикнутою чекою
так і простір звужується
до однієї точки
до однієї опори
якою
на жаль
не перевернути світ
 
 ***
перші вечори проводити під землею
кутаючись у холод мов у річку льоду
запиваючи біль окропом і трохи чаєм
і їсти половинку мандаринки з паштетом
просто щоб стало сил заснути
тривожним чутливим сном
заколисаною гулом нічного метра
і схоплюватися щогодини
чи твої речі тут
чи ще стерпні новини
а затертий екран смартфона
блимає що скоро розрядиться
натякаючи поспи прочитаєш згодом
але ти вперто гортаєш повідомлення
допоки руки і ніс не скрижаніли
тож ти встаєш і ходиш аби зігрітися
сонно хитаючись біля жовтої лінії
за яку невидимий голос
завжди застерігає не заходити

завжди але не сьогодні
коли поїзд це лише притулок
у підземному сховищі сотень людей
а ти лише натята струна
що ось-ось вистрілить
у ракету яку вже збили над тобою
 
м. Суми

litgazeta.com.ua

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Оля Калініна. «це літо на запах втоми…»

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Євген Нищук: На Шевченківський комітет тиснула команда одного з номінованих фільмів

За словами голови Шевченківського комітету Євгена Нищука, команда стрічки «Тарас. Повернення тиснула на членів Шевченківського комітету після того, коли не пройшла у наступний тур відбо

Лондонський ярмарок назвав лавреата-2024, що зробив визначний внесок у розвиток світового книговидання

Лондонський книжковий ярмарок нагородив Янга Сука Чі, голову Асоціації американських видавців (AAP), премією «За життєві досягнення». Про це Читомо повідомили представники ярмарку.
Нара

Не журися в Корениці!

Малі біженці від війни, які знайшли притулок у Хорватії, отримали в подарунок від автора веселі книжки

Діти скрізь залишаються дітьми. І в Хорватії також. Тому під час перерви гамір у тамтешній школі

Бізнес-література від українських авторів: що нового у сегменті?

За роки незалежності бізнес-література мала стабільну аудиторію в Україні, щоправда, це були виключно перекладні видання і майже повністю експортовані з росії книжки. Неодноразові диску

Книжку Станіслава Асєєва про російський коцтабір в Донецьку видадуть в Ефіопії

Книжку Станіслава Асєєва «Світлий шлях: історія одного концтабору» видадуть в Ефіопії амхарською мовою. Про це він повідомив на своїй сторінці у соцмережі X.
Це буде 12 мова, на яку пер

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"