“На кіно витрачають 5 млрд, а на книжкову галузь 152 млн”. Степурін про закупівлю книг у бібліотеки

“На кіно витрачають 5 млрд, а на книжкову галузь 152 млн”. Степурін про закупівлю книг у бібліотеки

Закупівля книжок до бібліотек у 2022 році може не відбутися, оскільки на це немає грошей, написала у Фейсбуці народна депутатка Інна Совсун, звернувши учергове увагу громадськості на роботу Українського інституту книги та проблему недофінансування культури. Також депутатка відмітила, що останніх три роки державні витрати на поповнення бібліотечних фондів скорочуються, що неможливо не помітити.

  • У 2018 році на це виділили 121 млн гривень;
  • У 2019 – 87 млн гривень;
  • У 2020 – 48 млн гривень;
  • У 2021 – 50 млн гривень.

Що відбувається та як виправити ситуацію – Суспільне Культура запитало видавця, члена правління Української бібліотечної асоціації Ігоря Степуріна.

Як сталося, що у проєкті бюджету на 2022 рік немає статті про закупівлю книжок для бібліотек?

Окремої статті і немає бути. Раніше, коли програма закупівлі книжок для поповнення бібліотечних фондів була на Національній парламентській бібліотеці імені Ярослава Мудрого, вона була, так. Але останні три роки закупівля проходить через Український інститут книги.

У проєкті бюджету на 2022 рік УІК виділено 152 мільйона гривень, у 2021 році – 151 мільйон гривень. Але куди ці кошти йдуть чи підуть – ми не знаємо. Тобто, ми зараз не розуміємо як видавці, як бібліотекарі – ці кошти будуть спрямовані на закупівлю книжок для бібліотек, або вони можуть бути використані на популяризацію читання, або на сертифікати для молоді на закупівлю книжок, або на що?

Зараз ми говоримо про проєкт бюджету. Чи є вірогідність, що бюджет Інституту книги у підсумку буде більший, ніж зараз, на початковому етапі обговорення?

Можливо. Народні депутати вже підняли це питання. Був пост Інни Совсун, Володимира Вятровича, це питання також постійно піднімає Євгенія Кравчук. Три роки тому, коли ця програма закупівлі книжок була на Національній парламентській бібліотеці Ярослава Мудрого, всі розуміли, що книжки будуть закуплені. Ця стаття була захищена, і ми як видавці знали, що ці кошти будуть. А зараз ми не знаємо, будуть кошти чи ні, і в якому обсязі.

Сьогодні (22 вересня, – ред.) буде засідання Комітету Верховної ради з гуманітарної та інформаційної політики і там, я думаю, це питання буде підніматися. На мою думку, варто окремо виділити статтю у бюджеті на закупівлю книжок.

Скільки грошей, на вашу думку, потрібно виділити на державну закупівлю книг?

Якщо на поточний 2021 рік було виділено 52 млн грн на закупівлю, то на 2022-й, мені здається, може бути 75-80 млн саме на закупівлю літератури. 100 млн – це було б дуже гарно.

Ми (Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів, – авт.) постійно про це кажемо, що на п’ять років мають бути закладені в державний бюджет кошти за окремою статтею, на які можуть розраховувати видавці. І тому була така порада: скласти такий п’ятирічний план і забюджетувати. Ми не вимагаємо якісь мільярди. Я постійно кажу – на кіно іде 5 млрд, а на книжки, на всю книжкову галузь іде 152 млн. Різниця є.

Від редакції: є три джерела фінансування кіногалузі – Держкіно (бюджет близько 600 млн. грн), МКІП (не поширювали інформацію про витрати на кіноіндустрію) та Український культурний фонд (бюджет близько 700 млн. гривень, у 2020 році кінопроєкти були профінансовані на 150 млн. грн.), тож твердеження спікера про 5 млрд. – його суб’єктивна оцінка.

Недофінансування сегменту закупівлі книжок – це постійна проблема?

Так, недофінансування постійне. Перше – немає розуміння, яка сума буде (закладена, – ред.) щорічно на закупівлю, навіть не кажучи про кількість самих книжок. Потім – бюджет частково може зменшуватися. Це вирішує кілька людей – директор і експерти Українського інституту книги і в Міністерстві культури та інформаційної політики. Вони вирішують, скільки грошей з цього загального бюджету можна виділити на закупівлю.

Друге питання – це розподіл і якісний відбір книжок, щоби він не співпадав з місцевими бюджетами. Аби не було дворазової закупівлі однієї і тої ж самої літератури, за державний і за місцевий бюджети.

Третє питання – якісний розподіл. Скільки до читача доходить тих книжок, які передбачені програмами закупівель. Щоб ми розуміли, скільки книжок беруть, що читають, які книжки популярні, які не популярні.

Що відомо

  • Український інститут книги – державна установа при Міністерстві культури та інформаційної політики України, яка формує державну політику у книжковій галузі, провадить промоцію книгочитання в Україні, підтримує книговидавничу справу, стимулює перекладацьку діяльність, популяризує українську літературу за кордоном.
  • Щороку Інститут проводить конкурс відбору та закупівлі книжок, які відбирає експертна рада. Далі книжки передають в активні бібліотеки, що мають вебсайт або сторінку в соціальних мережах, проводять заходи популяризації читання та готові до змін. Списки експертних рад (які відбирають книжки), вимог до книжок і бібліотек, а також переліки книжок є у вільному доступі.
  • У 2018-2020 роках за цією програмою фонди поповнили на понад два мільйони книжок на суму 247,9 мільйона гривень.
"На кіно витрачають 5 млрд, а на книжкову галузь 152 млн". Степурін про закупівлю книг у бібліотеки

  • У 2021 році планувалася закупівля на 50 мільйонів гривень, а також передбачалися гранти на придбання сучасної української літератури. Їх отримували публічні бібліотеки, які за власною ініціативою подавали заявки на отримання гранту.
  • Під час кампанії закупівлі книжок у 2021 році для поповнення бібліотечних фондів виник скандал через присутність у ньому книжки Марини Ланге про виховання дітей “Щоби у 16 не було запізно”. У ній виявили гендерно стереотипні твердженя. Після публічної дискусію, закупівлю книжки Ланге скасували.

Оригінал статті на Читомо: “На кіно витрачають 5 млрд, а на книжкову галузь 152 млн”. Степурін про закупівлю книг у бібліотеки

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

90-ті, нульові й непокаране зло у романі «Хазяїн» Маркіяна Камиша

Маркіян Камиш — добре відомий читацькій спільноті як сталкер і автор романів про Чорнобильську зону. У його новій книзі «Хазяїн» не буде Чорнобиля, але будуть ландшафти української Півн

У Харкові перейменували вулиці на честь Семенка, Йогансена й Ушкалова

У Харкові перейменують 48 вулиць та 3 станції метрополітену. Про це повідомили на сайті Харківської міської обласної адміністрації.
На мапі Харкова будуть зокрема такі вулиці:

 вул. Гр

У Києві музей Булґакова знову облили червоною фарбою

19 липня будівлю Київського літературно-меморіального музею Булґакова облили червоною фарбою. Про це музей повідомив на своїй фейсбук-сторінці.
«Замість поваги до закону, участі у грома

Завдяки проєкту «Вільні читають українською!» вдалося зібрати 20 тисяч книжок

У межах всеукраїнського проєкту «Вільні читають українською!» вдалося зібрати близько 20 тисяч книжок для поповнення бібліотек та створення мобільних книжкових куточків у 6 деокупованих

У Мелітополі росіяни незаконно утримують журналістку Ірину Левченко

Журналістку з Мелітополя Ірину Левченко незаконно утримують в одній з катівень у місті. Про це повідомило медіа «Новини Приазовʼя».
За словами сестри журналістки Олени Руденко, Ірину дв

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"