Не критикою єдиною

Не критикою єдиною

Не критикою єдиною

Вітаю шановне товариство.

Трішки про коментарі. Про це сказано вже стільки, що можна складати довідник. До того ж по обидві сторони барикад існує декілька різних течій, іноді абсолютно протилежних. Що ж, висловлюсь і я, якщо щось мене спонукало) Коментар, який би розгорнутий та детальний він не був, завжди залишається суб’єктивною думкою того, хто висловився. Чи варто його читати? Понад усякий сумнів. Чи варто реагувати? Так – якщо вам цікаво і шукаєте конструктиву (а раптом?), ні – якщо вас це зачіпає надто сильно. Дуже негарно виглядає агресія кожного зі співрозмовників. Бо коментарі та відповіді – лише розмова, і не більше. Справжня критика – дещо інше. Та навіть рецензія впливової та поважної людини – не завжди об’єктивна.

Чи треба коментувати прочитане? Бажано, бо кожен автор прийшов сюди, аби мати зворотній зв’язок. Хто його не бажає – пише “в шухдялу” або закриває коментарі. Завжди хочеться почути про створене якомога більше, та навіть одне єдине слово іноді може стати для людини тією “соломинкою”, яка врятує його від негативу, іноді надто деструктивного. Чи повинен автор відповідати за кометарі? В ідеалі – так. Одне слово, чи декілька – це вже залежить від можливостей. Іноді письменник не може написати потрібний розділ до книжки, не те що відповідь на коментар. І причин є багато. Я вважаю поважною кожну з них, бо творча людина надто залежна від багатьох обставин. А якщо вони на письменника не впливають, відповідно це – неемоційна людина. На мою думку людина без емоцій не може написати насправді якісну річ. До чого я веду? Будьмо толерантними один до одного. Якщо всередині вирують емоції, відкладіть коментар чи відповідь на інший день – або не пишіть взагалі. Кожна людина хоче розуміння та підтримки бодай однієї людини. Станьте нею. Є декілька правил, які психологи рекомендують люблячим батькам. Гадаю, всі письменники трішки діти, якого б віку вони не були. Подумайте над цим, перш ніж написати щось.

Ось ці правила. За бажання “люблю” змінюємо на “поважаю”.

Я люблю тебе просто тому, що ти є.
Я люблю тебе, навіть коли ти злишся (сумуєш)
Я вірю, що у тебе все вдасться. Спробуй ще.

Завершу невеличкою рекламою)

Нещодавно завершила “Відчайдушне кохання”. Якщо хтось не читав, рекомендую)

Викладаю на своїй сторінці роман “Віщий сон…” безплатний в процесі написання. Скористайтеся можливістю.

Романтику та силу першого кохання знайдете в романі “Барви любові”.

 

Приємного дня та гарного настрою!)

Софія

 

 

Оригінал статті на Букнет: Не критикою єдиною

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Як зміниться Osnovy Publishing, отримавши нових власників

Відтепер видавництвом Osnovy Publishing володітиме Українська школа політичних студій (УШПС).  Про це повідомили 14 червня на сайті школи.
Право власності на 100% частки в Osnovy Publis

В Україні започаткували видавничий проєкт ilostmylibrary

Галерея сучасного мистецтва в Івано-Франківську «Асортиментна кімната» запустила власний малотиражний видавничий проєкт ilostmylibrary, що видаватиме нішеву нонфікш-літературу англійськ

Конкурси воєнної поезії і короткої прози оголосили довгі списки

Конкурс воєнної короткої прози від видавництва «Білка» та конкурс воєнної поезії пам’яті Гліба Бабіча оголосили короткі списки 2023 року. Про це повідомила на своїй фейсбук-сторінці дир

Виходить книжка свідчень жінок про війну, які збирала Вікторія Амеліна

На початку 2025 року вийде друком книжка Вікторії Амеліної War & Justice Diary: Looking at Women Looking at War («Щоденник війни і правосуддя: Дивлячись на жінок, що дивляться на війну»

Вбивство священного оленя на Оболоні — про «Катананхе» Софії Андрухович

Після 800-сторінкової «Амадоки», що охоплювала величезні шматки історії української культури і яку завбачливо в іноземних перекладах розділяли на кілька томів, Софія Андрухович створила

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"