“Не хочу тієї слави”: історія життя письменника і драматурга Панаса Мирного

“Не хочу тієї слави”: історія життя письменника і драматурга Панаса Мирного

28 січня 1920 року помер один з найбільш плідних українських письменників свого часу. Він закликав до боротьби за свободу і рівноправність жінок, виступав проти заборони вшанування пам’яті Тараса Шевченка та вів громадську діяльність під власним іменем, довго не розкриваючи свого літературного псевдоніма.

Усе це про автора новаторських соціальних романів та драматурга з Миргорода Панаса Мирного. До річниці від дня смерті видатного прозаїка Суспільне зібрало факти із його біографії.

"Не хочу тієї слави": 172-га річниця із народження Панаса Мирного із Полтавщиниistpravda.com.ua

Панас Мирний

Панас Якович Рудченко народився 13 травня 1849 у родині повітового cкарбничого. Навчався у Миргородському парафіяльному та Гадяцькому повітовому училищах. А працювати почав у 14 років.

Служив у канцеляріях, бухгалтером губернського казначейства у Полтаві, а згодом – на різних посадах у губернській казенній палаті.

Чиновником Панас Мирний був майже 40 років, дослужився до чину дійсного статського радника. Але справжнім покликанням для нього була літературна діяльність.

"Не хочу тієї слави": 172-га річниця із народження Панаса Мирного із Полтавщиниistpravda.com.ua

Полтава. Губернаторський будинок

Через цензурне переслідування українського слова у Російській імперії ранні твори письменника друкували за кордоном.

Перші його твори – вірш “Україні” та оповідання “Лихий попутав” – з’явилися у львівському журналі “Правда” 1872.

Згодом друком вийшли нарис “Подоріжжя од Полтави до Гадячого” та оповідання “П’яниця”, а 1877 у Женеві − повість “Лихі люди”. У цьому ж місті опублікували і “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – найвідоміший роман письменника.

Цей твір Панас Якович написав спільно з братом Іваном. У романі розповідають про капіталізацію і класове розшарування села. Головний герой − бідний селянин Чіпка. Через злидні він стає розбійником, його арештовують, везуть у Сибір, де чоловік гине.

Панас Мирний був одним з найбільш плідних українських письменників свого часу. З-під його руки вийшло 718 оригінальних та перекладних поезій, 9 драм, 69 великих та малих прозових творів, 40 прозових уривків без назв — усього понад тисячу творів. На жаль, левова частка його творчого доробку залишилася в рукописах.

"Не хочу тієї слави": 172-га річниця із народження Панаса Мирного із Полтавщиниppt-online.org

Ілюстрація до роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні”

В Україні твори Панаса Мирного почали друкувати тільки у середині 1880-х. Тоді на сторінках альманаху “Рада” опублікували перші дві частини роману “Повія” та оповідання з циклу “Як ведеться, так і живеться”.

Багато творів письменник створив у своїй першій полтавській квартирі, яка була на вулиці Монастирській. Згодом він переїхав на Малосадову (тепер Короленка), а 1903 − у власний будинок у теперішньому мікрорайоні Кобищани. У ньому письменник продовжував роботу над романом “Повія”, написав поему у прозі “Сон”, оповідання “Пригода з “Кобзарем”, “Дурниця”.

"Не хочу тієї слави": 172-га річниця із народження Панаса Мирного із Полтавщиниistpravda.com.ua

Панас Мирний з дружиною та дітьми. Кінець ХІХ -початок ХХ ст.

Майже у 40 років Панас Якович одружився на капітанській доньці Олександрі Шейдеман. Із нею виростив трьох синів. Письменник підтримував тісні зв’язки з Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою, Михайлом Старицьким, Миколою Лисенком та іншими.

Він був членом нелегальної організації “Унія” у Полтаві. Вона поширювала заборонену українську літературу. Крім того, співпрацював із журналом “Рідний край”, який 1905 року почали видавати у Полтаві.

Тривалий час Панас Якович не розкривав свого літературного псевдоніма. У листі лікарю Івану Зубковському писав: “…багато моїх знайомих знають, хто такий “Панас Мирний”, але я за життя свого не хотів би рекламувати свого прізвища, серйозно вважаючи себе негідним тих прославлянь, які створилися навколо імені Мирного”.

Сучасники згадують, що Панас Якович був надзвичайно скромною людиною.

“Ні, не хочу тієї слави, їй-Богу, не хочу. Вся моя слава – Україна”, – говорив Панас Мирний.

"Не хочу тієї слави": 172-га річниця із народження Панаса Мирного із Полтавщиниistpravda.com.ua

Похорон Панаса Мирного 30 січня 1920 року

Помер письменник 28 січня 1920, похований у Полтаві. У будинку, де він проживав, нині створили меморіальний музей. Відомий широкому загалу письменник став вже після своєї смерті.

Оригінал статті на Читомо: “Не хочу тієї слави”: історія життя письменника і драматурга Панаса Мирного

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Добрі поради від Всесвіту.

Добрий вечір, мої любі!

 Слава Україні дорогі читачі й колеги

Вітаю усіх, Сьогодні я виклала ще один розділ книги

Покликання або Добрі Поради від Всесвіту 

 і на який ви чекали. Трішки смакоти у блозі для тих

86% діячів культури очікують збільшення популярності української культури у світі

72% українських культурних діячів передбачають збільшення патріотичного ухилу в культурі всередині країни внаслідок повномасштабної російсько-української війни. Про це свідчать результа

«Гра на вибування»: презентація книги відомого письменника у Чернівцях зібрала повну…

У Чернівцях 12 травня відбулася презентація книги «Гра на вибування» відомого публіциста, перекладача, письменника та критика Олександра Бойченка.

Захід зібрав повну залу Літературного целанівського

Моє Ца прогресивні домогосподарки

Пишуть багато про цільову аудиторію. Мені хочеться бачити такою прогресивних домогосподарок. Не тих, що посудомийки, а ті що люблять свого чоловіка усією душею. Знають, як йому важко приходиться на роботі й у захисті батьківщини.

Остання знижка на передплату Грішна

Любі мої, історія Вара і Єви в книжці “Грішна” доходить до свого завершення. Через днів п’ять буде фінал, тому продаж на деякий час (редегування) зупиниться. 

Не пропустить можливість купити зараз по заниженній

Перейти до блогу

Нові автори

Ірина Мостепан (Мельник)

Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]

Діана Анджейчик Кількість робіт: 6 Денис Нарбут

Народився 13 березня 1985 року в м.Армянськ (АР Крим, Україна). Після смерті батька, переїхав з матір’ю та братом в м.Вознесенськ, Миколаївська обл. Публікуватися почав з 16 років у друкованих газетах, книгахзбірниках, альманахах у м.Вознесенськ та м.Миколаїв та інтернетпорталах України. Протягом тривалого часу писав мало. З середини 2020 року повернувся до активного написання віршів та публікацій. […]

Ірина Каспрук

Я – Ірина Каспрук. Поетеса, авторка поетичної збірки “Вплітаючи квіти у своє волосся”. Друзі часто називають мене Сонячна, тому більше моєї поезії ви знайдете у соцмережах за #sonyachna. Детальніше ознайомитись з моєю творчістю можна ось тут : https://www.facebook.com/irkaspruk/

Камелія Кількість робіт: 8 Перейти до "Нові автори"