Невеличкий арт до наступної глави “Лукомор’я”
2022-08-20 11:31:10 Лара Роса

Невеличкий арт до наступної глави “Лукомор’я”

Потроху починаю здіймати завісу над минулим Валерії, додаючи деяких деталей з минулого Колвіна та його діда.

Невеличкий фрагмент:

Дракон спустився на величезний майданчик у горах, і я вперше в житті побачила, як сонце викочується з-за скелистого обрію. Я завмерла, з захопленням вдивляючись в заграву, що народжується: темно-багряна верхівка денного світила поступово фарбувала у червоно-вогняні кольори гірські вершини, повільно змиваючи над ними й заливаючи надалі все більш світлими іскристими променями. Рідкі хмаринки були схожі на палітру художника, що розтер по ній усі відтінки червоного в його переливах до рожевого. Видовище було грандіозним, й дуже хотілось додивитись це дійство до кінця, та пальці Ігоря трохи стиснули мої плечі:

– Лєрка, обіцяю, ми ще не раз помилуємось й світанком, й заходом усюди, де тобі захочеться. Та зараз мені потрібно спішити. Чим швидше я роздобуду кров глотника, тим швидше займусь протиотрутою.

Оригінал статті на Букнет: Невеличкий арт до наступної глави “Лукомор’я”