Новинка. Анонс

2021-05-29 09:17:30 Anna May

Новинка. Анонс

Вітаю усіх!))

 

 

Ось коротка анотація до неї: 

 

Після школи відкривається зовсім інше життя. Для кожного це є дуже важливим моментом. Але перед тим, як відправитися у самостійне плавання, Марі та її друзі опиняються в такому місці, де вирішується питання не на бал та оцінку, а на життя та смерть. Серед труднощів, вони нарешті зможуть дізнатися про самих себе більше, ніж за все їхнє життя.

 

УВАГА 18 + 

 

За обкладинку дякую Ани-Марії Еріш ♥ 

 

Маленький кусь першої глави: 

 

Еге ж п’яні товариші не тільки можуть стрибати на машинах, а й бігати голяка довкола школи та дитячого садка. А й ще варто пригадати про п’яну витівку подруги Андре, вона намагалася у такому стані привабити  нашого викладача фізкультури, а він у нас такий мужик, що всі дівчата тільки й мріють закрутити йому голівку та осідлати такого самотнього жеребця, але їй так і не вдалося здійснити свій план, адже зникла електромережа і нас негайно вивели з актового залу. Скільки спогадів, стільки та наших дурних, часом і божевільних витівок. На весь навчальний заклад, наш клас “Б” був найгіршим з усіх, хоча по навчанню були ми у списку лідерів серед інших, проте поведінка та моральні якості трохи були не нашими даними, так ось і тепер ми маємо свої плоди.

 

— Марі, ти ж хочеш зі мною, правда? — п’яним, тихим голосом, що доволі сильно моментально опік ніжну шкіру шиї та вуха, говорив неприємно мені Ден.

 

— Ти п’яний, — намагалася позбутися нахабної руки хлопця, що мимоволі стала грубо торкатися мене ззаду, — Облиш, ми лише друзі, — зробила я акцент на останньому слові. Та що на нього так раптом найшло?

 

Він не відразу зрозумів суть моїх слів, проте під пильним поглядом мого хлопця, що негайно помітив щось недобре, зніяковіло відійшов та став грізно кидати блискавки в мою сторону. Отак і допомагай, хотіла лише запропонувати йому опертися на мене, щоб краще було Денису йти, так він не правильно зрозумів мене. Тепер мій настрій раптово зник, щось явно стало турбувати мене з середини, але що саме… Так і не могла я зрозуміти…

 

Маленький кусь 2 розділу (наперед вам такий дарунок. Вийде завтра)

 

— Ти, Морковка, нахабно поводиш себе сьогодні, — прошепотів підлий Ден, коли ми останніми покидали перший поверх. Він перегородив шлях та в’яло, повільно тягнув свої слова.

 

— Замовкни, —  сердито кинула я, — Годі псувати настрій собі та мені, йди займатися чим не будь іншим.

 

Я хотіла була оминути його, але Ден швидко вхопив мене за лікоть і тим самим зупинив коло себе. На обличчі відразу з’явилися мурашки, адже його нестримне дихання лякало та змушувало крити думки всередині себе. П’яним, тихим та не дуже приємним голосом, він знову намагався налякати мене.

 

— Так, нумо залишім це місце і цих придурків…а там уже… — почав тягнути свою дудку Ден.

 

Негайно наші очі зустрілися. Його — важкі та колючі, мої — зловісні та злі. 

З любов’ю ваша Енн))

Оригінал статті на Букнет: Новинка. Анонс