Олесь Лупій. «Живе Україна»

Олесь Лупій. «Живе Україна»

НЕСКОРЕНИЙ НАРОД
 
Українці, знов над нами
Чорна зграя-хижаків.
Станьмо грізними рядами
Проти лютих ворогів.
Будьмо пильними, при зброї
Дні і ночі, кожну мить.
Світ побачить: тут герої,
Ворогам їх не скорить.
Хоч багато з нас поляже
У жорстокій боротьбі,
Але світові покажем,
Що не скоримось орді.
Станьмо так, щоб друг із другом,
Друг, як брат, друг, як оплот.
Світ побачить: ми – потуга,
Ми – нескорений народ»
Станьмо так, як запорожці,
Як повстанські вояки
І про гордих переможців
Пам’ятатимуть віки.
 
XXX
 
Українці, нас мільйони,
Станьмо дружно у колони,
Світ відкрився і настав наш час.
Станьмо в Києві на горах,
Над Дніпром, над Чорним морем,
І ніхто не роз’єднає нас.
 
Наші стяги жовто-сині
Бережімо, як святині,
Бо вони із глибини віків,
На герби прадавні княжі
Хай ніхто чужий не важить ~
То клейноди наших прабатьків.
 
Хочуть знов нас обманути,
До старого повернути,
Як німу отару, у полон.
Нам дісталась добра рада:
В своїй хаті своя правда,
Рідна мова, пісня, свій закон.
 
XXX
 
Якщо Україна тобі дорога,
Не кинеш саму в небезпеці
І не поступишся злим ворогам
У смертельному герці.
 
Ти вже не злякаєшся, не відійдеш
На крутім перехресті,
У ворога землю свою відіб’єш,
Станеш лицарем честі.
 
Не варте нічого нікчемне буття,
Нудне  існування, забава,
Бо є щось дорожче ніж власне життя –
Українська держава.
І ти захисник її, ти і творець,
Долаєш криваві безкеття,
А смерть у бою – це іще не кінець:
Герої  ідуть у безсмертя.
Герої у душах нащадків живуть,
Дорогами рідного краю
Когорти нових патріотів ведуть
Й ніколи уже не вмирають.
 
Якщо Україна тобі дорога,
На чатах воюй до загину
І не дозволяй, щоб ворожа нога
Топтала твою Батьківщину.
 
ЧАРІВНА ПТАХА
 
Вона нечутно вдосвіта злітає,
Сягнувши за далекий небокрай,
Там цілий день у просторі витає
І зором обіймає рідний край.
Земля ж яка красива і багата
Та рани незагоєні ятрять…
Як погасити те жахне багаття
І зупинити смертоносну рать?
Нелегко бути птахою такою,
Спроможною долати сто вітрів.
Сміливою, готовою до бо.
І не боятись лютих ворогів.
Перелітати цілу Україну –
Напівдень, північ, з заходу на схід…
Хтось бачить тут лише нову руїну,
А птаха вірить: буде кращий світ,
А птаха вірить: схаменуться люди,
Самі зупинять цей шалений вир
І рідну землю захищати будуть
І берегтимуть благодатний мир.
Почався день і вже вона літає
І вже співає в цей ранковий  час,
І так співає, наче промовляє
Палкі слова до кожного із нас.
Дай Боже, її ще довго-довго жити
І прикрашати український світ,
І людям щедрим голосом служити,
Удосвіта здійматись у політ!
 
 XXX
 
Україна має свою мову,
І звучить вона продовж віків
Мелодійно і ненаказово,
І не треба їй помічників.
 
Дайте їй отямитися тільки
Після всіх знущань і заборон.
Змовкніть, фарисеї, недоріки,
Хай  забуде  про страшний полон.
 
Та імперська офіційна мова,
Що завжди звучала, як наказ,
І глушила рідну з напівслова,
Повсякчас принижуючи нас,
 
Довго в Україні панувала,
І не проти далі, тільки зась, –
Горда Україна вже повстала
І свою свободу не віддасть.
 
Вже бубнявіють жилаві брості
Та усе в природі ожива.
Повнять, повнять суверенний простір
Українські молоді слова.
 
XXX
 
Такої мови не знайдете
На всій планеті більш ніде.
Ні автоматом, ні багнетом
Її не знищити, – святе
В ній кожне слово, сокровенне
І дане Богом для людей.
Цією мовою натхненний,
Народ в будуччину іде.
Такою мовою вітати
Сердечних друзів і братів,
І пісню радості співати
І впокоряти ворогів.
 
ДЕРЖАВА

 
Твоя держава – це не просто
Земля для роздумів і мрій,
То ж почувайся тут не гостем,
А будь господарем у ній.
 
Люби, шануй свою державу,
її клейноди, прапор, гімн
І її славу величаву,
Вона твій захист і твій дім.
 
А хто пройшов через Сибіри,
Того зустрінь і поклонись, –
За рідний край, за нашу віру
Вони страждали там колись.
 
Страждали в холоді чужизни,
Терпіли злидні як могли,
Ідею вільної Вітчизни,
Як ім’я Бога, берегли.
 
Люби її любов’ю сина,
Будуй, твори, оберігай,
Щоб райдуга золотосиня
Щодня вінчала рідний край.
 
XXX
 
Молися Богу і змагайся
За Український вільний край,
Його свободу захищай
І ворогу не піддавайся,
Страшна війна вже почалася,
Уже палає небокрай.
Молися Богу і змагайся
За Український вільний край.
Бог допоможе у міжчассі,
Ти ж духом не занепадай,
Про свою клятву пам’ятай,
Якщо впадеш, знов піднімайся
Молися Богу і змагайся.
 
 XXX

Настане час для України,
Знов воз’єднається вона,
Повернеться її весна,
Почнеться час золотоцінний.
Коли закінчаться ті війни,
Мине агресія страшна,
Настане час для України,
Знов воз’єднається вона.
Серед румовища й руїни
Калина виросте рясна
І рідна пісня голосна
Понад просторами полине.
Настане час для України.
 
 
ЖИВЕ УКРАЇНА

/Для дітей/
 
Живе Україна на схилах Дніпра –
Держава свободи, краси і добра.
Живе Україна вже тисячу літ,
І нині шанує її цілий світ.
…Жила Україна, не знала біди,
Та раптом зазнала біди від орди,
Яка убиває невинних людей?
Яка не жаліє маленьких дітей,
Хотіла із нас – родових козаків
Зробити слухняних, покірних рабів
Та ми непокірні, ми вільний народ
І знаємо, як захиститись від орд.
І ми не збирались терпіти біду –
Б’ємо й проженемо московську орду.
… Живе Україна у наших серцях,
Живе Україна у селах й містах,
Живе Україна на схилах Дніпра –
Держава свободи, краси, і добра.
 
  litgazeta.com.ua

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Олесь Лупій. «Живе Україна»

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

90-ті, нульові й непокаране зло у романі «Хазяїн» Маркіяна Камиша

Маркіян Камиш — добре відомий читацькій спільноті як сталкер і автор романів про Чорнобильську зону. У його новій книзі «Хазяїн» не буде Чорнобиля, але будуть ландшафти української Півн

У Харкові перейменували вулиці на честь Семенка, Йогансена й Ушкалова

У Харкові перейменують 48 вулиць та 3 станції метрополітену. Про це повідомили на сайті Харківської міської обласної адміністрації.
На мапі Харкова будуть зокрема такі вулиці:

 вул. Гр

У Києві музей Булґакова знову облили червоною фарбою

19 липня будівлю Київського літературно-меморіального музею Булґакова облили червоною фарбою. Про це музей повідомив на своїй фейсбук-сторінці.
«Замість поваги до закону, участі у грома

Завдяки проєкту «Вільні читають українською!» вдалося зібрати 20 тисяч книжок

У межах всеукраїнського проєкту «Вільні читають українською!» вдалося зібрати близько 20 тисяч книжок для поповнення бібліотек та створення мобільних книжкових куточків у 6 деокупованих

У Мелітополі росіяни незаконно утримують журналістку Ірину Левченко

Журналістку з Мелітополя Ірину Левченко незаконно утримують в одній з катівень у місті. Про це повідомило медіа «Новини Приазовʼя».
За словами сестри журналістки Олени Руденко, Ірину дв

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"